Вибори до місцевих рад на Львівщині цього року мають чимало особливостей – вони відбудуться за новою виборчою системою і призведуть до вагомої зміни на політичному Олімпі – «Свобода» з переможців кампанії 2010 року має всі шанси на суттєве пониження у політичній вазі. То хто ж замінить товаришів Тягнибока та Фаріон, зокрема, у міській раді Львова та Львівській обласній раді?
Фаворити на старті
Найновіше соціологічне дослідження, проведене у серпні фондом «Громадська думка» показує, що на старті перегонів до Львівської міської ради беззаперечним лідером є «Самопоміч», за яку готові проголосувати майже 25% опитаних. На другому місці виборчих симпатій Львова «Правий сектор» - понад 11%, однак проблема у тому, що партія Яроша відмовилася від участі у виборах, відтак прихильникам ПС доведеться шукати собі нову симпатію.
Садовий упевнено чується в ролі лідера
Трохи більше 10% мають намір проголосувати за «Громадянську позицію», а 7% - за Радикальну партію. Також прохідний бар’єр долає «Свобода», а на межі баражує «Батьківщина». Непогану стартову позицію має й «Народний контроль», якому симпатизують 4,5% опитаних. При цьому 16,3% львів’ян ще не визначилися зі своїми симпатіями і можуть стати золотим фондом для будь якої з політичних сили.
Однак це не означає, що жителі Львова та області не підтримають інші політичні сили. Зміни до виборчого законодавства призвели до того, що тепер шанси бути обраними мають ті політичні сили, які працюватимуть реальною та злагодженою командою, а не харизматичні чи грошовиті одинаки.
Це створює деякі проблеми для нових політичних сил, однак примушує їх вдаватися до неординарних заходів, щоби про себе заявити і здобути прихильників. З іншого боку, наведене вище дослідження свідчить про те, що львів’ян схильні голосувати за ті політпроекти, які ще не встигли себе заплямувати, перебуваючи при владі на місцевому рівні, а з другого бобку все ще симпатизують лідерським партіям на кшталт «Самопомочі», БПП чи «Правого сектора».
Водночас нові партії мають проблему з іншого боку – високий прохідний бар’єр. Цілком очевидно, що чинні парламентські партії прописали 5% маржу для себе коханих, аби максимально відсікти конкурентів. Хоча історія показує, що такі маневри регулярно дають протилежний результат - свого часу різні опитування пророчили непотрапляння до парламенту СПУ, «Батьківщини», «Свободи», однак вибори доводили протилежне.
"Свобода", попри аґітаційні зусилля, втрачає впливи
Проблема лише у способах просування себе. Наприклад, Українська галицька партія стала офіційним партнером цьогорічного форуму видавців, «Народний контроль» активізувався у звичній для їхнього лідера Дмитра Добродомова царині боротьби з корупцією при допомозі телебачення, «Демальянс» вирішив вибити совок з мізків львів’ян, ліберальна «Громадянська платформа» проводить спільні заходи із радикальним «Правим сектором». При цьому деякі інші нібито нові політичні гравці не надто напружуються, зводячи свою діяльність до реклами на білбордах чи сітілайтах. Мабуть, вони керуються олімпійським принципом, згідно з яким головною є участь у процесі, а не перемога у ньому.
У політичних кулуарах
Родзинкою підготовчого етапу перегорів стало те, що потенційні лідери – «Самопоміч» та БПП мусили гуртуватися практично на марші і по ходу шукати достойних кандидатів. Достеменно відомо, що «Самопоміч» залучала HR-менеджерів - фахівців з рекрутингу, тобто пошуку і підбору персоналу. Натомість президентська партія мала дещо інші клопоти – потенційний список висуванців на останньому етапі довелося модифікувати після злиття «Солідарності» й «Удару». Цей процес став неприємною несподіванкою для частини «ударівців», які упродовж останніх років працювали на розвиток структури і в один момент опинилися за бортом перегонів. Водночас Львівщина мала бути одним із тих регіонів, де однопартійцям Кличка виділяли ледь не половину місць, однак цього не сталося – за даними поінформованих джерел ударівцям віддали не більше 30% округів. Хоча і це можна вважати прекрасним результатом на тлі фіаско «Народного фронту», керівники якого публічно заявили про те, що пропустять майбутні вибори до місцевих рад. Водночас у медіа було запущено інформацію про те, що БПП та НФ також об’єднаються і фронтовики отримують свою квоту у списках президентського блоку. Проте підтвердження ця інформація так і не знайшла.
В кулуарах оповідають, що спроби представників Народного Фронту вклинитися поміж представників Солідарності та Удару зазнали фіаско – фактичні керівники внутріпартійних процесів на Львівщині Петро Адамик та Ярослав Дубневич заблокували спроби фронтовиків пробитися у їхні ряди.
Оксана Юринець отримала зі львівським УДАРом привілейовані умови
За даними одних джерел, списки потенційних кандидатів уже погоджені і зараз вони проходять фінальну перевірку перед партійним лідером Львівщини Олегом Синюткою. Проте інші джерела твердять, що диспозиція, зокрема, зі списком до Львівської обласної ради ще й по цей день постійно зазнає змін - учасники процесу ще не дійшли згоди.
Водночас не можна не зауважити, що БПП іде второваним шляхом провладних партій – приєднує або ж поглинає менших конкурентів зі свого електорального поля з одного боку, а з другого – залучає кандидатів-попутників, котрі володіють певним ресурсом для кампанії. Наслідком традиційно виявляється масштабна солянка настільки далеких за інтересами персонажів, що незабаром це утворення почне давати тріщини попри усі потуги залишатися монолітом. Хоча, можливо на два роки наступної каденції місцевих рад їх і вистачить.
Щоправда, не можна забувати і про те, що на цих виборах дуже актуальною постає приказка про важливість для процесу тих, хто рахує голоси. Радикальні зміни у способі підрахунку, коли фактичний переможець голосування може так і не стати депутатом, мають багато шансів внести сум’яття у політичне життя. Аби мінімізувати майбутні колотнечі, варто розпочинати навчання не тільки членів виборчих комісій, але й майбутніх учасників голосування. Це принаймні, дозволить уникнути черг на дільницях та претензій до комісій.
"Народний контроль" агітує у Червонограді
ДЛЯ ДОВІДКИ
У Львівській області утворено 84 виборчі округи на виборах Львівської обласної ради. 16 із них припадають на обласний центр. Окрім того, найбільше число округів буде створено у Пустомитівському і Яворівському районах – по 5 та у Жовківському – 4.
На виборах до Львівської міської ради утворено 64 округи – по 13 у Сихівському та Шевченківському районах, по 12 у залізничному та Франківському районах, 9 – у Личаківському та 5 у Галицькому районах Львова.
10.09.2015