З поданих дотепер результатів конскрипції заслугує на загальну увагу також і статистика міст. Показує ся, що в Австрії ростуть именно міста столичні і менші, маючі 5.000—10.000 мешканцїв. А противно населенє громад сїльских і малих місточок та середних міст не виказує пропорціонального зросту.
На загальне число 27.434 громад в Австрії було в 1880 р. 25.696 громад низше 2.000 населеня, уважаних в статистицї яко громади сїльскі. В р. 1890 на загал 27.855 громад було 25.986 низше 2.000 мешканцїв з людностію 14,114.738, о 3.5 прц. більшою анїж в 1880 р., хоч цїла людність зросла середно о 7.64 прц. Населенє міст з 5.000 до 10.000 мешканцями зросло противно аж о 26 прц., так само населенє міст столичних з 100.000 мешканцями. Людність міст середних від 20.000—50.000 мешканцями зменшила ся о 25.37 прц. по части за-для дїйстного убутку, по части за для того, що Чернівцї перейшли до скалї висшої над 50.000 мешканцїв.
В дни конскрипції було громад низше 2.000 в Австрії 25.986, в Галичинї 10.461 з людностію 4,562.406 або 69.8 прц. загалу мешканцїв. Від 2.000—5.000 мешканцїв мало в Австрії 1.532 громад, в Галичинї 452 з людностію 1,259.106 або 19.1 прц. загалу людности. Від 5.000—10.000 єсть в Австрії 226 громад, в Галичинї 49 з людностію 315.712 або 4.8 прц. загалу населеня. Від 10.000—20.000 мешканцїв було в Австрії 75 громад, в Галичинї 15 з людностію 196.998 або 3 прц. загалу населеня. Від 20.000—50.000 мешканцїв було в Австрії 27 громад, в Галичинї 5; над 50.000 мешканцїв було в Австрії 9 а в Галичинї 2 громади. Над 50.000 мешканцїв мають отсі міста:
Відень — 1,335.256 мешканцїв
Прага — 183.085 мешканцїв
Трієст — 157.648 мешканцїв
Львів — 127.638 мешканцїв
Градец — 112.771 мешканцїв
Берно 1 94.753 мешканцїв
Краків — 75.514 мешканцїв
Чернівцї — 54.040 мешканцїв
Пильзно ческе — 50.150 мешканцїв
В тім числї містить ся вже і войсковий ґарнізон, котрий у Львові виносить 8.591, в Кракові 5.471 осіб. Домів має Львів 3.274, Краків 1.606. Від послїдної конскрипції зросла людність Львова о 17.892 і осіб або 16.3 прц., Кракова о 9.419 осіб або 14.2 прц. Обі столицї зростають в рівній степени, а повільнїйшій на око зріст населеня Кракова єсть наслїдком зменшеня войскового ґарнізону з 6.267 осіб на 5.471, коли рівночасно у Львові збільшив ся ґарнізон о 2.267 людей.
З міст провінціональних заняв перше місце Перемишль, маючій 1.56І домів і 35.250 людности, в тім 7.192 войска; друге місце займає Коломия, маюча 3.310 домів і 29.838 мешканцїв, в тім числї 881 войска. Числом домів і населеня цивільного перевисшає отже Коломия всї міста провінціональні. Трете місце займає Тарнів, маючій 1.327 домів і 27.575 мешканцїв, в тім 1.918 войска; четверте Тернопіль, маючій 2.042 домів і 26.097 мешканцїв, в тім 1.575 войска; пяте Станіславів, маючій 1.438 домів і 22.230 мешканцїв, в тім 2.046 войска.
Від 10.000—20.000 мешканцїв єсть в Галичинї 15 міст, именно Ярослав 17.919 мешканцїв, в тім 4.452 войска; Дрогобич 17.784 мешканцїв; Броди 17.475, Стрий 16.276, Самббр 14.324, Подґуже 13.134, Новий Санч 12.712, Ряшів 11.953 мешканцїв, в тім 1.890 войска, Городенка 11.162, Бережани 11.160, Бучач 11.106, Снятин 10.920, Городок 10.717, Борислав 10.237 і Золочів 10.119 мешканцїв.
Инші міста в Галичинї мають менше анїж 10.000 мешканцїв. З вичислених висше міст виказують за для войскового ґарнізону незвичайний зріст міста Перемишль і Ярослав; також Стрий піднїс ся скоро по огни. Противно Дрогобич і Броди виказують, що их населенє зменшило ся.
[Дѣло]
19.03.1891