Надія для пацієнтів з розсіяним склерозом: науковці вперше помітили генетичну мутацію, що безпосередньо спричиняє виникнення захворювання. У носіїв мутації є 70-відсотковий ризик захворіти на неврологічну автоімунну недугу. Попри те, що виявлена мутація рідко зустрічається навіть у пацієнтів, хворих на розсіяний склероз, інші зміни в цьому ж гені науковці фіксували значно частіше. Відкриття нового спускового механізму може суттєво пришвидшити напрацювання нової терапії, повідомляють учені в журналі Neuron.
Автоімунне захворювання розвивається у 70% носіїв рідкісної мутації у гені NR1H3.
«Дотепер відомо про небагато біологічних процесів, які призводять до виникнення захворювання», – розповідає провідний автор Карлес Віларіньйо-Ґуель (Carles Vilariño-Güell) з Університету Британської Колумбії в Ванкувері. Медики припускають, що пропускна здатність гематоенцефалічного бар'єру, а також флора кишківника відіграють важливу роль, адже в результаті їхньої діяльності певні речовини можуть погіршувати протікання процесів в організмі.
Очевидно, існує генетична компонента розсіяного склерозу: у 10 –15% випадків хвороба прогресує дуже швидко і виглядає спадковою, хоча дотепер виявлені генетичні варіації можуть пояснити лише незначну частину підвищеного ризику захворіти.
Нещодавно Карлесові Віларіньо-Ґуелю разом зі своїми колегами ймовірно вдалося здійснити прорив у цій сфері. Для свого дослідження вони проаналізували дані біобанку, у якому зберігалася інформація про 4 400 людей, хворих на розсіяний склероз , а також 8 600 їхніх найближчих родичів. Науковцям впала в очі сім’я, у якій упродовж двох поколінь було п’ять випадків захворювання на розсіяний склероз.
У членів цієї родини вчені шукали потенційні генні мутації. Й успішно: у гені NR1H3 вони виявили короткий відрізок, напрямок якого був змінений. «Ця мутація призводить до того, що ген припиняє виконувати свою функцію», – пояснює співавтор Вейон Сон (Weihong Song) з Університету Британської Колумбії. Через неї припиняє вироблятися регулятивний білок LXRA, що зазвичай вмикає гени, які зменшують запалення, виконують імуннорегулятивну функцію та захищають мієлін.
Виявивши цю генетичну мутацію, науковці взялися цілеспрямовано шукати в біобанку інші випадки її присутності та знайшли іншу сім’ю, члени якої також часто хворіли розсіяним склерозом. Вчені зауважили, що відповідний ген у них був змінений у такий же спосіб.
На підставі отриманих даних дослідники дійшли висновку, що носії генетичної мутації мають 70% ризик захворіти на розсіяний склероз. «Мутація так би мовити штовхає людей на край прірви, – пояснює Віларіньо-Ґуель, зазначаючи: вона підвищує чутливість особи до чинників навколишнього середовища, що зрештою призводять до раптової появи недуги. «Щось мусить відбутися, вона дає поштовх для розвитку хвороби».
Згідно з висновками вчених лише один з тисячі пацієнтів, хворих на розсіяний склероз, є носієм цієї мутації, проте її відкриття може допомогти пояснити біологічні механізми, які призводять до розвитку хвороби. Науковці ідентифікували й інші, поширеніші зміни в тому ж гені, вони також є ризиковими чинниками для прогресу недуги.
«Нехай пацієнти не мають тієї рідкісної мутації, та на основі виявленої генетичної схеми ми можемо розробити терапії, які допомагатимуть й іншим хворим, – пояснює Віларіньо-Ґуель. – Це відкриття має неймовірний потенціал для розвитку терапії, яка лікуватиме не лише симптоми, а й первинні причини розвитку хвороби».
Цікаво, що у зв’язку з іншими захворюваннями на цій генній схемі вже перевірили певні препарати. «Ми – лише на початку, і потрібно протестувати ще багато ліків, але тоді, коли ми зможемо змінити призначення деяких з них, вдасться скоротити час, необхідний для розвитку нових медикаментів проти розсіяного склерозу», – каже Віларіньо-Ґуель.
Genetische Ursache der Multiplen Sklerose entdeckt
Scinexx.de, 02/06/2016
Зреферувала Соломія Кривенко
05.06.2016