Український другий тур: мери тікають від партій

Тим часом українські вибори тривають. Завдяки законодавчій новелі, якою передбачено другий тур для найбільших міст, посполиті дістануть змогу ще раз зануритися в таїнство волевиявлення 15 листопада. Норма про два тури на виборах міських голів показала себе з лишком: з-поміж 35 міст, що кваліфікуються як потенційно «двотурові», повторне голосування відбудеться аж у 29 населених пунктах (додамо, що Маріуполь не відбув іще навіть першого туру). Натомість одноденний норматив виконали лише Тернопіль, Одеса, Харків, а також Слов'янськ та Лисичанськ.

 

У другому турі рахувати голоси легше: один бюлетень — і два прізвища

 

І хоч переможців у більшості великих міст ще не встановлено, проте «Z» зауважив, що для них теж властивий «феномен чинних», який яскраво проявився на виборах у Львівській області: загалом електорат доволі прихильний до чинних бурмистрів. До нашої вибірки потрапили всі українські обласні центри, а також 13 міст, що відповідають критерію двох турів (це ті, в яких налічується понад 90 тисяч виборців). Троє чинних мерів уже переобралися на новий термін — Сергій Надал (Тернопіль), Геннадій Труханов (Одеса) та Геннадій Кернес (Харків), — а ще у 13 містах бурмистри кваліфікувалися у другий тур. Окрім того, п'ятеро кандидатів вийшли до фіналу у статусі в.о. мера.

 

Водночас лишень у п'ятьох містах чинні голови зазнали поразки ще в першому турі. Зокрема, в Ужгороді Віктор Погорєлов посів аж дев'яту сходинку (2,8%), а у Дніпродзержинську Станіслав Сафронов був лише сьомим (6,3%). Також програли вибори Віктор Анушкевичус (Івано-Франківськ), Олександр Сін (Запоріжжя) та Юрій Гранатуров (Миколаїв).

 

Проступила й інша тенденція: амбітні кандидати здебільшого намагалися відмежовуватися від політичних партій мейнстріму. Хоча, здавалося б, має бути навпаки: поважні партії мусили б розвивати потужні осередки у велелюдних містах й виявляти спритність у пошуку авторитетних та здібних особистостей. Однак у багатьох містах провідні ролі відігравали кандидати-самовисуванці — і таких «одинаків» у другому турі буде 13. Ще декотрі фіналісти репрезентують дрібні та екзотичні партії: «Рідне місто», «Поруч», «Громадянський контроль», Партію рішучих громадян, «Совість України» тощо. Скажімо, Геннадій Труханов переобрався в Одесі під брендом партії «Довіряй справам».

 

Колишній «реґіонал» Труханов експлуатує тепер «диванну» партію «Довіряй справам»

 

Серед цих «незаплямованих» партій вирізняється й новоутвір з назвою «Вінницька європейська стратегія». Партія висувала на виборах мера Сергія Моргунова — соратника екс-мера Вінниці Володимира Гройсмана. Спікер особисто приїздив аґітувати на підтримку Моргунова. При тім Блок Порошенка не висував власного кандидата у «базовому» місті, а на виборах до міськради балотувався статистом на тлі «євростратегів».

 

Загалом беручи, ідея другого туру виникла за часів мерства Леоніда Черновецького. Імпозантний чолов'яга перемагав у столиці внаслідок подрібненості демократичного табору: було очевидно, що якби проти нього виступав єдиний кандидат, то Черновецький би програв.

 

Після того, як переміг Майдан, народним депутатам нагадали про обіцянку запровадити другий тур на виборах у великих містах. Незважаючи на те, що «двосерійні» вибори були невигідні Віталієві Кличку, президентська команда та решта коаліції згодилися на запровадження новели.

 

У низці українських міст ситуація була справді близькою до «казусу Черновецького». Якби діяв старий закон, то міськими головами стали б кандидати, котрі набрали якихось двадцять відсотків голосів або ж випередили конкурента на півкроку. Найменше голосів серед евентуальних переможців першого туру набрали Богдан Андріїв («Відродження») в Ужгороді — 20,8% — та Віталій Малецький («Поруч») у Кременчуці — 21,4%. А найщільніші результати виявилися у Хмельницькому — 24,2% Олександра Симчишина зі «Свободи» та 23,6% «самовисуванця» Костянтина Чернилевського, а також у Дніпропетровську — 37,9% Олександра Вілкула з «Опозиційного блоку» та 35,8% Бориса Філатова з УКРОПу.

 

ЦВК ледь не забрала у Павлограда другий тур, а у Євгена Тєрєхова — шанс на перемогу

 

Натомість трохи недоречно, на перший погляд, виглядають другі тури у містах, де головним кандидатам забракло якоїсь дещиці до перемоги ще 25 жовтня, або ж там, де розрив між претендентами є розгромним. У Львові Андрій Садовий («Самопоміч») отримав 49,2%, і у «фіналі» зустрінеться зі «свободівцем» Русланом Кошулинським, який спромігся на 12,3%; у Вінниці Сергій Моргунов («ВЄС») із 48,2% позмагається з кандидаткою від «Батьківщини» Людмилою Щербаківською — 13,6%.

 

Велика перевага одного кандидата над іншим була також у Кривому Розі, де чинний мер міста Юрій Вілкул («Опозиційний блок») дістав 45,1%, а Юрій Милобог («Самопоміч») — 10,7%; також у Києві, де Віталій Кличко (БПП) із 40,6% істотно відірвався від Борислава Берези з Партії рішучих громадян, який узяв ефемерних 8,8%.

 

Утім саме такою є особливість системи виборів абсолютної більшості, що для перемоги кандидатові треба заручитися підтримкою понад 50% електорату. І навіть якщо у першому турі хтось дістав 49%, то все ж існує гіпотетичний шанс, що інший збере 51%. Саме тому, попри суттєву перевагу над переслідувачами, фаворити цілком серйозно поставилися до підготування другого туру. У Львові Андрій Садовий нарешті пустив у дію візуальну рекламу, бо протягом першої частини кампанії він уникав біл-бордів абощо, намагаючись виділитися від решти марнотратних кандидатів, а також вважаючи, що мешканці міста голосуватимуть за справи. Ну а в Києві ще довго пліткуватимуть про те, ніби Віталій Кличко самотужки вибирав собі зручного конкурента на другий тур. Бо якби він конкурував не з Бориславом Березою, а зі Сергієм Гусовським із «Самопомочі», якого «номінували» до фіналу екзит-поли, то міг би і програти.

 

Гусовський був би найпроблемнішим конкурентом для Кличка у другому турі

 

У Києві кандидати «другого ешелону» продемонстрували неабияку щільність у боротьбі за другий тур. За Березу проголосували 8,8% киян, за Олександра Омельченка — 8,5%, за Володимира Бондаренка — 7,9%, за Гусовського — 7,7%. Менш ніж піввідсотка розділило кандидата-фіналіста та конкурентів-невдах у Миколаєві: Олександр Сенкевич («Самопоміч») із 21,1% вийшов на повторне голосування, залишивши без шансів чинного мера міста Юрія Гранатурова («Наш край»), який дістав підтримку 20,7% виборців.

 

Найуспішнішою силою на виборах мерів великих міст наразі виглядає Блок Петра Порошенка: «Солідарність» вивела у другий тур 12 своїх кандидатів. По 5 висуванців матимуть «Опозиційний блок» (на доважок до двох уже ґарантованих перемог), «Батьківщина» та УКРОП. «Батьківщина» могла б мати на одного представника менше, якби в Херсоні їй не посприяв кандидат з «Нашого краю» Володимир Сальдо: скандальний «реґіонал» відмовився від участі у виборах, поступившись місцем у другому турі «тимошенківцю». Щодо решти, то «Самопоміч» змагатиметься у чотирьох містах, «Свобода» — у трьох (одна перемога ґарантована), «Наш край» — у двох.

 

Найпопулярнішою партійною парою, якій випало з'ясовувати стосунки 15 листопада, виявився тандем УКРОПу та БПП, немовби унаочнюючи недавнє загострення між таборами Ігоря Коломойського та Петра Порошенка: ці партії змагатимуться за перемогу в Луцьку, Дніпродзержинську та Нікополі.

 

 

07.11.2015