На марґінесі Генеральної Асамблеї ООН відбулося досить багато цікавих подій, зустрічей, форумів. Деякі з них залишилися майже непоміченими для світової спільноти, хоча могли б претендувати на титул «епохальних». От, зокрема, зустріч групи «Адріатика-Балтика-Чорне море», яка гіпотетично може дати початок новому міждержавному утворенню.
Тож у вівторок, 29 вересня в Нью-Йорку відбулася зустріч державних лідерів Польщі, Болгарії, Словаччини, Хорватії, Румунії, Словенії, Австрії, Чехії, Естонії, Литви, Латвії та Угорщини. Це і є група «Адріатика-Балтика-Чорне море», яку в Польщі вже встигли наректи короткою, але ємкою абревіатурою АВС (Adriatyk-Bałtyk-Morze Czarne).
Це такий собі черговий проект «Міжмор'я». Що в списку учасників нового проекту може різати око українському читачеві? Правильно: відсутність тієї самої України, яку ще зовсім недавно, зокрема, Польща кликала спільно те ж «Міжмор'я» творти.
Ми ж ще пам’ятаємо, що і напередодні президентських виборів у Польщі, й зразу після перемоги в них чинний глава польської держави Анджей Дуда заявляв про намір реалізувати проект «Міжмор'я», до якого б увійшли передовсім Литва, Латвія, Польща, Білорусь, Україна й Словаччина.
Проект цей аж ніяк не новий. Після Першої світової війни його висував ще маршал Юзеф Пілсудський як конфедеративну державу, яка охоплювала б Польщу, Україну, Білорусь, Литву, Латвію, Естонію, Угорщину, Румунію, Югославію, Чехо-Словаччину і навіть Фінляндію. Зрозуміло, що історичні реалії звели ті мрії нанівець.
Тож новоспечений польський президент мав намір зреалізувати мрії Пілсудського злегка їх скоригувавши, підігнавши під актуальні реалії. Але ще три місяці тому «Z» ставив під сумнів саму можливість побудови такої міждержавної структури. Адже Латвія, Литва, Польща, і Словаччина вже понад десятиліття є повноправними членами європейської спільноти. Шанси України отримати членський квиток виглядають чимраз примарнішими. Білорусь узагалі ніколи не висловлювала бажання туди вступити.
Унія ж жодним чином не передбачає якихось перехресних спілок. Тому якщо «Міжмор'я» у таких окресах й було можливим, то винятково як культурницький проект.
Тож годі дивуватися, що в списку членів потенційного нового «Міжмор'я» відбулася серйозна «ротація». З нього випали нечлени Унії, а на їхнє місце прийшли тверді члени. І тепер реалізація проекту виглядає значно реалістичнішою. Отже «Міжмор'я І» вмерло – хай живе «Міжмор'я ІІ», тобто група АВС.
«Це була хорватська ініціатива, її було репрезентовано панові президенту (Дуді - Z) під час візиту президентки цієї країни (президентка Хорватії Колінди Грабар-Кітарович) до Польщі. Мова йде про співпрацю в трьох галузях: енергетики, транспорту та телекомунікацій. Не йдеться про створення нової політичної, формальної організації, а лише про співпрацю в рамках існуючих мереж», - розповів голова президентської адміністрації Кшиштоф Щерський.
Виходячи з цих слів, можна зробити висновок, що сама ідея створення групи АВС виникла зовсім недавно. Адже візит хорватської президентки Колінди Грабар-Кітарович до Польщі відбувся на початку вересня цього року.
Чи варто українцям кричати: «Зрада!» – в бік Анджея Дуди? Хіба що як вже дуже кортітиме. Польський президент попри деякі романтичні заяви не втрачає реалістичного ґрунту під ногами. Він розуміє, що саме в рамках групи АВС можна домогтися конкретних прагматичних результатів.
То ж чого саме очікує Дуда від нової спілки? Сам він, відповідаючи на це питання вказав, що передовсім прагне, аби між країнами групи «Адріатика-Балтика-Чорне море» запанувала політична довіра. Це, на його переконання, є головною передумовою ефективності.
Окрім того, Дуда очікує від групи АВС запуску системи стратегічного планування. «Ми маємо останній шанс, щоб використати для об’єднаної Центрально-Східної Європи кошті, які надходять з Європейської Унії. Ми повинні підходити до цього питання як спільнота, об’єднана політико-стратегічно й фінансово», – зазначив він. І пояснив, що мова йде про спільне використання коштів на інфраструктурні проекти, які сполучатимуть країни на осі Північ-Південь.
А ще польський президент висловив переконання, що новостворена група зможе протистояти некорисним для країн-членів проектів. Серед таких він передовсім назвав проштовхуваний «Газпромом» проект Nord Stream II. «Цей проект спрямований на те, щоб узалежнити нас не стільки фінансово, скільки політично», – застеріг Дуда.
Попри реальніші перспективи розвитку проекту АВС (у порівнянні з проектом «Міжмор'я І»), більшість експертів поки що дуже обережно оцінюють його життєздатність. Так експерт Польського інституту міжнародних справ, керівник програми «Центральна Європа» Даріуш Калан відверто зізнався, що поки що складно стверджувати, чи «цей формат матиме технічний характер консультацій лідерів Центрально-Східної Європи чи переродиться у щось більше».
02.10.2015