Від вчера гостить вже цїсар Франц Іосиф у нїмецкого цїсаря на замку в Ронштоку на прускім Шлеску. Цїсар виїхав вчера рано і о пів до 10 год. станув на двірци в Богуминї (Одерберґу) над самою прускою границею. На єгo повитанє явились тут: ґр. Кальнокій, котрий перед цїсарем сюди приїхав, президент краю і краєвий маршалок Шлеска, почетна сторожа пруска, репрезентанти властей, прускі урядники від зелїзницї і комори, 18 дївчат убраних біло і множество народу. Скоро лиш явив ся поїзд двірскій, роздав ся грімкій оклик; цїсар вийшов з поїзду убраний в мундур пруского полковника і вислухав привітну бесїду президента краю і приняв повитанє пруских ґенералів, ґр. Кальнокого і других достойників. Одна з дївчат подала цїсареви хорошій букет, а член ради громадскої, Річке з Шеріхля, виголосив промову до цїсаря. По представленю властей місцевих перейшов цїсар перед фронтом депутацій всїляких товариств, котрі явились з хоругвами на двірци і перебувши чверть години в Богуминї, виїхав серед вистрілу моздїрів і грімких окликів до Вроцлава, де на замку дожидала єго цїсарева нїмецка. Принятє в Вроцлаві було також дуже торжественне, хоч не урядове, бо того сам цїсар не хотїв; громада проживаючих тут австрійских підданих вручила цїсареви букет. Цїсар переїхав улицями міста витаний жителями дуже сердечно і поїхав на замок до цїсаревої, де відбуло ся снїданє. З відси виїхав цїсар о 3 год. до замку Роншток. На двірци дожидав єго нїмецкій цїсар з численною свитою. Повитанє було дуже сердечне. Оба монархи всїли відтак разом до екипажа і поїхали до замку. За ними в другім екипажи їхали ґр. Кальнокій і канцлер Капріві. З цїсарем Франц Іосифом виїхали до Нїмеччини крім ґр. Кальнокого ще і шеф ґон. штабу австрійского бар. Бек і ґенерали Пар і Болфрас. До почетної служби придїлено австрійскому цїсареви ґенералів Мершайдт-Гіллєссена і Веделя та войскового аташе при нїмецкій амбасадї полковника Дейніса.

О 5 год. відбув ся на замку в Ронштоку обід, по котрім цїсар Вільгельм конферував дуже довго з ґр. Кальноким, а опісля розмавляв канцлер Капріві з ґр. Кальноким також дуже довго. Вчера приїхав до Ронштоку також і король саскій.

Зїзд монархів в Ронштоку насуває мимо волї питанє, яка єсть єго цїль і які будуть з него наслїдки? На се питанє годї ще тепер рішучо відповісти. Декотрі ґазети кажуть, що на сїм зїздї буде розбирати ся справа балканьска і австро-нїмецка унія митова. Що до першої справи, то ми недавно тому вказували вже на то, що не можна нїяк припускати, щоби зїзди монархів могли єї вповнї залагодити; що найбільше може лиш то бути, що по зїздах монархів в Нарві і Ронштоку може настати в болгарскій справі лиш таке порозумінє, котре могло би стати ся підставою до якоїсь ширшої акції колись в будучности. Значна часть віденьскої і нїмецкої праси навіть і того не припускає. N. fr. Presse н. пр. пише: "Можна бути певним, що россійска політика не зробила в Нарві рахунку. На то доказом стріча в Ронштоку, то доказує тоаст цїсаря Вільгельма в Ґравенштайнї, a ревізита цїсаря Вільгельма у цїсаря Франц Іосифа буде епільоґом до сегорічних зїздів монархів... Що в Ронштоку конферують ґр. Кальнокій і канцлер Капріві, з того нїхто не сподїваєсь великих результатів. Нема чого умовляти ся, нема нїякої політичної задачі, котру треба би залагоджувати — зїдуть ся лиш, щоби собі дружно подати руку і сказати собі: все осталось по давному, так, як було. Коли-б в Нарві було то сповнило ся, чого Россія від гостини цїсаря Вільгельма сподївала ся, то не було-б прийшло до зїзду в Ронштоку. Тепер знає ся, чого не було в Нарві, або, що не сповнило ся, коли там чогось хотїли."

Подібно висказуєсь і нїмецка праса. Nordd. AlJg. Ztg. згадує про звістний тоаст цїсаря Вільгельма в Ґравенштайнї виголошений в честь архикн. Кароля Стефана і каже дальше так: "На вправи краєвого войскa приїде тепер сам цїсар австрійскій. Нове потвердженє тїсних відносин сердечної дружби і найтїснїйшого братерства воєнного може бути одинокою цїлею і буде безперечно результатом тої гостини." Згадана ґазета підносить дальше яко знак взаїмної дружби обох монархів звістну ухвалу віденьскої ради громадскої і кінчать так: "Нїмеччина і Австро-Угорщина, сполучені тїсно, збройні, представлять разом з дружною Италією могучу поруку мира для народів від Балтійского аж до Адріятского моря, котрі уповають на своїх монархів."

З відзивів сих перворядних ґазет виходить ясно, що анї у Відни, анї в Берлинї не сподївають ся якихсь великих змін в загальній ситуації політичній від зїзду в Ронштоку і що навіть виключають можливість порушеня болгарскої справи. На погляд сих ґазет має все остати ся по давному, а то очевидно длятого, що зїзд в Нарві не принїс в сїм напрямі нїяких успіхів. Але все-ж таки годї припустити, щоби в Ронштоку не порушено зовсїм справи болгарскої, хоч би лиш мимоходом, хоч би лиш для самої информації і другої интересованої сторони, для котрої цїсар Вільгельм приняв очевидно на себе ролю посередника. Можна навіть припускати, що в сїй справі — як ми то вже зазначили — будуть вести ся якісь переговори, щоби відтак мати підставу до якоїсь дальшої акції, але що там не ухвалить ся нїчого позитивного, нїчого рішаючого, то річ певна, то виходить з загальної ситуації політичної.

Другі ґазети нїмецкі приписують сему зїздови велике значінє політичне, але в иншім напрямі. Так каже Nation. Ztg., що зїзд сей має велике значінє політичне. Шлеск єсть важною землею, бо ще півтора сотки лїт тому назад, був він австрійскою провінцією. Гостина цїсаря Франц Іосифа на сїй земли єсть недвозначним заявленєм, що з сваркою о панованє, позабула ся і давна борба. Згадана ґазета припускає, що союз обох сусїдних держав буде розширений, і то в напрямі економiчнім, та стане ще кріпшій в дусї удержаня мира. Нарід нїмецкій витає тому цїсаря Франц Іосифа з неподїльним чувством вдоволеня і веселої надїї.

Характеристичним для сего зїзду єсть також і то, що і Post, котра стоїть в тїсній звязи з верховодячими кругами в Берлинї, промавляє тепер дуже за митовою унією Австрії з Нїмеччиною і то нїби в интересї самої Австрії. Треба тут ще і то нагадати, що і в нашій монархії відзивають ся голоси вже не від нинї за такою унією, a навіть на послїднім зїздї рільників у Відни давались чути подібні голоси. Виходило б з сего, що зїзд монархів в Ронштоку принесе нам важні зміни в напрямі економічнім, що союз обох держав через то значно поглубить ся і скріпить ся, а то вплине опісля і на ситуацію політичну. Чи се послїдне стане ся в напрямі позитивнім, чи неґативнім для держав интересованих, сего годї сказати, коли не маєсь перед собою ще нїчого більше крім самих здогадів і комбінацій.

[Дѣло]