Спи дитино моя...

(Колискова пісня Матери-Українки).

Спи дитино моя, сонце мого життя,

Яра квітко пахучого маю,

Хай колише тебе вічний сон забуття,

Срібна мрія про розкоші раю.

Не дивись, що я вже від провесни літ

Ходжу пяна слізьми і журбою,

Хоч неволі ти син — та родився на світ,

Під щасливим знаком і звіздою.

Чуєш? Ген від степів громовий іде спів,

А від нього трясуться палати.

Знай, що в тобі пливе кров бойких лицарів,

Що не вміли просить, ні благати.

Спи дитино моя! засни сном ти борця,

Що умер, заколисаний гамором боїв,

І кріпися мов лев, бо народ твій ожив

Й на розпутті нових він чекає героїв.

[Краківські вісті]