Шалїйте, шалїйте, скажені кати!
Годуйте шпіонів, будуйте тюрми;
До бою з Москвою Україна стане,
Порвем, порвем, порвем ті кайдани!
За правду, за волю ми станемо враз,
Тюрми нї гармати не пострах для нас,
Бо вольного духа не скути в кайдани,
Біда, біда, біда вам, тирани!
Робітники духа, робітникам всїм
Ми руки подаймо, на бій їх ведїм,
Бо спільна усїх нас злучила недоля
І труд і піт і кров, і неволя.
За правду, за волю і т. д.
Від краю до краю не громи гудуть, —
Українські полки на ворога йдуть.
І поклик рокоче: вставайте, народи;
Пришила пора, пора — день свободи!
За правду, за волю і т. п.
Підвалини світа валять ся старі,
Поблідли деспоти, дріжать опирі,
Бо зоря свободи вже сходить яскрава!
Для всїх, для всїх, для всїх рівні права!
За правду, за волю і т. д.
І вольні народи, як добрі брати,
Полинуть до сонця, до щастя мети,
Розкуєсь, двигнеть ся і наша родина —
Одна, сильна вільна Україна!...
За правду, за волю і т. д.
[Вістник Союза визволення України]
07.11.1915