Об'єднання громад: Тернопілля поза форматом

У процесі підготування адміністративно-територіальної реформи станом на нині в Україні залишилася тільки одна область, яка досі не затвердила Перспективний план формування територій громад, — Тернопільщина. Інші дві галицькі області це вже зробили, хоча Франківщина практично вскочила в останній вагон, затвердивши свій План у п'ятницю, 24 липня. Щобільше, закінчення процесу добровільного об'єднання громад на Івано-Франківщині можна назвати лише формальним, бо там і досі є 199 села, які не ухвалили рішень щодо свого майбутнього підпорядкування і яким у документі, що за нього проголосувала тамтешня обласна рада, присвячений спеціальний додаток.

 

35 громад на Тернопіллі цілком влаштовували Уряд, однак не влаштовували Тернопілля. Тепер у Перспективному плані громад тут 50

 

Та найгірша ситуація все ж на Тернопіллі. Коли всі українські громади вже чекають на схвалення свого нового поділу від Кабінету Міністрів, тамтешні населені пункти застрягли на стадії схвалення обласною радою. Та добре, що хоч на місцях процес нарешті відбувся  після громадських обговорень Тернопільська обласна адміністрація оновила перелік майбутніх центрів і сіл, які їм підпорядковуватимуться. На сесії ТОР, запланованій на 30 липня, подадуть до розгляду перспективний план об’єднання громад, в якому область поділена рівно на 50 утворень.

 

Нині, щоправда, документ розглядатимуть на профільній комісії облради, тож ймовірно, що він знову зазнає змін. Ймовірно, але мало, бо після гарячих обговорень у районах області, де представники сіл скаржилися на тиск обласної адміністрації, суперечки, як виглядає, вдалося локалізувати.

 

Майже кожен теперішній район поділили на дві–три громади. Лише Підгаєччина залишиться єдиним районом-громадою. А от серед лідерів за кількістю громад у межах району опинилися Тернопіль (аж 8 громад — з центрами в Тернополі, Почапинцях, Байківцях, Великому Глибочку, Білій, Острові, Великих Борках і Великих Гаях), Теребовля (6 — у Теребовлі, Буданові, Іванівці, Струсові, Микулинцях і Золотниках), Гусятин (5 — Гусятин, Копичинці, Хоростків, Гримайлів та Васильківці) і Чортків (4 — Чортків, Колиндяни, Білобожниця і Нагірянка).

 

Цікаво, що села, де розміщені маєтки найбільших тернопільських землевласників, теж стали центрами громад. Йдеться про Васильківці Гусятинського району, вотчину мільйонера Івана Гути, Скорики Підволочиського району — Олега Крижовачука, Борсуки Лановецького району — Осипа Гасюка та Іванівку Теребовлянського району — Івана Білика. Скорики Крижовачука, якщо проаналізувати дані паспортів громад, узагалі виявилися найнечисленнішою громадою в Тернопільській області й зовсім не вписуються в параметри, запропоновані Кабінетом Міністрів.

 

За умови, якщо Тернопільська обласна рада таки проголосує за цей проект і члени комісії не «забракують» список, серйозні питання виникнуть в Уряді. Перший варіант плану, який складала обласна адміністрація згідно з нормами методики, майже ідеально вписувався у розрахунки Кабміну. Після протестів сільських голів список «оптимізували», і він фактично балансував на межі, враховуючи і вимоги уряду, і прагнення громад. Однак амбіції громад, їхнє обурення через ЗМІ, заяви про тиск керівництва облдержадміністрації і врешті запропоновані обласною радою збори мешканців спричинили іншу цікаву ситуацію: людей вислухали, пропозиції врахували, от тільки що його тепер діяти з Урядом? Прогнозувати ситуацію наразі ніхто не береться. Поки що усі — й громади, й адміністрація — чекають на пленарне засідання сесії обласної ради і рішення місцевих депутатів.

 

27.07.2015