Space Apps Challenge – 2016 — світове змагання у галузі створення мобільних додатків і технологій, які допомагають освоїти космос і поліпшити життя на Землі. Цей захід організовують з 2012-го під егідою NASA. Українці взяли участь у конкурсі вперше, й одна з команд одразу здобула перемогу в категорії «Вибір публіки», запропонувавши свою концепцію механізму, що зможе досліджувати поверхню Марса.
Розробники Mars Hopper. Фото з Facebook Олександра Буткалюка
П'ятий щорічний хакатон Space Apps Challenge відбувався 22–24 квітня в 161 локації по всьому світу. Більше 15 000 учасників намагалися напрацювати розв'язок 25 завдань в шести категоріях, пов'язаних з місіями Національного управління аеронавтики і дослідження космічного простору (NASA): авіаційна промисловість, Земля, міжнародна космічна станція, подорож на Марс, Сонячна система і її межі, космічні технології. На розробку ідеї дослідники мали 48 годин. Потім з понад 1 200 презентацій відбирали шість найкращих проектів.
«Культура інновацій NASA дає змогу змінити підручники історії нашими дослідженнями Сонячної системи і зробити відкриття, які приносять користь людському життю тут, на Землі. Ми прагнемо вивільнити дух інновацій не тільки в NASA, а й у громадян по всьому світу. Space Apps Challenge — один із засобів, з допомогою яких NASA об'єднує окремих осіб і цілі спільноти навколо відкритих баз даних і технологій. Ми прагнемо збільшити частку жінок, залучених до цих галузей науки, і натхненні ентузіазмом творчих рішень команди», — сказала заступник керівника NASA Дава Ньюман (Dava Newman).
За підсумками змагання шість команд-переможців з різних країн світу здобули право побувати на черговому запуску NASA, що відбуватиметься на базі військово-повітряних сил США на мисі Канаверал у Флориді.
Зокрема, «вибором публіки» став проект українських винахідників «літак-стрибунець» (Mars Hopper). Він — це розв'язок завдань у категорії Jet Set Mars, в межах якої потрібно було напрацювати модель рухомого пристрою, який би міг легко та швидко досліджувати складний марсіанський рельєф, ідеться в офіційній заяві фахівців NASA.
Mars Hopper, створений на хакатоні у Києві, — це концептуальний літак, пристосований для дослідження полюсів Марса та марсіанського середовища, сухий лід з поверхні планети він використовує як пальне. Розробники розповіли, що за допомогою реактивних прискорювачів літальний апарат піднімається над поверхнею планети, розкриваючи крила, завдяки чому може довше летіти. Під час посадки Mars Hopper мав би збирати сухий лід, що дає йому змогу робити наступні стрибки.
Над розробкою працювали інженер Павло Правдюков, дизайнер, підприємець та інженер-механік Олександр Буткалюк, ґенератор ідей і студентка ліцею Софія Буткалюк, хімік та автор 3D-моделі і комп'ютерної симуляції Микола Денисенко, студент КПІ та автор фізичних розрахунків В'ячеслав Осауленко, програміст Ілля Рубінський, інженер обладнання Андрій Музиченко.
Олександр Буткалюк повідомив, що нині команда працює над створенням прототипу «стрибунця». Наразі проект існує лише в ідеї та комп'ютерному моделюванні, адже NASA не ґарантує, що задум переможців втілюватимуть у життя.
В перегонах за перемогою українська команда обійшла македонців. Загалом до фіналу в цій рубриці фахівці відібрали 128 проектів, за які потім голосували люди. У NASA ретельно перевіряли всі голоси. Міжнародне космічне аґентство навіть зафіксувало спроби шахрайства і голосування по кілька разів з одного комп'ютера за один і той самий проект, тож організаторам конкурсу довелося перевіряти особистості учасників голосування. Після підбиття підсумків українських розробників визнали переможцями.
Окрім українців, у хакатоні перемогли британці, американці, італійці та канадійці. В категорії «Найкраще використання даних» фахівці NASA визнали найкращим проект Scintilla з Пасадени, який збирає дані з соцмереж й аналізує рівень забруднення повітря на підставі повідомлень людей.
У номінації «Найкраще використання апаратних засобів» перемогла лондонська розробка Canaria — шматок вуха, надрукований на 3D-принтері, який моніторить частоту серцебиття, рівень кисню у крові та рівень вуглекислого газу в атмосфері.
«Найкращою місією» визнали FractalNet, розроблену науковцями з Північної Кароліни. Це — мережа бездротових пристроїв для комунікації у печерах чи підземеллях, аналогічних тим, що на Місяці, Марсі чи астероїдах, тобто там, де радіозв'язок неможливий.
У категорії «Галактичний вплив» перемогла розробка з Риму з назвою Live Ice Velocity Estimation (L.I.V.E.) Glacier Project. Це — веб-пристрій, який візуалізує поверхні льодовиків у режимі реального часу, тобто стежить за ознаками кліматичних змін. У проект входить також відповідний додаток.
Переможцем у категорії «Натхнення» став інтерактивний мобільний додаток для дітей від 4 до 8 років. Його створили у Торонто і назвали Kid On The Moon, він мав би прищеплювати малечі пристрасть до космічних подорожей.
Окрім «літачка-стрибунця», варто відзначити ще одну українську розробку, яка, хоч і не стала найкращою, проте потрапила до фіналу конкурсу, — це проект кіровоградських розробників Asterion-CYA у категорії «Найкращий збір даних».
Він визначає алгоритм, що дає змогу комп'ютерові вирахувати потенційну небезпеку від астероїдів у Всесвіті, щоб допомогти людству «уникнути долі, яка спіткала динозаврів». Asterion-CYA — це Python-бібліотека і мобільний додаток, який вивчає загрозу від відомих, щойно відкритих і гіпотетичних астероїдів. Для розрахунків використовують чисельне моделювання і комп'ютерний аналіз. Фіналістів і переможців у цій категорії визначали науковці та інженери NASA.
За метеріалами nasa.gov, українська правда, bbc.com