дощ за місто схопився моцно
за дахи його і димарі
наші вірші слухає Вроцлав
бо кириличне слово – лоцман
в цім дощі і о цій порі
прочитаєм про нашу вітчизну
що у черзі на карту поляка
і про схиму її і про схизму
про розвішану в небі білизну
й того просвітку — кіт наплакав
я додам про Нью-Йорк і підземки
і про дім на сімох вітрах
як пливе під водою Фразенко
як акваріум схожий на дзеркало
і як тоне усе в словах
все тут вбране в бруківку і шутер
— фестиваль презентації тури —
що питатиме Януш Шубер?
про кульбаб що летять парашутом?
й що казатиме Бóгдан Задура?
буде ще про пиво і гостел
хтось напише як все було кльово
от і з’їздили ми у гості
у фейсбуках усе запостять
а куди повертатись – панове?
в Страсний тиждень щорічної Пасхи
за Перемишлем – там наш дім
от у Вроцлаві ми прочитали
і в Парижах колись бували
ну звичайно які ж круті
на пустих францишканських сходах
я в Сяноку стою — бо війне
наче злива Антонич зі сходу
благодать його слова сходить
може й нас вона не омине
Світлина: Олександра Фразе-Фразенка