«Бунтівний» Ватикан

У Папській курії зріє бунт проти чинного Понтифіка? Важко повірити. Та все ж деякі кардинали, вже майже не ховаючись, висловлюють своє невдоволення екстравагантними кроками Папи Франциска. Нарікання на «прогріхи» Святішого Отця, а особливо щодо його останнього рішення про спрощення процедури анулювання шлюбу зафіксовані у такому собі «досьє», яке циркулювало у Ваткані й витяги з якого потрапили до рук німецьких журналістів.

Про це досьє, яке зараз лежить у шухляді Ґергарда-Людвіка кардинала Мюллєра – голови Конґреґації науки і віри Святого Престолу, – пише німецький часопис Christ und Welt, що є релігійним додатком відомого тижневика Die Zeit. У досьє зібрані не лише згадки щодо «гріхів» Папи Франциска, але й критичні висловлювання на адресу Понтифіка поважних людей Ватикану.

Для розуміння суті проблеми журналісти видання подають кілька цитат зі семисторінкового документа, всі вони стосуються запроваджених Франциском реформ Mitis Iudex Dominus Iesus та Mitis et misericors Iesus, якими внесено відповідні зміни до Кодексу Канонічного Права та Кодексу Канонів Східних Церков. Передовсім вони передбачають спрощення процедури анулювання шлюбів для католиків.

Отже, що з цього приводу думають деякі високопоставлені чиновники Ватикану? Читаємо:

«Франциск скинув маску».

«Не дотримано жодного з кроків, передбачених процесом становлення (церковного) права. Обрана процедура суперечить засадам синоїдальності та відкритої дискусії, про яку ми так багато говоримо».

«У новому тексті вже немає мови про душпастирські чи правні засоби, які слугують порятунку шлюбу чи визнанню його важливості. Їхня відсутність змушує замислитися»

«Складається враження, що мова вже не йде про те, щоб визнати фактичний стан щодо конкретного шлюбного зв’язку, а лише про те, щоб якнайшвидше визнати цей шлюб за нечинний».

«Ми не можемо більше мовчати!»

Німецьке видання не називає авторів висловлювань, знавці внутрішнього життя Ватикану можуть лише робити свої припущення щодо цього. Зрештою вагомішим є навіть не авторство, а сам факт циркулювання таких висловлювань й наявність таких настроїв у керівництві Католицької Церкви – суворо ієрархізованої структури.  

Ім’я німецького журналіста, який опублікував матеріал на основі «ватиканського досьє», – Юліус Мюллєр-Майнінґен. Йому 38 років, сім з яких він провів у Римі, пишучи тексти для різних видань у себе на батьківщині. За словами Мюллєра-Майнінґена, він диспонує копією цього документа.

Дехто може зробити припущення щодо родинного зв’язку журналіста з кардиналом-однофімільцем  Мюллєром. Не думаю, що це правильний шлях, адже у Німеччині, як справедливо казав герой стрічки «Той самий Мюнхгаузен», мати прізвище Мюллєр, це все одно, що не мати жодного.

Чи якось зреагувала Католицька Церква на цю, скажемо відверто, скандальну статтю? Офіційно – ні пари з вуст. Певною опосередкованою відповіддю можна вважати статтю «Бунт у Ватикані?» (Rebellion im Vatikan?) на сайті німецької Католицької інформаційної агенції (KNA – Katholische Nachrichten-Agentur). Її автор – ватиканський кореспондент KNA Томас Янзен.

У статті подається як незаперечний факт, що остання (тобто «шлюбна») реформа Франциска обурила багатьох духовних осіб Папської Курії. Раніше кардинали переживали такі «моральні потрясіння» мовчки. Згадати хоча б попередні екстравагантні висловлювання чинного Понтифіка. Чого вартує хоча б його лояльне, як на католика, ставлення до гомосексуалів. Ця його знаменита фраза, яка фактично стала мемом: «Якщо людина гомосексуальна і шукає Бога, і має добру волю, то хто я такий, щоб засуджувати її?».

А те, що Папа Римський дозволив священикам Католицької Церкви відпускати гріх аборту – хіба не є радикальною реформою? Зрештою і його аскетичний спосіб життя й заклик словом і прикладом до аскези нівроку нервували багатьох менш безкорисливих служителів Церкви. Тож можна стверджувати, що Mitis Iudex Dominus Iesus та Mitis et misericors Iesus стали лише тими краплями, які перевершили чашу терпіння деяких кардиналів. І тут вони сказали саме ту фразу: «Ми не можемо більше мовчати!»

Але повернімося до статті Томаса Янзена. Автор передовсім намагається допомогти читачам розібратися з критикою «шлюбної» реформи у тому аспекті, що Понтифік дійсно обійшов увагою деякі інституції Ватикану, які зазвичай давали своє добро на ту чи іншу законодавчу ініціативу. Але ж, резонно зауважує Янзен, формально Папа й не мусив цього робити. А раніше робив це виключно з власної доброї волі.

Окрім того, для вироблення необхідних норм реформи Святіший Отець ще минулого року створив спеціальну комісію, яка вивчала це питання. Кожен критик міг взяти участь у роботі, висловити свої зауваження, пропозиції чи побажання. А те, що хтось марно чекав, що саме до нього підійдуть з проханням висловити свою думку, то це винятково його персональна проблема.

Так, Папа Римський міг би почекати з цією важливою реформою до Синоду Єпископів Католицької Церкви, який розпочнеться 4 листопада. «Але чи не хотів таким кроком Понтифік запропонувати Синоду ще глибші реформи?», – таке «жахливе» припущення роблять його критики. Можна було б взяти його  до уваги, якщо забути, що саме попередній Синод Єпископів, який відбувся у жовтні 2014 року й постулював реформістські плати Ватикану щодо родини й шлюбу. Так, на Синоді лунали й голоси проти, але все ж більшість, слід визнати, були «за».

Тому якщо й існують у Ватикані незадоволені діями й рішеннями Папи Римського, то таких явна меншість.

І чи дійсно Франциск своїми реформами посягнув на засадничі моральні принципи Католицької Церкви? Голова Комісії Родин РКЦ в Україні єпископ Радослав Змітрович стверджує, що посутньо нічого не змінилося. У коментарі для видання CREDO він наголошує:

«Рішення Папи Франциска про спрощення процедури визнання шлюбу недійсним є дуже важливим  і серйозним. Папа виходить назустріч усім парам, які чекають рішення стосовно дійсності свого шлюбу.  Зрозуміло, що в багатьох дієцезіях цей процес відбувається дуже довго: потрібно пройти через всі інстанції, зібрати свідків. Це рішення є допомогою усім цим парам», — переконаний владика. Але єпископ наголошує, що по суті, в розумінні самого шлюбу нічого не змінюється: «Шлюб — це Таїнство і воно є нерозривним. Як і раніше, завданням суду буде розпізнати правду: був шлюб чи ні, чи були якість перешкоди, які не до кінця були усвідомлені чи то священиком, чи то нареченими. Ми ще не знаємо всіх деталей цієї нової процедури, ще не знаємо як це все організовувати в нашій дієцезії, тому чекаємо на роз’яснення. Але відомо точно, якщо шлюб дійсно був, то вже нічого не можна змінити. Тепер більша відповідальність лягає на єпископа та дієцезіяльний суд. Раніше суд чекав на рішення другої інстанції, а тепер може вирішити сам.  Якщо звертаються дві сторони разом і вони мають серйозні докази, що шлюб не був дійсним, то дієцезіяльний суд може сам визнати шлюб недійсним. Це спрощує сам процес. Та не думаю, що таких випадків буде багато. Адже перед укладанням Таїнства Подружжя, священик має все роз’яснити: провести катехизи, створити умови, щоб шлюб був дійсний, пояснити всі перешкоди, запитати чи свідомий і добровільний шлюб.  Також священик не має права благословляти шлюб, якщо має підозру, що він не буде дійсним. Саме тому я вважаю, що ситуацій, де визнання шлюбу недійсним буде очевидним, не збільшиться».