Львів молодіє.

 

Розкрийтесь, ворота, розсуньтеся брами,

Стеліться, дороги, шляхи, вулиці

Бо ось спалахнули нові діаграми

В піднятій над містом жилястій руці.

 

Накреслив їх геній і в вервицю літер,

Вложив вулканічну напругу і жар,

І стали колеса кружляти й мигтіти

В спорудах, що свіжо звелися до хмар.

 

І де румовище сіріло ще вчора,

Сьогодні підводиться в небо завод,

Проміняться вікна і дзвонять мотори,

У працю всю душу вкладає народ.

 

Оце п'ятирічка — в ній Сталіна геній

Проникливим зором проймає віки,

І в спалахах сяють веселки-перстені,

На водах, що ринуть в розквітлі роки.

 

Перстенями в'ється мережа заводів

Круг селищ і міст півзабутих колись,

Де вчора лиш вихор піском хороводив,

Риштовання фабрик сьогодні звелись.

 

І в Левинім місті, де Замок Високий

Несе в верховітті обвітрений шпиль,

Новітніх майстрів безперервні потоки

Будують у творчім змаганні зусиль.

 

І вся неосяжна радянська країна

Підвозить людей і довозить метал,

Немов виряжає коханого сина

У зоряну путь, щоб високо літав.

 

І Львів молодіє, і пружаться м’язи,

Займаються очі і серце пала.

Четвірку заводів могутньо і разом

Нова п'ятирічка на світ привела.

 

Один дасть коней многосилих із криці,

Другий із піску кришталеву блакить,

У третьому в шори впряжуть блискавицю,

Щоб сутінки ночі вогнями розбить.

 

Розбіглись дороги за обрії сині

По всій неозорій радянській землі,

Помчать ними в далеч веселі машини

Змонтовані Львовом в складальнім узлі.

 

Розкрийтесь, вopoтa, розсуньтеся, брами;—

Це йде п'ятирічка, немов молода, —

Її закосичив думками-квітками

Найбільший у світі мудрець-володар.

 

[Радянський Львів, 1946, №5–6, травень-червень ]

24.05.1946