Промова тов. Грищука Л. С.
(Секретар Львівського обкому КП(б)У)
Товариші! Понад рік тому з трибуни XVIII З'їзду партії на весь світ пролунали мудрі слова вождя народів товариша Сталіна про повну перемогу генеральної лінії нашої партії. В цих словах відлиті чудові підсумки великої роботи нашої партії по будівництву комуністичного суспільства.
За період з XVIII З'їзду ВКП(б) до XV З'їзду КП(б)У відбулися знаменні історичні події. Здійснюючи сталінську зовнішню політику, наша соціалістична батьківщина, спираючись на міць і силу соціалістичного ладу, на морально-політичну єдність радянського народу, на непереможну Червону Армію, завдали нищівного удару провокаторам війни — англо-французським імперіалістам.
Героїчна Червона Армія з честю виконала свій священний обов'язок — назавжди визволила 13 міліонів наших братів — українців і білорусів — від гніту поміщиків і капіталістів панської Польщі.
Народи колишньої Західної України ввійшли в єдину сім’ю багатоміліонного радянського народу і разом з ним будують своє нове, радісне і щасливе життя.
Цими всесвітньо-історичними перемогами ми зобов’язані нашому мудрому вождю, рідному батькові і другу — великому Сталіну. (Оплески).
Центральний Комітет нашої партії і радянський уряд поставили перед комуністами західних областей Радянської України великі й почесні завдання: перебудувати відстале народне господарство цих областей на соціалістичний лад; неухильно працювати над зміцненням радянської влади; перевиховувати трудящі маси в комуністичному дусі.
Виконуючи вказівки ЦК ВКП(б) і ЦК КП(б)У, партійна організація Львівської області здобули чималі успіхи в галузі партійної, радянської і господарської роботи. Під керівництвом ЦК нашої партії, при особистому керівництві товариша Хрущова ми провели велику масово-політичну роботу серед трудящих. Ця робота забезпечила блискучу перемогу сталінського блоку комуністів і безпартійних на виборах до Верховної Ради Союзу РСР і Верховної Ради Української РСР.
Вибори ще міцніше згуртували трудящі маси навколо нашої партії, ще вище підняли більшовицьку пильність.
Партійна організація Львівської області прийшла до XV З'їзду більшовиків України монолітним загоном, згуртованим навколо ЦК ВКП(б) і товариша Сталіна. (Оплески).
Товариші, успіхи, здобуті нашою парторганізацією по відбудуванню та організації народного господарства, завойовані в умовах запеклої класової боротьби з ворогами трудового народу. В лютій ненависті до радянської влади і народу вороги партії й радянської влади, залишки українських, польських, єврейських буржуазно-націоналістичних партій об'єднувались для того, щоб спільними силами шкодити будівництву нового життя трудящих мас західних областей України. Підлі й трусливі покидьки польської офіцерні, осадники — ці закляті вороги українського народу — та інші агенти буржуазії намагалися чинити диверсійні і терористичні акти. Наші славні органи НКВС викрили і розгромили ряд терористичних груп, які готували підлі змови проти трудящих, проти радянської влади. Робітники, селяни і трудова інтелігенція активно допомагають нашим славним органам НКВС викривати контрреволюційні дії ворогів народу.
На протязі 20 років свого господарювання польська буржуазія і поміщики провадили дезамасковану колоніальну політику. Вони по-хижацькому експлуатували народні багатства, штучно гальмували розвиток промисловості і транспорту. Така політика призвела до того, що старе українське місто Львів, де навколо є великі поклади нафти, торфу, кам'яної солі і вугілля, не стало індустріальним містом.
У Львівській області були переважно невеликі харчові, будівні підприємства та окремі металообробні й хімічні майстерні. Жорстока експлуатація робітників привела їх до зубожіння. Роботу мала лише незначна кількість робітників. У самому Львові, за далеко неповним обліком, налічувалось 50 тисяч безробітних. За короткий час існування радянської влади безробіття ліквідоване і, крім того, підприємствам Львова уже зараз потрібно додатково понад 8 тисяч робітників, головним чином, токарів, слюсарів, механіків, шоферів.
До приходу Червоної Армії на території теперішньої Львівської області було 1224 дрібних підприємств, в яких працювало всього 16.465 робітників. А на 1 березня 1940 року лише на 542 підприємствах працювало 37.020 робітників.
Місяць-у-місяць промисловість нашої області збільшує випуск продукції. Державна промисловість виконала план першого кварталу на 109,5 проц. Але для кращого використання місцевих ресурсів і загального піднесення промисловості недостатня робота лише державних підприємств. Особливо великого значення набуває у нас робота промкооперації. Вона. повинна кооперувати всіх виробничників-одинаків, які досі працювали у своїх невеличких кустарних майстернях. Ця робота в одній області поставлена ще далеко незадовільно. План випуску товарів ширвжитку промкооперацією не виконується. Досить сказати, що в першому кварталі промкооперації виконала план лише на 94,6 проц. Не краще справа і в квітні. При чому якість продукції низька. Проте, керівники Укоопромради тримають себе в ролі сторонніх спостерігачів. У Львів, як правило, приїжджають цілі комісії. Вони щось спостерігають, щось записують, а справа не кращає. Організаційної допомоги Укоопромрада артілям Львова, зокрема Львівській облпромраді, не подає.
Парторганізація Львова провела велику роботу по соціалістичній організації праці на підприємствах. Продуктивність праці робітників набагато піднеслась. Після вивчення специфічних умов, рівня механізації, стану верстатів у переважній більшості підприємств тепер запроваджені нові норми і відрядна оплата праці. Це дало вже свої позитивні результати. Наприклад: раніше на Львівському паровозоремонтному заводі паравоз випускався з капітального ремонту за 14 тисяч чоловікогодин, а тепер випускається за 12 тис. чоловікогодин. Таке ж піднесення ми маємо і на інших підприємствах Львівської області.
Велике піднесення відчувається і в селах західних областей України, особливо в нашій, Львівській області. Як відомо, тут за часів Польщі селяни були малоземельні. Кращі землі, ліси, луги, станки були в рухах поміщиків, монастирів, осадників і куркулів. 300 поміщиків і 7 тисяч куркульських та осадницьких господарств, які становили 3 проц. населення, володіли 39 проц. усієї землі в той час, як 33.000 селянських господарств мали землі тільки до одного га, а 25 тисяч господарств були зовсім безземельні. Складний сільськогосподарський реманент був виключно в руках поміщиків, монастирів і куркулів. У селянських господарствах не було ні сівалки, ні жатки, ні культиватора. Основним знаряддям у них були плуг, коса і ціп. Зерно віяли, як правило, лопатами. Посів зернових селяни провадили на 90 проц. руками. Збирали хліб косами, а молотьба тривала 200-240 днів на рік. Тепер селяни одержали величезну допомогу від нашої радянської держави. У Львівській області їм передано 134.655 га землі, 8.900 корів і багато іншої худоби та реманенту.
Тепер у Львівській області організовано 43 колгоспи, в яких об'єднано 3.555 господарств. Всі колгоспи мають свої ферми. Всього 85 ферм.
На допомогу селянським господарствам організовано 20 МТС, в яких повинні були працювати 140 тракторів, а працювало лише 70 тому, що керівники Наркомзему не простежили за тим, щоб у західні області були відправлені відремонтовані трактори.
Більшовики Львівщини знають, яке величезне довір’я виявила до них партія, і це довір’я виправ дають з честю.
Хочу відзначити, що нам подавали і подають велику допомогу ЦК ВКП(б) і особисто товариш Сталін, допомагали і допомагають ЦК КП(б)У і особисто тов. Хрущов. Зокрема тов. Хрущов допоміг нам виправити помилки, які були припущені в справі заготовок і тим самим ми змогли повністю забезпечити місто Львів усіма продуктами сільського господарства.
Я хочу розповісти про "допомогу" з боку Наркомкомунгоспу і його наркома тов. Чорновола. Приїжджає тов. Чорновол у Львів і звідси дзвонить у Дрогобич, щоб завідуючий обласним відділом комунального господарства приїхав у Львів. Секретар ЦК КП(б)У тов. Бурмистенко заставив Чорновола виїхати в Дрогобич. Він поїхав, побув там 20 хвилин, не зайшов ні в одну обласну організацію, не зайшов до обкому партії, хоч секретар обкому просив зайти, і повернувся у Львів. Хіба це керівництво, хіба це допомога? Ми категорично проти такої допомоги.
Тов. Чорновол проявив себе і в іншому. Не встиг він виїхати, як дав вказівки, щоб відправили йому машину, бо на радянській він не звик їхати, а може їхати тільки на закордонній.
Тов. Хрущов. Треба, щоб вона була у Львові раніше, ніж закінчиться з'їзд, щоб ми могли оголосити на з'їзді, що вона прибула у Львів. (Сміх).
Тов. Грищук. Товариші! Ми знаємо, що різні буржуазні недобитки, буржуазні націоналісти всіх мастей і гатунків чинять і будуть чинити шалений опір усім заходам радянської влади і партії по під несенню західних областей України.
Хочу заявити з'їздові більшовиків України і Центральному Комітетові, ЩО МИ Не Зійдемо з сталінського шляху, що комуністи прикладуть усіх зусиль для того, щоб добитись під керівництвом ЦК ВКП(б), під керівництвом товариша Сталіна, під керівництвом ЦК КП(б)У і вірного сталінця товариша Хрущова (оплески), нових всесвітньо-історичних перемог. (Довготривалі оплески).
[Вільна Україна]
21.05.1940