Колись то мало статися

Французи, виявляється, більше фаталісти, ніж романтики. Французька ідіома «tout a une fin...» (в перекладі — «все має кінець ...») у нас би не прижилася, бо після остаточного беззаперечного останнього фіналу ми обов'язково придумаємо, чим ще більше напартачити.

 

Каса тижня

 

 

З чиєїсь занадто легкої руки «чорна» бухгалтерія від передчасно померлої Партії реґіонів дістала назву «амбарна книга». В українській мові нема слова «амбар», але не тільки у філологічному аспекті виникають питання до процесу виведення на чисту воду представників «злочинної влади».

 

Сама презентація прайсу від «реґіоналів» відбулася двома заходами. Спочатку колишній перший заступник голови СБУ Віктор Трепак передав до антикорупційного бюро документи, що підтверджують незаконні виплати Партією реґіонів готівки шерегові теперішніх і відставних високопоставлених чиновників.

 

Загальна сума хабарів, за підрахунками Трепака, становила два мільярди доларів. НАБУ паперами зацікавилося і почало думати, що з ними робити далі.

 

Після екс-службіста свою лепту в розсекречення підводних фінансових потоків доклав народний депутат і колишній журналіст Сергій Лещенко. Він оприлюднив набагато менше паперів, але резонансу справі то додало дуже солідного. Проте далі традиційних в таких випадках «кому то вигідно?» і «що ж буде з ними далі?» справа поки що не пішла.

 

В незручну ситуацію викривачі поставили спеціалістів НАБУ, які тепер з купами викривальних паперів мусять щось робити. Важко їм буде довести, що підписи в ґросбухах караються законом. А колишні «реґіонали» завжди можуть розповісти сльозливу історію про притаманну їм філантропію.

 

Трагедія тижня

 

 

Через трагедію на полігоні в Грибовичах львів'яни взнали, що смітник поблизу їхнього міста — найбільший у Європі. Крім того, стало відомо, що де-юре викидати там відходи людської життєдіяльності не можна вже парканадцять років, але все, що місто використало і викинуло, реґулярно везлося в напрямку грибовицьких теплиць і складалося в неприродні гори.

 

Послід великого міста чекав свого часу і почав горіти, потім трошки почекав і забрав чотири життя. Страшним є й те, що смерті на звалищі розслідують в контексті «порушення правил техніки безпеки». Коли галас довкола страшної події вгамується, загиблих можуть зробити ще й винними.

 

Андеґраунд тижня

 

 

Перефразовуючи народну мудрість часів розвинутого соціалізму, констатуємо: не треба вирощувати пшеницю, цукровий буряк чи бульбу, треба плекати заступників голів обласних державних адміністрацій. Сільськогосподарські культури вимагають, аби про них дбали, хочуть гербіцидів і гарної погоди, а заступники намісників — як верба: де встромиш, там і виросте.

 

Найсвіжіший приклад зветься Миколою Романчуком і є першим заступником голови Миколаївської ОДА. Добродія слідчі управління військової прокуратури Південного реґіону спільно з СБУ затримали під час отримання хабара сумою 90 тис. доларів США. Відтак у Службі безпеки повідомили:

«Чиновник зберігав удома валізу з 300-ми тисячами доларів США і великою кількістю ювелірних виробів. Під будівлею співробітники спецслужби виявили мережу тунелів, в яких знаходилися сейфи з золотими злитками, старовинними іконами, антикваріатом, столове срібло. У сейфах також зберігалася "чорна бухгалтерія", яка доводить проведення корупційних оборудок».

 

Вже потім випливло, що Романчук не просто віце-намісник, а ще й Герой України і має відповідну відзнаку, яку отримав у 2007 році «За визначні особисті заслуги перед Українською державою у розвитку вітчизняного суднобудування, впровадження сучасних технологій виробництва, багаторічну плідну працю і громадсько-політичну діяльність».

 

Колись Микола Павлович був у «Нашій Україні», потім потрапив до «Батьківщини». Таких різнобічно обдарованих людей справді треба носити на руках. А раз на півроку робити детальний трус їхніх помешкань, витягати з підземних сховищ все нажите непосильною працею і наповнювати державний бюджет.

 

Ініціативи тижня

 

 

Юлія Тимошенко надто довго перебувала в тіні. Її не могло не «прорвати». Цим разом мішенню для пані Ю стали домовленості між офіційним Києвом і Міжнародним валютним фондом, який дає гроші, щоб потім повернути собі більше.

 

Лідерка «Батьківщини» з клевретами, пустивши в дію дещицю свого ораторського хисту, звинуватила керівництво країни в підписанні таємного меморандуму з МВФ, згідно з яким Україна зобов'язується на догоду закордонним фінансистам підвищити пенсійний вік і зробити землю об'єктом купівлі-продажу.

 

Прем'єр Володимир Гройсман запевняв, що ніяких таких документів з МВФ не підписували, але ж він мав би знати старий єврейський анекдот про Фіму, якого звинуватили в непристойній поведінці його дочки, і марно Фіма потім переконував, що в нього є тільки син, слово було сказане, і сказала його сама Тимошенко.

 

«Контрольний постріл» Юлія Володимирівна зробила у вигляді спроби підвищити прожитковий мінімум. Її ініціативу парламент не підтримав, але Тимошенко то не збентежило, бо свою справу вона зробила — наочно продемонструвала електоратові, хто щиро дбає за його інтереси, а хто є глитаєм.

 

До речі, коса у пані Ю повернулася на своє звичне місце, а значить, спалах її активності посилюватиметься.

 

06.06.2016