Парламент Кіпру знову відклав вирішення суперечливого питання про одноразовий податок на банківські депозити. Уряд острова вирішив трохи пом’якшити примусові стягнення для власників порівняно невеликих депозитних вкладів. Попередньо це питання Нікосія узгодила з європейськими партнерами.
Кіпрська банківська проблема виникла майже відразу після грецької. Ще півроку тому Нікосія звернулася до європейського співтовариства з проханням про фінансову допомогу. Столиці єврозони довго сперечалися на цю тему. Найбільше спротиву кіпрському пакететові допомоги чинила Німеччина, яка вже знудилася працювати «фінансовим пожежником» для всіляких південноєвропейських баламутів. Але врешті-решт Анґела Меркель здалася, проте не цілком. Саме з її легкої руки Єврогрупа виставила цю незручну вимогу на надання 10-мільярдної допомоги: з депозитів до 100 тисяч євро списувати 6,75%, а з більших вкладів — 9,9% на справу порятунку кіпрського банківського сектора.
Щоправда, варто зробити одне зауваження, про яке чомусь забуває більшість мас-медіа, пишучи про останні події на Кіпрі. Всі оті експропріації не робитимуться большевицьким методом, зняті з депозитів кошти держава компенсує акціями на рівнозначну суму двох банків: Банку Кіпру та Народного банку Кіпру. Така компенсація — звісно, «не фонтан», бо ж ці два банки і є тими найпроблемнішими, що й спричинили всю банківську кризу. А проте, бодай щось.
Починаючи від суботи (коли Єврогрупа врешті-решт погодилася надати допомогу Кіпру), банки й банкомати півострова штурмують місцеві мешканці. Вони побоюються, що з фінансової системи країни почнуть масово втікати гроші. Щоб зупинити грошову паніку, Центробанк Кіпру заборонив усім банкам острова будь-які грошові перекази та платежі — і внутрішні, і зовнішні. В листі Центрального банку з позначкою «конфіденційно» йдеться про тимчасову заборону «будь-яких виплат або переказів капіталів через будь-яку систему платежів, зокрема й у межах однієї кредитної установи».
Тим часом президент Кіпру Нікос Анастасіадіс назбирує в парламенті прихильників для ухвалення відповідного законопроекту. Досі йому бракувало одного лояльного депутата, тому й доводилося щоразу відтерміновувати голосування.
Отримати європейську фінансову допомогу — це для Анастасіадіса справа честі. Адже президентом лідер правої опозиції став щойно наприкінці лютого, і то саме на гаслах кардинальних економічних реформ, які вдасться здійснити за допомогою європейських коштів.
Нікос Анастасіадіс у телевізійному виступі пояснив депутатам і всім кіпріотам, що потрібно було вибрати з гіршого ліпше: або податок на депозити, або крах фінансової системи країни і вихід з єврозони. Експерти припускають, що як не у вівторок, то в середу парламент проголосує за менше лихо — податок.
Російські жалі
У лютому на виборах Анастасіадіса підтримали майже 60% кіпріотів. А нині вчорашні його адоранти вийшли на акції протесту проти його ж таки фінансової політики. Хоч не менше, ніж кіпріоти, за фінансові пертурбації мали б переживати росіяни. Що вони, зрештою, й роблять.
Російський президент Владімір Путін, прокинувшись у понеділок зранку, несподівано зіґнорував пораду свого попередника «подумати, що ти зробив для блага України». Бо всі думки російського лідера у той момент були забиті Кіпром.
Путін, як то кажуть на його батьківщині, ні світ ні зоря кинувся скликати оперативну нараду з керівництвом своєї адміністрації, помічниками і радниками з економічних питань, аби обговорити кіпрську фінансову проблему. Бо є за що переживати: за оцінкою Moody's, російські банки, що здійснюють трансакції з кіпрськими банками і зареєстрованими на Кіпрі компаніями російського походження, ризикують півсотнею мільярдів доларів. Яка частка з тих грошей належить російському лідерові і його «озерному» оточенню — лише дідько знає. Але можна припустити, що чимала. Бо чого ж би тоді ВВП з самого рання репетував: «Запровадження на Кіпрі додаткового податку на вклади в банках стало б несправедливим, непрофесійним і небезпечним рішенням!». «Росія змушена буде внести корективи у свої відносини з Кіпром в разі запровадження острівною державою податку на вклади», — вторує своєму шефу прем'єр-міністр РФ Дмітрій Мєдвєдєв. Чого б так було перейматися, якщо грошики не твої?
Останню спробу врятувати ситуацію Кремль зробив через РАТ «Ґазпром». Російський газовий велетень звернувся до влади Кіпру з пропозицією надати фінансову підтримку. За це він вимагав не якихось жорстких умов на кшталт єврогрупівських, а лише ліцензію на видобуток природного газу в ексклюзивній економічній зоні Кіпру.
Та президент Анастасіадіс не забажав розглядати пропозицію «Ґазпрому». По-перше, він вже чітко пристав на європейський варіант. По-друге, саме з середземноморським газом Кіпр пов’язує своє майбутнє економічне зростання. Тому віддавати цей козир туркам чи росіянам кіпріоти наміру не мають.
Хитрі українці
От, приміром, Віктор Федорович спокійний як удав. Чи то грошей у кіпрських банках не тримає, чи то встиг їх вкласти в золоті ужиткові вироби та будматеріали.
Хоч загалом Україна в інвестиційному секторі Кіпру завжди була представлена щедро. Звичайно, не так щедро як Росія, та вже як не є. За даними Forbes.ua, холдинґові структури на острові мають найбільші українські корпорації: СКМ, «Інтерпайп», ІСД, «Донецьксталь», DCH, Group DF тощо. Тож теоретично під ударом від відповідного рішення кіпрського парламенту може опинитися весь український бізнес, що працює через Кіпр і має кошти на рахунках у кіпрських банках.
Точними даними про те, хто постраждає й наскільки, не володіє ніхто. Надто хитро наші олігархи й нечисті на руку чиновники позаплутували сліди до своїх заощаджень.
Не спромоглися у Верховні Раді за два десятиліття ухвалити відповідний законопроект, який перешкодив би українським коштам тікати в середземноморські офшори. А тепер ті гроші рятуватимуть кіпрську економіку, замість того щоб працювати на українську.
Однак треба припустити, що мудріші (багатші) українські інвестори вже давно почали випомповувати гроші з острова, спрямовуючи їх в інші банківські оази, наприклад, до Швейцарії, Джерсі, Гонконґу та інших офшорів. «Всі, хто читає новини, давно повиводили свої гроші з Кіпру», — запевнив представник групи Group DF.
18.03.2013