Розкрийтесь, ворота, розсуньтеся брами,
Стеліться, дороги, шляхи, вулиці
Бо ось спалахнули нові діаграми
В піднятій над містом жилястій руці.
Накреслив їх геній і в вервицю літер,
Вложив вулканічну напругу і жар,
І стали колеса кружляти й мигтіти
В спорудах, що свіжо звелися до хмар.
І де румовище сіріло ще вчора,
Сьогодні підводиться в небо завод,
Проміняться вікна і дзвонять мотори,
У працю всю душу вкладає народ.
Оце п'ятирічка — в ній Сталіна геній
Проникливим зором проймає віки,
І в спалахах сяють веселки-перстені,
На водах, що ринуть в розквітлі роки.
Перстенями в'ється мережа заводів
Круг селищ і міст півзабутих колись,
Де вчора лиш вихор піском хороводив,
Риштовання фабрик сьогодні звелись.
І в Левинім місті, де Замок Високий
Несе в верховітті обвітрений шпиль,
Новітніх майстрів безперервні потоки
Будують у творчім змаганні зусиль.
І вся неосяжна радянська країна
Підвозить людей і довозить метал,
Немов виряжає коханого сина
У зоряну путь, щоб високо літав.
І Львів молодіє, і пружаться м’язи,
Займаються очі і серце пала.
Четвірку заводів могутньо і разом
Нова п'ятирічка на світ привела.
Один дасть коней многосилих із криці,
Другий із піску кришталеву блакить,
У третьому в шори впряжуть блискавицю,
Щоб сутінки ночі вогнями розбить.
Розбіглись дороги за обрії сині
По всій неозорій радянській землі,
Помчать ними в далеч веселі машини
Змонтовані Львовом в складальнім узлі.
Розкрийтесь, вopoтa, розсуньтеся, брами;—
Це йде п'ятирічка, немов молода, —
Її закосичив думками-квітками
Найбільший у світі мудрець-володар.
[Радянський Львів, 1946, №5–6, травень-червень ]
24.05.1946