Кожен з нас хоче почуватися унікальним, а людям часто подобається, коли їх запитують про щось особисте. Мабуть, самі ці прості факти зумовили успіх так званих «когортних досліджень», під час яких дослідники підтримують контакт з 70 тисячами британських громадян, яких до участі в проекті приписали їхні матері і які мають з того мало користі, крім сатисфакції від свого невеликого, але життєвого місця в історії.
Гелен Пірсон
Британія, читаємо в книзі редактора рубрики новин Nature Гелен Пірсон The Life Project [«Проект життя»], є батьківщиною довготривалого когортного дослідження, яке почало відслідковувати життя майже 14 тисяч немовлят, народжених одного й того самого тижня 1946 року.
В березні учасники цього проекту відсвяткують своє 70-річчя. Когортні дослідження провадять також із поколіннями, народженими у 1958, 1970, 1991 та 2001 рр. Інші країни теж мають подібні проекти, але Британія є світовим лідером на цьому полі. Як у приватній розмові сказав Пірсон один закордонний науковець, «це ж одне з чудес цього світу, хіба ні?».
Когортні дослідження — які охоплюють довгі й часто дивні квестіонари про медичні аспекти та стиль життя, продукуючи величезні масиви медичної та соціологічної інформації, — мають вплив на життя кожного. Скажімо, вони продемонстрували, що покоління дітей з робітничих родин у 1950-ті, 60-ті та 70-ті навчалися в школі так само успішно, як і вихідці з заможнішого середнього класу, але згодом в їхніх сім'ях було більше розлучень, що мало неґативний вплив на їхніх дітей. Крім того, вони недвозначно показують, що розвиток дитини в утробі матері пов'язаний з хворобами, на які вона ризикує захворіти через кілька десятиліть свого життя.
Книга Пірсон — це, отже, науковий аналіз, поєднаний з історією післявоєнного покоління та фантастичними екскурсами в політичні та соціальні перипетії другої половини ХХ ст. Сама авторка називає її «химерним, часом курйозним, бігом по хитросплетіннях людських життєписів».
Одним з найважливіших здобутків когортних досліджень стало підтвердження зв'язку між дитячою смертністю та материнським палінням під час вагітності. Почувши якось про невеликий аналіз цього зв'язку у США, педіатр Невіл Батлер, який був відповідальний за когорту 1958 р., вирішив відкликати з друкарні свої квестіонари, щоб додати туди ще одне запитання до матерів: чи палили вони під час вагітності.
Згодом він проаналізував інформацію про 17 тис. жінок, які відповіли ствердно на це питання. Але тільки на початку 1970-х Батлер та його статистики змогли використати ці дані, додавши сюди і дані про перинатальну смертність з весни 1958 року. На підставі цих даних він показав різницю дитячої смертності у матерів-курців і некурців.
У статті, опублікованій в British Medical Journal у 1972 р., він дійшов висновку, що в Сполученому Королівстві можна було врятувати 1,5 тис. немовлят (і 4,6 тис. — у США), якби їхні матері кинули палити під час вагітності. Новина про це облетіла медії — таблоїд Sun, скажімо, вийшов під заголовком «Мамині цигарки вбили 1 500 немовлят!» — і це різко змінило громадську думку.
Затримка між часом збору Батлером інформації та публікацією дослідження розкриває складність таких масштабних соціологічних досліджень, проведення яких потребує дуже багато часу, грошей та ресурсів. Щоб виявилися деякі статистичні показники, потрібні роки, десятиліття чи навіть увесь час життя учасників дослідження.
З епідеміологічного погляду когорти дають корисні дані про народження і раннє дитинство, але знову стають цікавими тільки за фактом смерті. Вже померло близько 13% з когорти 1946 року.
Графіки показують, що «чоловіки з заможніших суспільних груп мають такі самі рівні смертності, що й чоловіки та жінки з нижчих класів, а от заможні жінки живуть набагато довше. Науковці поки що не можуть пояснити цього факту».
The Life Project також вказує на наполегливість людей, які працювали над своїми проектами перед майже постійною загрозою закриття. Амбітні плани досліджувати покоління 1982 та 2015 рр. дослідники були змушені облишити через обмеження урядового фінансування.
Втім таке рішення можна назвати недалекоглядним, адже когортні дослідження постачають найповнішу соціологічну інформацію, яку лише можна уявити, й дають змогу порівнювати безліч різних індикаторів. Як вказує автор, «у цих досліджень, якщо не почати вчасно, ви не маєте другого шансу, хай би як ви згодом сіяли грішми».
The Life Project, by Helen Pearson
Review by Isabel Berwick
Financial Times, 6.03.2016
Зреферував Євген Ланюк
