Багато галасу даремно

 

 

 

Сектор тижня

 

Від з'їзду «Правого сектору» чекали несподіванок. Особливо радикально налаштовані «вічні революціонери» таємничими інтонаціями сповіщали, що відразу після цього заходу «правосеки» підуть на штурм Адміністрації Президента, Кабінету Міністрів і Верховної Ради. Ну, якщо не одразу після з'їзду, то точно після віча, яке відбувалося на Майдані Незалежності.

 

На третю революцію наснаги поки що не вистачило, але в ПС відзвітували: Ярош назвав себе націоналістом, отже, революціонером, але водночас державником; сказав, що ми маємо якнайскоріше змести цю владу, але за будь-яку ціну зберегти державу.

 

Пояснили в «Правому секторі», чому не починають збройного повстання — бо поки що не мають чіткої, дисциплінованої структури, яка могла б швидко собою замінити владу і вберегти державу та народ від хаосу, розгулу криміналу тощо.

 

Як компенсаціїю ПС запропонував замість революції референдум з такими питаннями: недовіра Раді й Уряду; запровадження воєнного стану; денонсація зрадницьких мінських угод; повна блокада окупованих територій; леґалізація і структуризація добровольчого руху.

 

Крім того, на з'їзді вирішили, що ПС не йде на місцеві вибори. Арґументація такого кроку досить ориґінальна — «щоб аґітація за референдум не сприймалася суспільством як виборчий піар. І тому, що таким шляхом систему не змінити».

 

Тепер націоналістам-квазіповстанцям замість революції треба знайти три мільйони голосів громадян для ініціювання референдуму. Кучмі й Медведчуку колись то вдалося. Ярош може проконсультуватися.

 

О.Генрі правду казав, що пісок — нездала заміна вівса. З референдумом і революцією вийшло щось подібне.

 

 

Прокуратура тижня

 

За підлеглими шефа ГПУ Віктора Шокіна закріпилося прізвисько «діамантові прокурори», після того як в їхніх кабінетах знайшли купу національної і зарубіжної готівки та коштовне каміння. З таким «вантажем» сам Шокін мусив щось робити, і вчинив за всіма канонами PR — перевів тему в інше русло. В країні йде вступна кампанія до вищих навчальних закладів, тож не використати таку тему було б нерозумно.

 

«Зараз проходить спеціальна операція спільно з СБУ, Генеральною прокуратурою України, МВС із затримання, проводяться інші слідчі дії стосовно високопоставлених чиновників Міністерства освіти України. Там є такий Український центр оцінювання якості освіти. Наразі є всі підстави вважати, що керівництво цього Центру зловживало своїм службовим становищем», — сказав Шокін.

 

Майбутні студенти напружилися, бо після таких заяв серйозної людини можна чекати найсумнішого розвитку подій. Найбоягузливіші почали просторікувати про те, що результати цьогорічного зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) скасують.

 

А щоб всі забули про «діамантових прокурорів» (їх, до речі, випустили з-за ґрат під багатомільйонну заставу) Шокін повідомив: «У мене є обґрунтовані підстави, що стосовно мене готують різного роду провокації, зокрема з моїм здоров'ям. У мене є обґрунтовані підстави вважати, що мене хочуть знищити фізично». Потім додав: «На жаль, у зв'язку з тим, що я став на шлях боротьби з корупцією на всіх напрямах, без виключення, я заважаю багатьом добувати незаконно бурштин, пісок, заважаю іншим незаконним операціям. Тому у мене є обґрунтовані підстави вважати, що мене хочуть знищити і фізично. На жаль, це так».

 

Напевно, нераціонально було випускати під заставу корупціонерів. Мало що може статися…

 

 

Намісник тижня

 

Президент України Петро Порошенко й далі дивує кадровими призначеннями в реґіонах. Головою Луганської обласної військово-цивільної адміністрації став відомий волонтер, голова громадської організації «Народний тил» Георгій Тука. Намісника президент відрекомендовував у Сіверськодонецьку, там-таки поставив перед новопризначеним найперші завдання: боротьба з корупцією та контрабандою через лінію розмежування у Луганській області.

 

Тим часом сам волонтер, в якого бюрократичного досвіду роботи нема, на своїй сторінці у Facebook написав, що вже почав читати Закон про військово-цивільні адміністрації.

 

Рішення Порошенка — політично грамотне (делікатно кажучи). Він дав скористатися «соціальним ліфтом» людині не з номенклатури. Якщо Тука впорається з непростими завданнями, то президент похвалить себе за далекоглядність у кадровій політиці. Якщо ж той наламає дров, то Порошенко має можливість повідомити країні, що ніякі, навіть сто разів найкращі активісти, не можуть нести тягар виконавчої влади.

 

Сам Тука встиг пописатися тим, що не зміг запобігти обструкції, коли в Лисичанську пробував заспокоїти присутніх на річниці визволення міста від терористів. Перепало священикам УПЦ МП, яких люди вигнали, попри те що намісник просив їх не чіпати.

 

Не забув намісник і про місцеві вибори, заплановані на жовтень. «Як ми можемо впроваджувати вибори, якщо ці вибори буде проводити людина, яка під час окупації перед адміністративною будівлею клала українські прапори, щоб всі відвідувачі змушені були по них ходити ногами? Тому, на моє переконання, я б вибори в Луганській області взагалі не проводив», — сказав Тука.

 

А для російських ЗМІ була зефіром в шоколаді фраза, яку приписують наміснику-волонтеру: «Спочатку ми знищимо цю заразу, а потім разом з вами будемо думати: потрібен нам Ростов чи ні і що з ним робити».

 

 

Вибори тижня

 

Електоральні здвиги в тихій провінції тепер виглядають дуже непривабливо. Вже мало кого бентежить, хто переміг — Березенко (креатура Порошенка) чи Корбан (ставленець Коломойського), — психічно здорових людей непокоїть сам процес. Виборців годували «гречкою» і просто купували їхні голоси за гроші. Другий варіант виявився ефективнішим. Але також виявилося, що до свята демократії люди не готові. Сумно було споглядати на черги за «гуманітарною допомогою». Люди стояли не тому що потребують, а тому що «халява».

 

Зрештою, може все не так зле. Просто провінційний Чернігів не мав такої імпрези ніколи. Остання гучна подія в тому місті сталася взимку 1989 року, коли якась «шишка» з обкому партії скоїла ДТП. Внаслідок зіткнення відкрився багажник «Волги» чиновника, де перехожі, втомлені морською капустою і березовим соком (нічого більше тоді в гастрономах не було), знайшли багато якісної ковбаси. Автівку перекинули, чиновник дивом лишився живим, під місцевим «білим домом» зібрався предтеча Майдану, в магазинах ненадовго з'явилося трохи більше продуктів, які можна їсти. В історію події ввійшли з назвою «ковбасна революція». Тепер Чернігів має чим знову вирізнитися у дуже негарній українській політиці.

 

27.07.2015