Мільйони кубометрів снігу, які наприкінці минулого тижня впали на Україну, показали, що система державного управління перебуває в повному занепаді. Порятунок — лише в руках поодиноких управлінців-фанатів та всього українського народу, який у несподіваній біді довів свою згуртованість та вміння виживати.
З молитвою і лопатою проти стихії
Двадцятого березня чи не вся Україна знала, що насувається нове снігове лихо — синоптики обіцяли сильні заметілі, снігові бурі, низьку температуру.
Так, у Львові місцева влада, навчена гірким досвідом 15 березня, коли за добу галицьку столицю засипало місячною нормою снігу і місто просто зупинилося, відразу почала бити на сполох. Людей просили зайвий раз на вулицю не виходити і не виїжджати власним транспортом, а снігоприбиральну техніку наготували ще звечора напередодні обіцяного стихійного дня.
Тому вранці злощасного 22 березня у Львові громадський транспорт, попри безперервний снігопад, їздив за маршрутом, а люди ввечері майже вчасно діставалися з офісів додому.
Міський голова Львова так старався, що це навіть доходило до абсурду, коли він з підлеглими не знати чого махали лопатами в снігу біля Ратуші, забуваючи, що головна місія менеджера — керувати, і насамперед за надзвичайної ситуації.
Настрашився негоди й сумський міський голова. На своїй сторінці у Facebook за кілька днів перед стихією, побачивши прогноз погоди, Геннадій Мінаєв, відомий своєю публічною безпосередністю, відреагував так: «Боже! Допоможи! Допоможи місту Суми, допоможи мені і Вегері! (начальник комунального підприємства, що відповідає за стан доріг – Авт.) Боже милостивий! "Спаси и сохрани" місто Суми!».
Однак лише на молитви не покладався. А взявся вирішувати проблему заздалегідь. Знаючи, що в комунальників можне виникнути дефіцит з паливом для відповідної техніки, вирішив не ризикувати. «Палива нема! Гроші з "казни" не приходять. Під "чесне слово" вже другий місяць не дають. Довго думали, що робити. Вирішили "відкривати НЗ" (недоторканий запас – Авт.), яке зберігаємо на випадок надзвичайної ситуації. Перший раз за сім років мого мерства приймаю рішення знижувати запас НЗ», — поділився зі «Z» своїм рішенням Мінаєв.
Не припиняв падати сніг у Сумах і в неділю. «В Сумах зараз дійсно ситуація критична, сніг все йде і йде..», — звітував чиновник.
Паралельно Мінаєв об’їжджав місто, перевіряючи наявність продуктів в магазинах і якість чищення доріг. Пересвідчився, що машини, припарковані обабіч дороги, дуже заважають прибиранню. Тому дав усну вказівку: «Подзвонив Верезі, наказав загрібати автомобілі по "самі бакенбарди", і ще снігопогрузчиком вивалювати зверху пару-трійку ковшів снігу. Хай відкопуються потім добу!».
Під час поїздки містом також почув від працівників КП «Дорремстрой» скарги, що вони працюють вже третю добу по 16—20 годин, і їм за це мало платять. «Одразу подзвонив Верезі з приводу тарифікації. Сказав — ставити реальні цифри, не занижувати! Хай мені КРУ (ДФІ) тільки заікнеться про "незаконне" перепрацювання, як було в минулому році, "порву на британский прапор!", — описує у своїй сторінці міський голова, додаючи, що після цього комунальники повеселішали і робота, напевно, пішла краще.
Вранці в понеділок після важких вихідних мер міг святкувати локальну перемогу — маґістральні вулиці, пропри сніги, залишалися проїзними. Зате центральний Майдан був завалений снігом — лише з прочищеними стежками для перехожих. Мінаєв пояснив: оскільки площа піша, то її залишили на сам кінець, бо не час на вулицях "красу наводити", коли є загроза зупинки життєдіяльності міста загалом.
«Неможливого — не існує! Це мій девіз по життю. Просто інколи треба напрягтися. А шанс є завжди. Тим більше, прогнози погоди були у всіх!» — так відповів «Z» Мінаєв на прохання дати кілька порад іншим містам, як реагувати на стихії.
Київ: з міста-героя — в місто ганьби
Так, на відміну від Сум, у столиці увага до головної для влади вулиці була найбільша. На Банковій, де міститься Адміністрація президента, прибирання не вщухало ані у п’ятницю, ані в суботу. Три трактори безперестанку чистили малолюдну пішу вуличку, в той час коли вся столиця опинилася в небаченому раніше сніговому полоні.
Як зауважили кореспонденти ТСН, у п’ятницю в першій половині дня, коли на Західній Україні активно боролися зі снігопадами, в Києві місцева влада організовувала свято зустрічі птахів.
Президент країни під той час готувався до захопливого вечірнього футболу української збірної, для чого вилетів у Варшаву. Голова Київської адміністрації Олександр Попов, за різними даними, теж ніби поїхав до Польщі, принаймні ніхто не може пояснити, де він перебув цілу п’ятницю і півсуботи.
Керівники країни і Києва, звісно, не могли не знати про очікувані загрози. Вже в суботу по обіді з безневинним поглядом Попов пояснював, що в КМДА не думали, що аж стільки снігу випаде, мовляв, синоптики обіцяли трошки менше сантиметрів опадів.
Чиновників ніби засліпило, і вони не бачили, як цілу ніч і цілий день Київ засипало, а ситуація що далі, то більше ставала неконтрольованою. Кияни масово скаржилися, що ніде не бачать снігоприбиральної техніки.
Аж після п’ятої вечора, коли дорожні затори в місті досягли свого максимуму, київська влада нарешті постановила не пускати до столиці вантажівки, які, буксуючи на засніжених дорогах, найчастіше ставали причиною заторів. Але вже було пізно, місто зупинилося…
У п'ятницю міська влада навіть не додумалася продовжити роботу метрополітену. В столиці не працював жоден наземний громадський транспорт, тож єдиним порятунком для людей, щоб хоч якось наблизитися додому, було метро. Адже і пізно ввечері затори в місті сягали десяти балів за десятибальною шкалою.
Ніч проти суботи багатьом киянам асоціювалася з «армагеддоном». Люди крізь шалену завірюху йшли годинами додому, дехто кидався до машин з благанням підібрати, щоби бодай зігрітися. Авта, яким ще вдавалося мінімально пересуватись, не могли зупинятися, бо це означало автоматично забуксувати. Людям, що того дня сіли за кермо, довелося масово ночувати біля своїх авт на головних маґістральних дорогах столиці — без їжі і будь-якої допомоги.
На світанку в окремих місцях заторів водії, діставши десь бензопилу, ламали відбійники, щоб виїхати на зустрічну смугу і лише так вирватися з полону.
І щойно в суботу, ближче до обіду, в Києві оголосили надзвичайну ситуацію. Так само «оперативно» зреагував і президент. В суботу перед третьою годинною дня на його сайті з’явився указ «про проведення надзвичайних заходів, спрямованих на подолання наслідків стихійного лиха».
Порятунок в руках покинутого потопати
Але самими указами стихію не побороти, якщо вся система прогнила.
«Укравтодор» ще в суботу вранці відзвітував, що проїзд дорогами державного значення забезпечений. Хоч у неділю аж до вечора на головній міжнародній трасі «Київ—Чоп» залишався "тромб" завдовжки мало не 70 кілометрів.
Звітувала про свою зразкову роботу й міліція. Зокрема, сайт МВС ряснів у неділю повідомленнями, як дільничні інспектори в одній з областей ходять до стареньких бабусь, яких в селах замело снігом, і допомагають кожній викопати стежку, умовно, від колодязя до хати.
А ще опублікували фотофакт, як на Львівщині кілька сильних «беркутівців» штовхають чиєсь легкове авто. Ну просто герої нашого часу! От тільки чому загони правоохоронців масово не вийшли з лопатами — не зовсім зрозуміло.
Сам за себе говорить випадок, який трапився під час попередньої стихії у Львові. Соціальними мережами розійшлося фото, на якому рятувальники з ДСНС штовхають мікроавтобус, напханий зсередини міліціонерами.
Найбільше в МВС звітували про доблесну роботу працівників ДАІ, які, наприклад, десь на Тернопільщині зігрівали водіїв на трасі чаєм. Тимчасом як у суботу водії України волали, що правоохоронці з жезлом не в змозі організувати рух прибиральної техніки.
Державне підприємство «Укрзалізниця» теж не знало, що робити з тисячами пасажирів, які застрягли на вокзалі Києва. В суботу там зібралися натовпи людей — деякі потяги запізнювалися на десять годин. Квитки повертали лише в одній касі, стягуючи при тому з людей величезну комісію — майже всю вартість проїзного документа. Оперативних оголошень з приводу затримки потягів не було. До віконечка «Довідка» дістатися буле нереально. Люди просто не мали куди подітись, навіть банально присісти.
В Україні не вперше складається ситуація, яка показує, що до надзвичайних випадків державна система просто не готова. Згадати хоч би епідемію «свинячого» грипу. Хаос — от що тоді відбувалося в державі, і саме за цим принципом тоді діяла влада. Доходило до того, що головні лікарі за наказом згори примусово годували всіх пацієнтів і власний персонал таблетками, які оперативно закупив уряд, не дослідивши до кінця їхньої фармакологічної дії.
Снігова стихія також довела, що в Україні повністю відсутня система цивільної оборони і надзвичайні ситуації для неї — справжня катастрофа.
«Завалена загальнодержавна траса, до якої ведуть розчищенні місцеві дороги, — гарна ілюстрація того, що насправді відбувається зараз в українській владі», — слушно зауважив у коментарі «Z» львівський громадський діяч Микола Чугаєвський.
Єдиним містом, яке аж так завалило ситуацію, виявився Київ, де керування фактично здійснюється згори, оскільки міського голови вже рік не існує, а Попов як голова КДМА підпорядкований президентові. «Різниця між прибиранням снігу у Львові та Сумах, з одного боку, і в Києві — з іншого, гарно ілюструє різницю між якістю влади, яку обирають і яку узурпують», — додав Чугаєвський.
Єдине, на що залишається сподіватися, — це згуртованість самих українців. У дні боротьби зі стихією кияни виявили неабияку солідарність. Вони саморганізувалися у групи взаємодопомоги, коли люди не лише лопатами чистили вулиці, а й запрошували приїжджих переночувати до себе або зігрітися у власному барі-ресторані. Мобілізовувалися власники позашляховиків і їхали рятувати людей, що застрягли в заторах на трасах.
І якщо перед цією стихією часто казали, що крім двох стандартних бід в Україні — доріг і влади, є ще третя — український народ, який деґрадує разом з першою і другою, то тепер з’явилася надія, що бід ми маємо все-таки дві.
25.03.2013