Галичина, а надто її метрополія традиційно є місцем, що притягує до себе і манить. Саме тут відбувається чимало важливих та цікавих подій. Було так минулоріч. Буде так і цього року.
У році, що минає, Львів здобув право на проведення фінального матчу за жіночу шахову корону. Марія Музичук навесні 2016 року проведе у місті Лева матч із китайською шахісткою Хоу Іфань. Незаперечним фактом є те, що шаховий поєдинок такого рівня у Львові відбудеться вперше і буде безсумнівним плюсом до карми міста, яке свого часу виховало і продовжує виховувати шахових майстрів світового рівня.
Марію Музичук вітають удома після перемоги на чемпіонаті світу
Так, цей поєдинок не притягне до Львова десятки тисяч фанів, які не вип’ють десятки тисяч літрів пива і не з’їдять тисячі гамбургерів чи карманадлів з картоплею. Зате до Львова на кілька тижнів з’їдуться «вершки» шахової спільноти і вже це на певний час зробить безплатну рекламу як місту, де відбуваються не тільки фестивалі пампухів, так і країні, про яку згадують лише через війну на сході та символічні «виноси» керівника уряду з парламентської трибуни. Адже шахи дуже специфічний вид спорту, один з небагатьох, де інтелект брутально переважає м’язи, тому поєднання «Львів+інтелект» чи «Львів+Україна+інтелект» бодай трішки зрівноважить імідж «країни війни та корупції».
Треба зауважити, що місцева влада вибрала правильний курс – через велику подію вийти на популяризацію шахів як засобу інтелектуального розвитку. Разом із заходами високого рівня, як от чемпіонат України з шахів, що відбувся у грудні, заплановано низку заходів на поширення шахів серед школярів.
Серед постійних величин в інтелектуальному житті міста почесне місце займає Форум видавців, що відбувся у вже у 21-й раз. Величезним плюсом форуму стало те, що першість на книжковому конкурсі нарешті отримала книга Олі Гнатюк «Відвага і страх», безпосередньо пов’язана із Львовом і присвячена одній із найбільш драматичних сторінок його сучасної історії – періодом від захоплення Львова частинами Червоної армії та німецької окупації і, зокрема, ролі львівської інтелігенції у той час.
Дійству очевидно замало місця у палаці мистецтв, відтак він уже котрий рік розростається по різних локаціях, здобуваючи нові обшари міста Лева та втрачаючи гнучкість. До такого стану призводить форма заходу – гібриду літературного фестивалю, книжкового ярмарку та мозкового штурму причетних до видавничої галузі . Цього року додався ще й дитячий фестиваль, який в минулому проходив окремо. Зрозуміло, що часи важкі і з точки зору логістики ймовірно легше провести в один тиждень щось потужне та велике. Однак у цій величі все частіше за загальним блиском втрачаються окремі привабливі риси, які й становлять родзинку індивідуальності. Відтак людина, що має різні навкололітературні зацікавлення все частіше має шанси кудись не втрапити і пропустити щось цікаве.
Тим паче, що під кінець року Львів отримав подарунок – став одним із міст літератури ЮНЕСКО, відтак має підтверджувати цей статус регулярними заходами, присвяченими книзі упродовж наступного року.
Значно складнішим виявилося «дитинство» іншого значного чинника культурного життя Львова – фестивалю «Альфа-джаз». Якщо два перші роки захід мав переважно позитивний відгук, то у 2014 році, в розпал війни на Донбасі, проведення фестивалю, головним спонсором якого є банк, що належить до бізнес-імперії російського олігарха львівського походження Міхаіла Фрідмана, спричинив великий конфлікт між різними середовищами. Прихильники фесту наводили докази того, що подія такого рівня дає Львову тільки мільйони плюсів до карми, привертає до міста нових і заможних туристів і робить його реально помітним на джазовій мапі Європи.
Супротивники заходу вважали і вважають за аморальне проводити фестиваль за кошти компанії, власником якої є один із найбільших бізнесменів Росії, який сплачує там податки, з яких дають кошти на убивство українських вояків на Донбасі.
Конфлікт не припинився й цього року, щоправда, градус протистояння не був таким високим, як у 2014-му. І попри те, що «Альфа-джаз» витіснив питомо львівський «Джаз без» на другий план та став одним із великих джазових івентів на континенті, організаторам та міській владі варто задуматися над тим, щоби звести це протиріччя до мінімуму.
04.01.2016