Верховенство права – верховенство справедливості

В Українському католицькому університеті відбулася інавгурація Факультету права, заснованого цьогоріч на базі Школи права УКУ і який, заповідається, стане модельним факультетом ціннісно-орієнтованої правничої освіти західного зразка в Україні.

 

 

«Відкриття Факультету права – це не просто академічний чи адміністративний крок. Це реакція на виклики суспільства за час незалежності. Революція гідності засвідчила, що треба міняти культуру суспільної дії. Тож наш факультет проголошує, що право не довільна вигадка людини, яка береться нізвідки, нічим не обґрунтована. Добрий правник покликаний будувати добре суспільство. Правники мають захищати справедливість і дбати про суспільний порядок. Факультет має створити спільноту незалежних правників, затверджувати культуру служіння. Лише тоді збільшиться кількість фахівців, які ризикуватимуть говорити про складні речі», – наголосив ректор УКУ Тарас Добко під час інавгурації Факультету і додав, що очікувано факультет стане платформою для обговорення нового суспільного визначення. Це також виконання заповіту засновників університету – митрополита Андрея і Патріарха Йосифа Сліпого.

 

Факультет пропонує бакалаврську та магістерську програму з права, готуючи нове покоління юристів відповідно до західних стандартів, з акцентом на етичність, служіння суспільству та повагу до прав людини. Цього року на бакалаврську програму з права вступило 65 осіб.

 

За рейтингом Forbes Ukraine, у 2024 році програма права в УКУ була визнана номер один в Україні за рівнем вступників. У команді працює більше як 20 викладачів, більшість це юристи-практики, а також 30 гостьових лекторів зі США, Німеччини, Великої Британії та інших країн.

 

Упродовж навчання понад 30% студентів-бакалаврів та майже 50% магістрів мають можливість навчатися та стажуватися в університетах Європи і США. Також тут діє Юридична клініка, де студенти проходять річне стажування і надають pro bono правову допомогу військовим, ветеранам та членам їхніх родин, виконуючи місію служіння. Щороку студенти-правники УКУ займають високі призові місця на національних та міжнародних змаганнях.

 

Під час інавгурації відбулася дискусія про роль нової генерації у розбудові України. Повнотекстово подаємо два виступи з неї: владики Бориса Ґудзяка, який розповів про предтечу появи факультету, та деканки Світлани Хилюк, яка тезово окреслила програму факультету.

 

Владика Борис ҐУДЗЯК,

архиєпископ Філадельфійської архиєпархії УГКЦ,

президент Українського католицького університету:

 

МАЄМО ВЕЛИКЕ ПРАГНЕННЯ СПРАВЕДЛИВОСТІ В УКРАЇНІ

 

 

Згадуємо митрополита Андрея Шептицького, спадщину якого, її міжнародний контекст ми, Церква - країна - суспільство, щойно пізнаємо. Я вважаю, що це був найбільший українець ХХ ст. Не всі, може, знають чи пам'ятають, що його перша вища освіта була юридичною. Його батько дуже не хотів, щоб він був українським монахом, священником – батько був сполонізованим, тобто, в першій мірі, це не питання священства, а питання нашого обряду і нашої етнічної ідентичності. І він зробив таку передумову, що син перше має закінчити вищу освіту. І син закінчив у Вроцлаві юридичний факультет. Його брат, Климентій, канонізований блаженний, також був юристом.

 

Отже, митрополит Андрей був рушієм цілої цієї ідеї – він спирався на традиції університетів, думаю, що більш, ніж половина перших ста університетів були створені Католицькою церквою, тобто, це були католицькі університети. І у них традиційно було кілька факультетів: богословський, філософський  (у широкому значенні це означало і гуманітарні науки), натуралістичний (з  різними природничими дисциплінами) – і юридичний факультет.

 

Ідея створення у Львові католицького університету для українців виринала з того, що нашим людям було дуже тяжко вступити до державного університету ще в австрійський час, а тим більше у міжвоєнний час, коли тут була Польща. Протягом усіх тих років ця ідея університету плекалася: спершу була створена Богословська академія і вже у 1936 році Йосиф Сліпий, який був тоді ректором, вертався до цієї ідеї повноцінного університету, у якому мав бути юридичний факультет також. Політичні обставини до цього не допустили. 

 

Дуже цікавим є факт, що після 18 років увʼязнення – тюрма і заслання, коли він чудесним способом опинився у Римі, до восьми місяців не маючи нічого, будучи поза всіма процесами, можна сказати, 25 років – від 1939-го по 1963-й, – він декларував створення університету, у якому передбачалося мати юридичний факультет.

 

Такою є історія, а зараз ми маємо велике прагнення справедливості в Україні. А справедливість буде залежати від суддів, від тих, які інтерпретують і захищають закон. Тому ми потребуємо свіжого, нового покоління юристів. 

 

Світлана ХИЛЮК,

деканка Факультету права:

 

НАШЕ ЗАВДАННЯ – СТАТИ ПЛАТФОРМОЮ, ДЕ БУДЕ ВИРОБЛЯТИСЯ ВІЗІЯ УКРАЇНИ, ЇЇ ПРАВОВА СКЛАДОВА.

 

 

Для мене заснування Факультету права – це закономірний етап розвитку правничих студій в УКУ. Український католицький університет дуже відповідально і обережно підходить до того, кого приймає у спільноту і кого випускає зі своїх стін з дипломом. Я поділяю підхід – спочатку зміст, а потім форма. Починаючи з 2016 року ми напрапрацьовували зміст, щоб нарешті дозріти і дійти до належної форми. Чому для нас це важливо? Через місію, яку беруть на себе правники УКУ.

 

Часом є таке відчуття, що юриспруденція в Україні має формат бетонної стіни. Наліт бетону, який є радянською спадщиною, треба відколоти, щоб збудувати щось нове. Ми, напевне, найменший факультет правників в Україні. Але одна з наших амбіцій – бути цяткою, від якої у бетонному нальоті підуть тріщини. І це можемо зробити через суть, цінності, які проповідує наш факультет, що ми черпаємо з ідентичності університету.

 

Втім для правників важлива і форма. Аби набути субʼєктності всередині країни, нам потрібен був цей статус факультету. 

 

І ще один момент для мене є дуже важливим. Напередодні початку внутрішніх перебудов для створення факультету ми спільно з Університетом Нотр-Дам провели дослідження про сучасні католицькі правничі школи в Європі та Північній Америці. Ми побачили, що наявність повноцінного факультету права для університету – це заявка на участь у формуванні порядку денного в країні. Це питання про вплив, готовність університету впливати і брати відповідальність за те, що відбувається. Саме з цих міркувань для нас було важливим етапом розвитку перехід у статус факультету.

 

***

 

З нами скучно не буде, – ні всередині, ні зовні. Ми не засинаємо самі і не даємо спати нікому, з ким в одній орбіті. Ключовим завданням є підготовка правників нової якості, які мають знання ,  навички а також належний ціннісний фундамент. Для нас важливим є, аби випускники мали розуміння глобального контексту і залученість у те, що відбувається у державі. 

Нашим завданням є стати платформою, де буде вироблятися візія України, її правова складова. Завдяки тій довірі, яку має університет у суспільстві, ми готові приймати складні дискусії і вести тяжкі розмови, які є першим кроком для пошуку рішень.

 

***

 

“Гідність” зараз часто вживане слово. Але не всі, хто його використовує, знають, що самою концепцією гідності ми завдячуємо католицькій інтелектуальній традиції, бо саме там зʼявилось поняття гідності, що було свого часу покладене в основу концепції прав людини, які гарантують людину від надмірного втручання держави. Це не єдина концепція, яку католицька інтелектуальна традиція може запропонувати правникам і не тільки. 

Правники – це сервісна професія, вони служать. Радянські теж служили, але від того не було користі суспільству і їм, чесно кажучи, теж було мало радості. Католицький університет пропагує інші цінності. Великий фокус звернений на спільному благу і його розумінню як цілі для служіння. Думаю, це ті точки опори, які дуже потрібні українським правникам, щоб перезапустити систему.

Так само концепція солідарності, яку можна окреслити коротким біблійним висловом: “Носіть тягарі один одного”. Всі ці речі можуть бути для правників точною опори, коли вони приймають складні рішення. 

Це покоління перебуває у ситуації, коли готових правових рішень не буде багато. Те, що було зроблено до них, не працюватиме у новій реальності. Потрібно буде розв'язувати проблеми самим і на щось треба буде опиратися. Людська гідність, цінність свободи, верховенство права, солідарність, служіння спільному благу, – це ті точки опори. І саме це лежить в основі доктрини Католицької церкви.

 

ДЛЯ ДОВІДКИ:

 

 

Поштовхом до розвитку юридичного напрямку Українському католицькому університеті стала Революція Гідності 2013-2014 рр. Тоді в 2014 році в університеті заснували Центр верховенства права, де проводили правничі заходи та проєкти, створили низку сертифікатних програм. 

 

У 2016 році в УКУ заснували магістерську програму з прав людини, яка стала першою в Україні сфокусованою на вивченні права крізь призму прав людини. 

 

Школу права УКУ заснували у 2017 році на Факультеті суспільних наук. 

 

У листопаді 2017 року почала працювати Юридична клініка Школи права, де студенти мають можливість практикуватись в юриспруденції та долучатись до роботи над реальними справами. До Школи долучились десятки партнерів, які інтелектуально та фінансово підтримують розвиток правничих проєктів. 

 

У 2018 році почалась активна робота над створенням бакалаврату за світовими стандартам вищої юридичної освіти. У вересні 2020 року студентами нової бакалаврської програми з права стало 50 першокурсників, середній бал вступників становив 191,6. 

 

У 2022 році Школа права стала одним із засновників Consortium of Catholic Law Schools. Вперше в Україні у Школі права почав діяти осередок американської правничої організації Federalist Society for Law and Public Policy StudiesUkrainian Law and Liberty Circle. Школа права є членом American Society of International Law. 

 

У 2024-му Школа права УКУ зайняла 1-ше місце серед правничих шкіл в рейтингу від Forbes Ukraine за середнім балом вступників — 174,8. У цьому ж році запустили оновлену магістерську програму з права.

 

8 лютого 2025 року Сенат УКУ прийняв рішення про трансформацію Школи права і відкриття Факультету права Українського католицького університету.

 

 

Публікацію підготували Вероніка САВРУК та Надія ІЛЬЧУК

09.09.2025