Українські інтелектуали висловили занепокоєння спробами позбавити найвідоміший польський щоденник Gazeta Wyborcza редакційної незалежності.
Головний редактор найвідомішого польського видання Gazeta Wyborcza та його заступник Ярослав Курський 23 листопада звернулися з опублікованим на першій шпальті редакційним листом до своїх читачів з алярмом: щоденна ліберальна проєвропейська газета може втратити свою редакційну незалежність.
Підставою для такого занепокоєння стало те, що материнська компанія Agora S.A., якій належить видання, цього тижня звільнило активіста "Солідарності" з 1981 року, ветерана газети та її видавця Єжи Вуйціка без попередження і без консультацій із керівництвом видання.
З ініціативи українського ПЕН на підтримку редакційної незалежності «Ґазети Виборчої» більше шістдесяти українські інтелектуалів виступили із заявою:
Ми, українські інтелектуалки та інтелектуали, громадські активістки та активісти, членкині й члени Українського ПЕН та сестринських і побратимських середовищ, висловлюємо стурбованість у зв’язку зі спробами позбавити під виглядом корпоративного конфлікту найвідоміше польське видання Gazeta Wyborcza редакційної незалежності.
Ми цілковито підтримуємо легендарного головного редактора щоденника Адама Міхніка та його заступника Ярослава Курського, котрі б’ють на сполох з цього приводу, зокрема, через свавільне звільнення 23 листопада 2021 року правлінням акціонерного товариства Agora S.A., у структурі якого перебуває газета і яке завдяки невтомній праці журналістів перетворилося на велику медіагрупу з вебсайтами, радіостанціями, кінотеатрами та студіями з виробництва фільмів, видавця газети Єжи Вуйціка, котрий пропрацював у виданні 30 років. Наступним очікуваним кроком може стати об’єднання часопису Gazeta Wyborcza з онлайн-платформою Gazeta.pl, котра пропонує читачам спрощені тексти переважно розважального контенту. У відкритому листі до читачів керівництво видання, народженого революцією «Солідарності», висловлює побоювання, що внаслідок дифузії штат видання скоротять, а редакційну незалежність принесуть у жертву прибутковості.
Цілком очевидно, що ці процеси відбуваються у контексті безпрецедентного політичного тиску владної партії, яка неподільно кермує Польщею від 2015 року, маргіналізуючи опозицію та намагаючись позбавити її мас-медій за приписами, перевіреними В. Путіним у Росії, В. Орбаном в Угорщині та В. Януковичем в Україні, – безугавними судовими позовами з найдріб’язковіших приводів, позбавлення рекламних надходжень, розбурхування корпоративних конфліктів. Формально держава начебто не накидує кляп вільному слову, проте змушує його речників спиратися винятково на іноземні гранти й провадити діяльність поза нормальними інституційними рамками.
Заснована 1989 року одразу ж після падіння комуністичного режиму в Польщі як перше незалежне видання, Gazeta Wyborcza завжди відзначалася своїм вільнолюбним підходом, неупередженістю, політичною незаанґажованістю. Залишившись нині одним із небагатьох польських медіа, які можуть критикувати уряд, Gazeta Wyborcza є речником масових громадянських кампаній і протестів. Ми особливо цінуємо відданість газети та її керівництва ідеалам українсько-польської співпраці, підтримку нею української меншини в Польщі в відстоюванні власних громадянських прав, а також підтримку демократичних сил в Україні у часи мозольного тридцятирічного протистояння натискові авторитарної Росії та в часи революцій. Ми росли на цій газеті і росли разом із нею. Вона надихала нас на власні проєкти й активність. Сьогодні ми поруч з Адамом Міхніком і його співробітниками у цьому начебто «корпоративному конфлікті», наслідком якого може стати згортання вільної преси в Польщі.
Колись Gazeta Wyborcza і середовище «Солідарності» допомагали нам здобувати свободу в Україні, і Польща була для нас взірцем. Сьогодні, підтримуючі ці середовища, ми віддаємо борг вдячності. Свобода не має кордонів, і якщо її буде менше у Польщі, то відтак буде менше і в Україні. Отож, виступаючи на захист видання Gazeta Wyborcza, ми насправді виступаємо на захист свободи і в Україні. За вашу і нашу свободу!
Лист підписали (список доповнюється):
1. Мирослав Маринович, публіцист, почесний президент Українського ПЕН
2. Микола Рябчук, письменник, публіцист, почесний президент Українського ПЕН
3. Андрій Курков, президент Українського ПЕН
4. Оля Гнатюк, віце-президент Українського ПЕН, проф. НаУКМА
5. Остап Сливинський, письменник, віцепрезидент Українського ПЕН
6. Тетяна Терен, журналістка, виконавча директорка Українського ПЕН
7. Сергій Жадан, письменник
8. Віталій Портников, журналіст
9. Мирослава Барчук, журналістка, телеведуча
10. Андрій Любка, письменник, перекладач з польської
11. Андрій Павлишин, історик, перекладач, член Українського ПЕН
12. Орест Друль, редактор
13. Артем Чех, письменник
14. Артем Чапай, письменник
15. Василь Махно, письменник
16. Світлана Поваляєва, письменниця, поетка, громадська активістка
17. Юрій Винничук, письменник
18. Галина Койнаш, журналістка
19. Анатолій Дністровий, письменник
20. Оксана Форостина, авторка, перекладачка
21. Галина Крук, письменниця, літературознавиця
22. Олексій Нікітін, письменник
23. Анастасія Левкова, письменниця, редакторка
24. Петро Яценко, письменник
25. Наталка Сняданко, письменниця, перекладачка
26. Іза Хруслінська, журналістка
27. Євген Захаров, правозахисник
28. Віктор Морозов, перекладач
29. Елеонора Соловей, доктор філологічних наук, професор
30. Олесь Ільченко, письменник
31. Ірина Вікирчак, менеджерка культури
32. Ія Ківа поетка, перекладачка, журналістка
33. Наталія Бельченко, поетка, перекладачка
34. Тарас Лучук, перекладач
35. Оксана Куценко, письменниця
36. Галина Вдовиченко, письменниця
37. Костянтин Сігов, викладач НаУКМА
38. Степан Процюк, письменник
39. Олексій Панич, філософ, перекладач
40. Олексій Сінченко, літературознавець
41. Володимир Казарін, професор Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського
42. Аскольд Мельничук, професор, Массачусетський університет у Бостоні
43. Вано Крюґер, поет, філософ, культуролоґ
44. Оксана Луцишина, письменниця
45. Григорій Фалькович, поет, голова товариства імені Шолом-Алейхема
46. Ольга Муха, менеджерка конґресів, комітетів і нових центрів PEN International (London, UK)
47. Діана Клочко, мистецтвознавиця, лекторка
48. Тарас Возняк, головний редактор Журналу “Ї”
49. Зоя Казанжи, журналістка
50. Катерина Ботанова, критикиня, кураторка
51. Ростислав Семків, викладач Києво-Могилянської Академії, директор видавництва “Смолоскип”
52. Юрко Прохасько, інститут Івана Франка НАН України, ЛНУ
53. Павло Вольвач, письменник
54. Ольга Лучук, літературознавиця
55. Олеся Яремчук, журналістка, письменниця
56. Гаська Шиян, письменниця
57. Ірина Шувалова, поетка, перекладачка, дослідниця
58. Андрій Пучков, мистецтвознавець, культуролог
59. Юрій Матевощук, директор ЛМКУ “Музей Івана Марчука”
60. Вахтанґ Кебуладзе, професор філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка
61. Марія Титаренко, доцентка Школи журналістики та комунікацій УКУ
62. Катерина Міхаліцина, письменниця, перекладачка, художниця
63. Тамара Гундорова, докторка наук, професорка, членкиня українського ПЕН
64. Ярослав Грицак, історик
Публікуємо також текст заяви в перекладі Андрія Павлишина польською мовою:
List otwarty w obronie wolności słowa w Polsce i redakcji Gazety Wyborczej
My, ukraińscy intelektualistki i intelektualiści, działaczki i działacze społeczeństwa obywatelskiego, członkini i członkowie ukraińskiego PEN oraz wspólnot siostrzanych i pobratymczych, jesteśmy zaniepokojeni próbami pozbawienia najsłynniejszej polskiej gazety – Gazety Wyborczej – niezależności redakcyjnej pod pozorem konfliktu korporacyjnego.
W pełni popieramy legendarnego redaktora naczelnego dziennika Adama Michnika i jego zastępcę Jarosława Kurskiego, którzy biją na alarm z powodu miedzy innym arbitralnego zwolnienia z pracy 23 listopada 2021 r. przez zarząd Agory SA, do której należy gazeta i która dzięki niestrudzonej pracy dziennikarzy czasopisma rozrosła się do dużej grupy medialnej, posiadającej strony internetowe, stacje radiowe, wydawnictwa, kina i studia filmowe, wydawcy gazety Jerzego Wójcika, który pracuje w niej od 30 lat. Kolejnym oczekiwanym krokiem może stać się połączenie Gazety Wyborczej z platformą internetową Gazeta.pl, która oferuje czytelnikom uproszczone teksty o treści głównie rozrywkowej. W liście otwartym do czytelników kierownictwo czasopisma, zrodzonego z rewolucji „Solidarności”, głosi obawy, że wskutek połączenia zmniejszy się obsadę pisma, a niezależność redakcyjną zostanie poświęcona na rzecz zyskowowści.
Jest oczywiste, że procesy te zachodzą w kontekście bezprecedensowej presji politycznej ze strony partii rządzącej, która niepodzielnie rządzi Polską od 2015 roku, marginalizując opozycję i próbując odebrać jej media według przypisów W. Putina, sprawdzonych w Rosji, oraz V. Orbana, użytych na Węgrach, i W. Janukowycza, stosowanych kiedyś na Ukrainie, a to dzięki nieustannym procesom sądowym w sprawach błahych, pozbawieniu dochodów z reklam, podżeganiu do konfliktów korporacyjnych. Formalnie państwo na pozór nie knebluje wolności słowa, ale zmusza rzeczników wolności do polegania wyłącznie na grantach zagranicznych i działania poza normalnymi ramami instytucjonalnymi.
Założona w 1989 roku, zaraz po upadku reżimu komunistycznego w Polsce, jako pierwsze niezależne czasopismo, Gazeta Wyborcza zawsze słynęła z wolnościowego podejścia, bezstronności i nieangażowania politycznego. Pozostając jednym z nielicznych polskich mediów, które mogą krytykować rząd, Gazeta Wyborcza jest rzecznikiem masowych kampanii obywatelskich i protestów. Szczególnie doceniamy zaangażowanie gazety i jej kierownictwa w ideały współpracy ukraińsko-polskiej, wsparcie dla mniejszości ukraińskiej w Polsce w obronie jej praw obywatelskich oraz poparcie dla sił demokratycznych na Ukrainie podczas trzydziestoletniej walki przeciwko autorytarnej Rosji i w czasch rewolucyjnych. Dorastaliśmy z tą gazetą i dorastaliśmy razem z nią. Inspirowała nas własnymi projektami i działaniami. Dziś jesteśmy solidarni z Adamem Michnikiem i jego kolegami w tym tak zwanym „konflikcie korporacyjnym”, który może doprowadzić do upadku wolnej prasy w Polsce.
Gazeta Wyborcza i środowisko „Solidarności” kiedyś pomogły nam wywalczyć wolność na Ukrainie, a Polska była dla nas wzorem do naśladowania. Dziś, podtrzymując te środowiska, oddajemy hołd wdzięczności. Wolność nie ma granic, a jeśli będzie jej mniej w Polsce, to będzie mniej i na Ukrainie. Tak więc, broniąc Gazety Wyborczej, w rzeczywistości bronimy również wolności na Ukrainie. Za waszą i naszą wolność!
02.12.2021