Химера зі склянки Петрі

Анджана Агуджа

Одним з персонажів давньогрецьких міфів була химера, моторошний нащадок Тифона і Єхидни. Уява стародовніх еллінів малювала її як чудовисько з головою лева, тілом кози та хвостом змії. Вергілій в «Енеїді» помістив її біля воріт Аїду, а з епосу відомо, що її вбив герой Беллерофонт, вразивши стрілою з лука.

Химера — міфічний персонаж. Але чи має шанси міф стати реальністю? Американські дослідники провадять суперечливе дослідження, мета якого — створити організм, який би складався з людських і тваринних клітин. Одразу кілька команд біологів працюють над тим, щоб впровадити людські клітини в ембріони свині та вівці. За оцінкою видання MIT Technology Review, вже створено близько 20 таких емрбіонів, які, щоправда, існують тільки на ранніх етапах розвитку зародка й далі не ростуть. В аванґарді цих розробок, які ще ніде не опубліковані, виступає Інститут біологічних досліджень ім. Й. Солка в Каліфорнії разом з представниками Стенфордського та Міннесотського університетів.

Ідея змішання людських і тваринних клітин така суперечлива, що її відмовився фінансувати Національний інститут здоров'я (NIH), який розподіляє федеральні кошти на біомедичні дослідження. Тож її авторам довелося шукати приватні кошти. В оцінці тих розробок думки розділилися. Одні підтримують NIH й виступають за заборону подібних досліджень. А інші вважають рішення бюрократів з Вашинґтона перешкодою, яка походить з необґрунтованих страхів, навіяних науковою фантастикиою.

З науковою фантастикою, однак, тут наразі мало спільного. Науковці, які провадять ці дослідження, зовсім не нагадують лиховісного доктора Моро з повісті Герберта Веллса. Йдеться не про видимих монстрів, а лишень про речовину в чашці Петрі, яку вивчають під мікроскопом. А остаточна мета розробок — зовсім не вивести армію почвар, а навчитись культивувати людські органи всередині тварин, які можна було б використовувати для трансплантації. У такий спосіб можна було б вирішити проблему нестачі органів для пересадження. Крім того, їх вирощення з власних клітин пацієнта, як наголошують автори дослідження, мінімізує ризик відторгнення.

Подібні розробки, до речі, мають досить тривалу історію. Десятиліттями науковці «олюднюють» мишей, впроваджуючи їм людські клітини під час різних досліджень. Тепер людські плюрипотентні стовбурові клітини почали вживлювати в ембріони овець та свиней, які порівняно легко їх інтеґрують й можуть перетворити на будь-який тип тканини.

Коли NIH зупинив фінансування, за арґументи правили побоювання, що ці стовбурові клітини можуть перетворитися на нейрони і тварини зможуть мислити, як люди (для цих побоювань, до речі, є підстави: у 2014 р. довели, що миші, яким у мозок вживили людські клітини, стають розумніші), або, наприклад, на статеві клітини і вони зможуть розмножуватись. Крім того, є ризик узагалі створити якийсь третій гібридний вид покручів.

Такі сценарії поки що існують лише в науковій фантастиці. Але розробки тривають (крім США, вони леґальні також у Великій Британії, але лабораторії в цій країні мають отримати спеціальну ліцензію й через 14 днів знищити усі гібриди). Одним із джерел коштів є Каліфорнійський інститут регенеративної медицини, який фінансується з бюджету штату й не залежить від федерального політичного курсу. Це означає, що контроверсійні дослідження провадитимуться за будь-якого політичного клімату. Під час правління республіканської адміністрації Дж. Буша-молодшого NIH вже відмовлявся фінансувати деякі суперечливі з етичного погляду розробки, пов'язані зі стовбуровими клітинами.

Найбільший спротив чинять релігійні діячі, які розцінюють використаня тваринних клітин в органах для трансплантації як наругу над людською гідністю. Крім того, є й перестороги від захисників тварин.

Утім лише у США є 123 000 людей, які чекають пересадження органів і чиє життя висить на волосині. Нестача органів для пересадження живить такі потворні явища, як їх контрабанда, трансплантаційний туризм і викрадення та вбивства людей. А хіба це не принижує людську гідність?