Бачити вухом – слухати оком

країна яку об’їхав і якій читав

перед якою книжку свою гортав

сповідався митникові на кордоні

помінявши «Козу» на «Бункермуз»

їй любити мене не мус

ні коли - нагий ні коли - в короні

розумію: що завжди є щось за щось

як обмін валюти яку довелось

тримати в кишені й калитці

пити туману пахне молоко

і спиратися на закон

який пояснила тобі провідниця

я побачив Джуринку по суті смерть

річки – яку так любив Федь

я дивився на неї з вікна машини

і корови лежали і спав пастух

авіаційна частина мух

й одинокі джмелі тужили

ну і що я таке містам прочитав?

польовий командир чи навіть чотар

важливіші – тому що при зброї

тому що війна зайшовши у дім

каже: збирайся підем по воді

тільки ти і Симон з тобою

і так само вірш каже що ти один

і якими шляхами й куди ходив?

у Чорткові один і один в Нью-Йорку

що дістанеш з торби або з мішка?

писання - справа важка:

бачити вухом – слухати оком

я кажу що об’їхав країну книг

постарілих річок але як без них?

я на голос брав міста і порох 

«Ровер» свій притягнув як міг

щоби повернулися: сніг і сміх

і ровера вічне коло

знимка Івана Любиш-Кірдея