У кінотеатрі «Оскар» в Києві відбулась урочиста прем’єра фільму «Медовий місяць». Фільм в прокаті у кінотеатрах України з 11 вересня
На спеціальному прем’єрному показі показі була присутня майже вся знімальна група у повному складі — режисерка Жанна Озірна, продюсер Дмитро Суханов, виконавці головних ролей у фільмі Роман Луцький та Ірина Нірша, оператор-постановник Володимир Усик, звукорежисер фільму Сергій Степанський, художниця-постановниця Маргарита Кулік, художниця з гриму та костюмів Ася Сутягіна, кастинг-директорка Алла Самойленко.
Серед гостей вечора були ветерани із реабілітаційного центру Tytanovi, спвачка Юлія Юріна, актор та художній керівник театру ім. Франка Євген Нищук, режисер Аркадій Непиталюк, історик, письменник Володимир В’ятрович, фінансовий експерт та радіоведучий Сергій Фурса, співачка та телеведуча Анжеліка Рудницька, психолог Олександр Конев, актриса Катерина Вишнева, режисерка та сценаристка Марина Степанська, актриса Анна Бірзул, продюсер Тарас Босак, телеведуча Людмила Чиркова та чимало українських кінематографістів.
Перед початком показу продюсер Дмитро Суханов згадав члена знімальної групи фільму, військовослужбовця Анатолія Гріньова. Майже рік тому він пропав без вісті при виконанні бойового завдання. Потім всі присутні хвилиною мовчання вшанували пам’ять загиблих захисників.
По завершенні показу творці «Медового місяця» близько години відповідали на питання із залу. Глядачі зазначили важливість фільму, адже він показує ніжність та чуттєвість, яку ми зберігаємо навіть в наших складних реаліях.
Цікавились і тим, які враження були у глядачів за кордоном. Адже фільм взяв участь у міжнародних кінофестивалях у 15 країнах світу, отримав найвищу нагороду Ґран-прі на КМКФ «Молодість» у Києві, Ґран-прі журі «Золотий Атлас» на міжнародному кінофестивалі в Аррасі у Франції та Ґран-прі на кінофестивалі у Софії у 2025-му. А світова прем’єра «Медового місяця» відбулась у 2024 році на Венеційському кінофестивалі.
Дія фільму відбувається у маленькому містечку поблизу Києва. Головні герої Тарас і Оля, після вечірки з друзями, проводять першу ніч у своїй новій квартирі. На світанку їхнє життя незворотньо змінюється. Вони не встигають виїхати вчасно, а під будинком вже з’являються окупанти. Пара опиняється у пастці власної квартирі — без електрики, води та зв’язку. Протягом п’яти днів між ними зникає усе зайве — лишається тільки правда про них самих та безодня справжньої близькості між двома людьми.
Фінансування фільму - грант від La Biennale di Venezia.
11 вересня відбудеться показ за участі знімальної групи в кінотеатрі «Жовтень» у Києві. 12 вересня заплановано спеціальний показ в Одесі. В обговоренні візьмуть участь Ірина Нірша, виконавиця головної ролі, родом з Одеси, а також Жанна Озірна – режисерка та Дмитро Суханов – продюсер. А 13 вересня о 19:00 відбудеться показ фільму в KINO42 за участі режисерки Жанни Озірної.
Дистрибутором фільму є B&H Film Distribution. Фільм адаптований для осіб з порушеннями зору та осіб з порушеннями слуху. Спеціальні версії фільму працюватимуть через платформу Kinozir.com
Напередодні прокату фільму «Медовий місяць» гурт Blooms Corda презентував 4 вересня трек «Вдих Видих Вдвох», це пісня-зізнання в ніжній любові, що сильніша за будь-які обставини.
Пісню «Вдих Видих Вдвох» можна слухати на всіх музичних платформах.
На створення пісні лідер гурту Blooms Corda Данило Галико надихнувся після перегляду фільму: “Ця робота — приклад магічних збігів у житті. Якийсь час я носився з мелодією на піаніно та думав, що вона чудово пасувала б до кіно. І тут мені пишуть від команди «Медового місяця» і пропонують колаборацію. Історія фільму вчасно зрезонувала зі мною та надихнула на написання тексту і подальшого розвитку мелодії в повноцінну пісню. Вона починається з глевкої психоделічної звукової комети, яка опускається в старе домашнє піаніно і переходить у сенс. «Медовий місяць» — пронизлива, влучна історія, яка розконсервовує важкі переживання і допомагає їх подолати. Тож однозначно раджу його подивитись, щойно він з’явиться у вашому улюбленому кінотеатрі”.
За словами лідера гурту Данила Галика, музику Blooms Corda часто називають кінематографічною, у їх альбомах присутні цитати з фільмів. Тож створення пісні за мотивами фільму стало для колективу логічним кроком.
Партнерами у створенні відеокліпу на композицію Blooms Corda «Вдих Видих Вдвох» стали KAMA – Kyiv Academy of Media Arts. Студентам вечірнього офлайн-курсу Filmmaking було запропоновано підготувати свою версію відео та змонтувати його із фрагментів стрічки «Медовий місяць». Найбільш влучний варіант монтажу і побачили глядачі. Режисеркою кліпу стала Яна Остапчук.
«Це спроба змалювати чуттєву силу, що зародилася в кімнаті, по кутках якої війна розсадила виправданий страх. Це про людей, що стали одне одному опорою, коли світ зруйнувався водночас в обох», — коментує свою роботу Яна Остапчук.
Офлайн-презентація кліпу відбулася 5 вересня у галереї «Кузня» (Нижній Вал 37/20) в межах відкриття виставки порцелянових творів з фільму «Що за сяйво в безмісячну ніч?» художників Максима-Стефана та Дмитра Красного.
Виставковий проєкт Дмитра Красного та Максима-Стефана «Що за сяйво в безмісячну ніч?» представив порцелянові твори, які можна побачити у фільмі «Медовий місяць» Жанни Озірної.
Головна героїня фільму Оля — мисткиня, яка незабаром має вирушити на свою першу персональну виставку до Відня. Вона працює з привидами минулого — переосмислює порцеляну радянської доби. На початку повномасштабної війни Оля попри все намагається зберегти свої роботи та передати до Австрії.
Твори персонажки насправді є роботами двох українських митців, Дмитра Красного та Максима-Стефана. З віднайдених радянських статуеток, та зокрема, з їхніх уламків, вони створюють нові скульптури та наділяють іншим значенням.
Куратором виставкового проєкту «Що за сяйво в безмісячну ніч?» виступив художник Максим-Стефан. «Нам із Дімою подобається працювати та грати з порцеляною. Деконструкція та реінтерпретація — розбираючи предмет формально, тим самим обнулюючи його контекст, ми збираємо з отриманих незайманих протоформ новий світ, відкритий для неупередженого дослідження. Наш проєкт досліджує порцеляну як матеріал, що постійно існує ніби у кількох вимірах одночасно. Парадокс: з одного боку це матеріал вишуканих чеснот, що існує на верхніх щаблях піраміди потреб — феномен чистої краси, втілення ідеї «мистецтва заради мистецтва». З іншого — саме постійні спроби зробити «красиво» подарували світу чи не найяскравіші взірці несмаку, завдяки яким порцеляна сприймається здебільшого як окраса бабусиного серванту чи камінної полички, аніж як медіум для вдумливих і вчасних висловів про актуальне. Зокрема цікавим є феномен української порцеляни радянської доби. Ці артефакти часто мають неоднозначну репутацію не через свою естетичну недосконалість (серед них трапляються справжні перлини!), а через привидів епохи, в яку жили і творили їх автори», – зазначає куратор, художник Максим-Стефан.
На думку режисерки фільму «Медовий місяць» Жанни Озірної, ця іронічна гра з уламками минулого перегукується з сюжетом її фільму.
Жанна Озірна, режисерка: «Радянські, переважно кітчеві порцелянові статуетки масового виробництва перетворюються на унікальні макабричні об’єкти, і на виставці, і у фільмі. Мисткиня працює з коробками, забитими знахідками з барахолок, — з тим, що для неї стає і матеріалом, і тягарем, і причиною залишитися в квартирі, не виїхати далі. Примарна цінність власної роботи постає у момент екзистенційного вибору. Те, що було лише побитою порцеляною, гострим уламком, несподівано набуває нового сенсу. Воно трансформується у наївну, радше символічну, але все ж таки зброю».
Два твори художників, а саме скульптури «Не любить» Дмитра Красного та «Травнева ніч» Максима-Стефана будуть продані на аукціоні. Обидві роботи інтерпретують композиції Оксани Жникруп, класика української порцелянової пластики та бабусі художника Максима-Стефана. Аукціон буде проведено в інстаграм, на сторінці фільму. Всі зібрані кошти будуть передані на допоміжний збір Катерини Граднової-Савицької (підсилює збір AZOV.ONE) на закупівлю 10 кейсеваків для медслужби бригади «Азов». Це евакуаційні автомобілі на базі Toyota Land Cruiser 78, які дозволяють оперативно та безпечно вивозити поранених з найгарячіших точок фронту.
Дмитро Красний почав вивчати мистецтво в 2007 році в художній майстерні при Києво-Могилянській академії. В 2019 році перебував на піврічній стипендії Гауде Полонія, під час якої навчався в художній академії в Познані. Брав участь у виставках в Україні та за кордоном. Працює з такими медіа як графіка, фотографія, кераміка, інсталяція, колаж, реді-мейд. У своїй художній практиці звертається до тем колективної пам‘яті, ритуалів, магічної реальності.
Максим-Стефан народився в Києві у творчій родині, його дідусь та бабуся – видатні майстри української порцелянової пластики XX ст. Максим займався комерційною графікою, останні роки працює над синтезом малої скульптурної пластики та розпису в порцеляні. Ототожнює ремесло з ритуалом, фізика і метафізика процесу для нього рівноцінні та взаємопроникні.
Галерея «Кузня» розташована в будівлі пам'ятки в центрі Подолу, де за сюжетом жив головний герой роману Валер'яна Підмогильного «Місто» Степан Радченко, коли переїхав до Києва. Раніше тут і справді була розташована кузня, яку збудували у 1900 році. Будівля зберегла свою автентичність, зокрема композицію й фасади, має статус пам'ятки архітектури національного значення.
11.09.2025