Під час навчань «Репід трайдент» міністри оборони України, Польщі та Литви підписали у Львові технічну угоду про функціонування спільного військового підрозділу — бриґади «ПолЛитУкрбриґ». Підрозділ стане наступником українсько-польського батальйону, створеного на початку двотисячних, і для українських вояків буде платформою для переведення війська на стандарти НАТО.
Цьому процесові великою мірою може посприяти той факт, що завдяки потужному полігону і навчальному центру Академії сухопутних військ у Яворівському районі Львівська область має шанси перетворитися на один з провідних центрів вишколу військових службовців за найсучаснішими методиками.
Історичні натяки на світлі перспективи
Підписання угоди про створення українсько-польсько-литовської бриґади має виразне історичне тло: минуло багато сотень років — і народи, що колись входили до Речі Посполитої, знову створили спільний військовий підрозділ. Свого часу Україна та Польща створили спільний батальйон, а пізніше до процесу долучилася Литва, й за часів президентства Віктора Ющенка було підписано документи про створення тристороннього великого військового підрозділу. Однак після перемоги Віктора Януковича на виборах президента, курс військового відомства України змінився на 180 градусів, відтак процес створення бриґади зайшов у глухий кут.
Ідея про створення багатонаціонального підрозділу прозвучала у червні 2008 року на зустрічі міністрів оборони Європейського Союзу. Восени 2008 року сторони погодились про тип підрозділу — бриґада кількістю 4,5 тис. вояків. Протокол про наміри щодо створення бриґади підписано 16 листопада 2009 року. Бриґада мала набути робочого статусу ще восени 2011 року, але в січні 2012 початок співпраці відклали.
19 вересня 2014 року міністр оборони України Валерій Гелетей у Варшаві підписав угоду з міністрами оборони Литви та Польщі про створення спільного військового підрозділу LITPOLUKRBRIG. Від України до складу бриґади мають увійти бійці 80-ї окремої аеромобільної бриґади Збройних сил України. Технічну документацію розроблятимуть протягом двох років, після закінчення цього терміну — найпізніше у 2016 році — бриґада має бути повною оперативної готовності. Батальйони бриґади будуть дислоковані на територіях своїх країн, а під час виконаннія бойових завдань об'єднуватимуться в складі з'єднання.
Верховна Рада України ратифікувала угоду між урядами України, Литви і Польщі щодо створення спільної військової частини LITPOLUKRBRIG 4 лютого 2015 року. 20 лютого 2015 року Петро Порошенко підписав закон про ратифікацію. Сейм Республіки Польща та Сейм Литовської Республіки проголосували за ратифікацію угоди відповідно 20 березня і 20 березня.
Заплановано, що головним завданням бриґади має стати участь у миротворчих операціях, проте очільники військових міністерств дали чітко зрозуміти, що йдеться не тільки про це.
Міністр оборони України Степан Полторак тішиться, що українські вояки у складі бриґади матимуть змогу вчитися за стандартами НАТО, що дуже важливо з огляду на подальше завдання входження України до Північноатлантичного блоку. В аспекті перспектив приєднання до НАТО, як український міністр уже після підписання угоди зазначив в інтерв'ю польському телебаченню, зрозуміло, що для входження у НАТО передовсім належить здійснити реформу Збройних сил.
Про те саме говорив і міністр оборони Польщі Томаш Сємоняк. Він певен, що створення цього підрозділу мало б стати формою підтримки та допомоги Україні у реформуванні ЗС.
Польська сторона покладає великі надії на новостворюваний підрозділ, підкреслив міністр. З його слів, бриґада мала б стати платформою для військової співпраці між трьома державами, а в перспективі — базою для створення нової бойової групи ЄС для участі в миротворчих операціях.
Станом на нині (6 серпня) вже розпочав роботу штаб бриґади в польському Любліні. Від української сторони у штабі працюватимуть 18 офіцерів. На базі якого ж підрозділу сформують український батальйон цієї бриґади — ще не визначено. Однак міністр Полторак вже наголосив на тому, що бійці цього батальйону також служитимуть в зоні АТО.
У напрямку до НАТО
Членство в Північноатлантичному блоці ще десять років тому більшість українського суспільства сприймала вкрай неґативно, щоб не сказати вороже. Однак після початку війни на Донбасі підтримка такого кроку потужно зросла. А президент Порошенко заявив під час візиту до Франції, що «питання про приєднання України до Північноатлантичного альянсу є "фундаментальним" і вирішуватиметься на всеукраїнському референдумі».
Центр Разумкова звів докупи свої опитування щодо вступу України до НАТО. Якщо у серпні 2011 року за вступ до НАТО висловились майже 18% українців, а майже 60% були проти, то у березні цього року «за» НАТО були вже 43,3%, проти — 31,6%. А найновіші опитування Центру Разумкова та Фонду «Демократичні ініціативи» засвідчили, що ідею вступу до альянсу підтримують 68% громадян України і лише 28,5% — проти. Згідно з липневими даними, майже 20% мешканців Донбасу підтримують вступ до цього блоку, хоча ще недавно 95% мешканців реґіону були проти.
Однак саме бажання вступити вирішує не все. Наприкінці минулого року очільник НАТО Столтенберґ пояснив, що Україну прийматимуть до блоку на загальних підставах після виконання низки умов. Очевидно, що, попри вагоме зростання уваги до проблем війська, Україна не годна наразі виконати базові умови вступу в блок. Однак це не означає, що нічого не треба у цьому напрямку робити.
Врешті, повне виконання стандартів НАТО є довгим процесом, що триває десятки років. Як розповів майор Війська польського Войцех Якубчук, польські військовики й досі працюють над тим, щоб досягти відповідності стандартам блоку, хоча країну прийняли до НАТО у 1999 році.
«Польща все ще продовжує перехід на стандарти блоку, ми щораз ліпше працюємо, щоби дійти повної сумісності з військами інших країн блоку, однак цей процес ще займе якийсь час. Для нас великий виклик — модернізувати наше оснащення, щоб воно було повністю відповідним до стандартів НАТО», — сказав він.
Під час останнього візиту на Львівщину президент Порошенко розповів, що наступного року Україна збільшить військові видатки, пришвидшить переозброєння та оснащення військ новітніми зразками зброї та військової техніки.
У процесі модернізації досвід тристоронньої бриґади буде вельми корисним: можна буде чітко побачити, що з натівського досвіду варто пересаджувати на український ґрунт, а від чого варто відмовитися, зазначає експерт Володимир Гулима.
«У практичному плані це своєрідна лабораторія, де наші військові матимуть нагоду вивчити стандарти НАТО, вивчити систему управління та організацію бойової підготовки і потім впроваджувати це на решту ЗСУ. Я розумію, що у найближчі роки, на жаль, не постане питання про приєднання України до НАТО, але це не означає, що ми не маємо вивчати досвід НАТО і наближатися до цих стандартів», — каже він.
Острівець НАТО на Львівщині
Утім часточка НАТО на території України вже існує протягом понад десяти років. Це Міжнародний центр миротворчості та безпеки, більше знаний як Яворівський полігон. Найбільший у Європі полігон зумів вижити і не втратити свою вишкільну здатність саме завдяки постійним тренуванням за участю вояків з країн-учасників НАТО.
Очевидно, що в цьому контексті підписання технічної угоди не випадково відбулося в Академії сухопутних військ, якій тепер і належить Центр миротворчості, під час міжнародних навчань «Репід трайдент». Як наголосив надзвичайний та повноважний посол США в Україні Джеффрі Пайєтт, навчання, у яких беруть участь представники 18 країн, демонструють підтримку України з боку західного світу в боротьбі за цілісність держави.
З цією тезою погоджується й Володимир Гулима. На його переконання, створення такого підрозділу з політичного погляду є посланням від Заходу про підтримку України та продовження партнерства з нашою країною.
«Передовсім це меседж Заходу та НАТО про те, що нас продовжують вважати партнерами, продовжують спілкування, і це відповідь на фейсбучні закиди про "зраду" і "все-пропало"», — каже експерт.
Західні союзники, зокрема США, Велика Британія та Канада, надіслали цей сиґнал кілька місяців тому. Зокрема, таким недвозначним сиґналом стали навчання Fearless Guardian, які тривають на Яворівському полігоні від квітня цього року. Американські десантники тренують вояків Національної ґвардії України. До них долучилися інструктори з Великої Британії, а вже у серпні прибудуть ще й канадські солдати, більшість з яких також залишаться на Яворівському полігоні, а інші перебуватимуть у Києві та Кам'янці-Подільському.
Посол США під час брифінґу на Яворівському полігоні зауважив, що загальна сума військової допомоги Україні цього року сягнула майже $200 мільйонів. Частина тих коштів — це автомобільна техніка, радари, медикаменти та медичне спорядження, а друга частина — фінансування навчань. Адже від вересня американці почнуть тренувати вже військовиків Збройних сил України.
На полігоні під час навчань з американцями протягом місяця побували високі чини армії США та сил НАТО, які на власні очі оцінили потенціал навчального центру.
Зокрема, начальник штабу армії США чотиризірковий генерал Раймонд Одієрно після відвідин центру заявив, що приємно вражений умовами для вишколу вояків.
«Тут, на військовому полігоні, створені надзвичайно сприятливі умови для вишколу військових службовців Збройних сил України та здійснення заходів міжнародної військової співпраці. Після мого повернення до Сполучених Штатів Америки я буду доповідати про те, що співпрацю з Україною в ділянці сектору безпеки варто продовжувати і посилювати», — підкреслив він.
Начштабу тактовно дав зрозуміти, що американці готові вкластися у розбудову центру за сучасними зразками. Такі вкладення будуть очевидними з огляду й на потреби української частини тристоронньої бриґади — понад 500 бійців мусять мати умови для тренувань, близькі до натівських стандартів. Тим паче, що особовий склад реґулярно змінюватиметься.
Тож острівець НАТО плавно поширюється з території полігону на решту області. Поки що полігон дає роботу мешканцям навколишніх населених пунктів, а крім того, Яворівський район отримує податкові надходження від розквартированих на його території військових частин. Також перманентні навчання за участю військовиків з-за кордону дають можливість заробітку підприємствам, що надають різні послуги, починаючи від харчування.
Кілька місяців тому «Укроборонпром» та ЛОДА підписали угоду про локалізацію виробництва. Як розповів у коментарі «Z» голова Львівської ОДА Олег Синютка, до цієї угоди вже долучилися кілька десятків підприємств області.
«Тобто замовлення, які раніше концерн розміщував не лише в Україні, але й за її межами, передані нашим підприємствам. І всі підприємства, що підписали угоду, отримали ґарантію на фінансування і можливість не чекаючи оплати за виготовлені вироби, розробляти та впроваджувати ці деталі на своїх потужностях. Те, що сьогодні наші заводи мають стабільні замовлення на виготовлення техніки, означає, що є такі ж стабільні замовлення на виготовлення комплектуючих», — пояснив голова ЛОДА.
З його слів, нині триває вже другий етап співпраці з «Укроборонпромом», який полягає в тому, що концерн передав ОДА перелік потенційного комплектовання, що його можна виготовляти в Україні. Йдеться про кілька тисяч назв деталей різного ступеня складності. Крім того, до співпраці залучають також приватні фірми, і це, певен Олег Синютка, дозволить підтримати всю економіку області.
