Шалїйте, шалїйте, скажені кати!

Годуйте шпіонів, будуйте тюрми;

До бою з Москвою Україна стане,

Порвем, порвем, порвем ті кайдани!

 

За правду, за волю ми станемо враз,

Тюрми нї гармати не пострах для нас,

Бо вольного духа не скути в кайдани,

Біда, біда, біда вам, тирани!

 

Робітники духа, робітникам всїм

Ми руки подаймо, на бій їх ведїм,

Бо спільна усїх нас злучила недоля

І труд і піт і кров, і неволя.

 

За правду, за волю і т. д.

 

Від краю до краю не громи гудуть, —

Українські полки на ворога йдуть.

І поклик рокоче: вставайте, народи;

Пришила пора, пора — день свободи!

 

За правду, за волю і т. п.

 

Підвалини світа валять ся старі,

Поблідли деспоти, дріжать опирі,

Бо зоря свободи вже сходить яскрава!

Для всїх, для всїх, для всїх рівні права!

 

За правду, за волю і т. д.

 

І вольні народи, як добрі брати,

Полинуть до сонця, до щастя мети,

Розкуєсь, двигнеть ся і наша родина —

Одна, сильна вільна Україна!...

 

За правду, за волю і т. д.

 

[Вістник Союза визволення України]

07.11.1915