В ельзаській долині Сент-Амарен тридцятеро мешканців щотижня куштуватимуть смак води. Від їхніх звітів буде залежати кожний наступний етап ремонту локальної водогінної мережі.
«Деґустатор води» — це назва функції, яку дістали тридцять мешканців долини Сент-Амарен французького Ельзасу. Тут їх називають також «водознавцями» — в алюзії до «винознавців», сомельє, які спеціалізуються в куштуванні вин і становлять престижну професійну категорію, підпору важливої галузі французької економіки.
В часі квітневого рекрутування деґустаторів води зголосилося 43 кандидатів на 30 місць. Обраній тридцятці 23 квітня влаштували тригодинний вишкіл. Місцевий дистриб'ютор води — фірма Suez-Environnement/Lyonnaise des Eaux — підготував список з 20 пунктів чуттєвого сприйняття, які водознавці мусили навчитися розпізнавати і описувати.
В списку є вісім запахів, чотири смаки і вісім відчуттів. Щасливі обранці отримали анкети, які заповняють раз на тиждень, після того як скуштують склянку води й оцінять її за всіма заданими критеріями. Отож оцінюють: чи запах води асоціюється радше з цвіллю чи з ліками, чи, може, нав'язує думку про рибу, хлор або інші хімічні речовини.
Щодо смаку води з-під крану, то вибір класичний: квасний, солодкий, солоний чи гіркий.
Врешті треба оцінити свої загальні відчуття під час пиття: чи вода здається свіжою, чи металевою, чи, може, зовсім пікантною?
Як каже інж. Орелі Демезі з Suez-Environnement, найбільша проблема полягає в тому, що кожен сприймає смаки і запахи у свій власний, специфічний спосіб. Створення однакової для всіх анкети мало б сприяти максимальній уніфікації та об'єктивізації оцінок.
Всі деґустатори води є волонтерами, вони не підписують жодного трудового договору, а їх щотижневе оцінювання не винагороджується.
Такі форми співпраці між адміністративною владою, приватними фірмами і локальними спільнотами у Франції стосовані дуже нечасто. Сент-Амарен у цій ділянці є піонером, вже десять років тому тут було запроваджено — вперше в країні — подібну процедуру.
Нинішня ініціатива виникла з того, що мешканці постійно скаржилися на різні прикрі запахи води, хоч скрупульозний контроль показував, що з санітарного погляду її якість чудова. Підозрюючи, що проблема може полягати у стані майже сторічної водогінної мережі, влада вирішила здійснити перебудову водогонів. Але при тому хоче мати певність, що після закінчення ремонту дотеперішні проблеми зникнуть. Тому виконавець отримуватиме щотижня зворотну інформацію від мешканців: чи актуальні етапи робіт дають якісь ефекти і які — щоб можна було своєчасно реагувати й евентуально вносити корективи.
Щоб отримати якнайповнішу картину, «водознавців» старались добирати по двоє від кожної з 15 розміщених в долині місцевостей. Подбали і про те, щоб вікова і професійна вибірка обраних добровольців якнайкраще відповідала реальній соціальній структурі Сент-Амарен.
Piotr Moszyński
Francuscy wodoznawcy smakują, co leci z kranu
Gazeta Wyborcza, 19.05.2015
Переклад О.Д.
19.05.2015