Видану "Союзом визволеня України" нїмецьку працю д-ра Ст. Рудницького п. и. "Ukraіnа — Land und Volk, eine gemeinfassliche Landeskunde" уважаю за річ первостепенної ваги. Праця ся не є лише "Uebersetzung aus dem Ukrainischen", як зазначено в титулї. Знаючи оба українські томи, які появили ся лїт тому кілька (Київ 1910, Львів 1914), находжу в теперішнім виданю зміни, завдяки яким "Ukraina" являєть ся працею новою. В тій працї поробив автор деякі зміни, доповнив її новим матеріялом, додав карти, а що найважнїйше; надав їй нову модерну будову, яка в українськім виданю не виступала так ярко як тут.
Після модерних поглядів на суть та завданя ґеоґрафії не подібна вона до старої, яка ще покутує по катедрах та школах. Ся стара ґеоґрафія виховує ще нашу молодїж, годує її цїлим рядом чисел, каже меморувати непотрібні річи, місто обрадувати молодий ум, забиває його, місто з'єднувати прихильників відстрашує їх. На такій ґеоґрафії виховувала ся наша і не лише наша суспільність. Які понятя про ґеоґрафію винесла вона зі школи, — радше не згадувати. Ось тому одна з найважнїйших галузий знаня не тїшила ся нї дрібкою симпатії.
Тимчасом почали будити ся нові думки, ясні погляди давних ґеоґрафів, душені офіціяльно, починають здобувати собі право горожанства. Остаточно кристалїзують ся погляди і на місце старої бездушної, повстає нова ґеоґрафія. Стара була усїм і нїчим. Усїм, бо займала ся і ґеольоґією, ботанїкою, зоольоґією і т. д. Нїчим стала вона тодї, коли сї науки здобули собі самостійність. Нова ґеоґрафія стає понад ними, вони кують для неї матеріял, з якого вона ставить будівлю.
Впровадженє нових ідей ґеоґрафічних в нашу лїтературу завдячити належить Рудницькому. Найновійша його праця є дитиною модерної ґеоґрафії. В нїй знайде читач природну звязь між ґеоґрафічними явищами, взаїмне дїланє, відносини, осциляції — а все ясне та природне. Серед тої загальної гри не може бути нїщо поминене, призабуте. Описати, уняти ту музику — се цїль ґеоґрафа.
Книжку Рудницького сатисфакція читати. Автор — знаний дослїдник на полї ґеоґрафічних наук — показав ся майстром самої ґеоґрафії. Глубоке знанє пробиваєть ся в кождім реченю, цїлість виведена майстерно! Із неї віє дух писань старого Гумбольда, батька новітної ґеоґрафії. На позір трудні річи з поля ґеольоґії, динаміки, клїматольоґії і т. д. читають ся легенько, розумієте всяке явище, бачите як творить ся з цегол будівля!
Праця Рудницького перша свого рода в світовій лїтературі.
Частина "Land" се фізична ґеоґрафія України. З атомів сотворена цїлість. Форма гарна, стиль щось в родї Реклю.
Більш житя та інтересу для широких кругів суспільности буде мати частина друга: Антропоґеоґрафія. Частина богата змістом та всесторонно опрацьована. Подавши границї української етноґрафічної теріторії та число Українцїв, переходить автор до їх чисельного роздїлу на український землї. Не нїмі числа виступають перед читачем — а житє. Читач бачить факт, зміни, причини; як давно було, чому, як стало ся, як уложать ся відносини в будуччинї. Уступ: український нарід яко антропоґеоґрафічна одиниця, може ривалїзувати з найпершими того рода в світовій літературі. Додаймо до того тепло та любов, якими автор дише до рідної землї, а будемо мати взір наукової апольоґії.
"Взаємини між українським народом і землею", "господарско-ґеоґрафічний огляд України", та "краєвиди і селидьби України" випали гарнїйше чим можна було сподївати ся з огляду на брак матеріялу до так обширної теми.
Шість карт (фізична, ґеольоґічна, тектонїчно-морфольоґічна, клїматична, фльоритична і етноґрафічна) які автор долучив — се дїло великої ваги, новість у нас. Се перші того рода української карти. Вони підносять вартість книжки та надають їй характер инший, чим лиш популярної працї.
Впровадженє українських назв в нїмецьку лїтературу має також велике значінє. Нехай же се і на дальше утримаєть ся.
"Україна" Рудницького приносить честь українській ґеоґрафії, і певне прийме чужа критика сю книгу з великою пошаною. Праця його стане взором для тих, яким доведеть ся працювати на тім полї. Автор знаний методольоґ. В своїй цїнній розвідцї "Нинїшна ґеоґрафія", на семінарах, викладах старав ся скристалїзувати задачі і цїли ковітної ґеоґрафії, зєднати для неї адептів. І коли нинї серед гуртка його ученикїв більш ясні та модерні погляди чим у декотрих народів-сусїдів, се його заслуга.
"Україна" Рудницького стане основною книгою українського національного вихованя.
[Дїло]