У того, хто спостерігає за перманентними фінансово-банківськими кризами в різних країнах єврозони (Греція, Кіпр, Іспанія тощо), може скластися враження, що євро — ненадійна валюта, що їй загрожує девальвація, а то й цілковите зникнення. Насправді це абсолютно хибна думка. Як стверджує відомий американський економіст Якоб Кіркеґор, Європа стала на твердий шлях економічного зростання, а для єдиної європейської валюти нині вже не існує серйозних небезпек.
Якоб Кіркеґор
Передовсім економічне піднесення спостерігається в найпотужнішій господарці Європейської Унії — німецькій. І це не голі декларації. Такого висновку дійшли вісім провідних німецьких, австрійських та швейцарських науково-дослідних інститутів, які двічі на рік готують для уряду ФРН аналітичні доповіді про стан і перспективи національної, європейської та світової економіки.
У своїй весняній доповіді, опублікованій 16 квітня, експерти стрімко підвищили прогноз зростання німецького валового внутрішнього продукту на 2015 рік з 1,2 до 2,1 %. Тож науковці виявили більше оптиміму, ніж уряд у Берліні, який офіційно називав цифру 1,5 %.
На ґлобальному тлі це може видатися й не надто великим успіхом. Адже Міжнародний валютний фонд подав свій прогноз щодо зростання світової економіки цього року — 3,5 %. А прогноз на 2016 рік становить 3,8 %.
Економіст Якоб Кіркеґор з вашинґтонського Інституту світової економіки Петерсона в інтерв'ю для видання Stock World застерігає від того, щоб ототожнювати економічне зростання у країнах, що розвиваються, і в промислово розвинених країнах. Для розвинених країн — ЄУ, Японії і США — МВФ виводить середньостатистичне зростання на рівні 2,5 %, і це, на його думку, дуже добрий показник.
«Якщо ми поглянемо на ситуацію уважно, то стане зрозуміло: зростання економіки на 2,5 % — це насправді чудова новина. Це говорить про те, що справи в США, Японії та Європейській Унії йдуть зовсім не погано. Про що ми справді маємо турбуватися, це про тривалий період слабкої кон'юнктури в країнах, що розвиваються. Цього року там зауважено зростання лише на 4,3 відсотка, що набагато нижче за їхні реальні можливості», — наголошує Якоб Кіркеґор.
Головним мінусом для світової економічної динаміки стало сповільнення темпів зростання китайської господарки. Так, за 2014 рік економіка Китаю зросла на 7,4 %, тобто уперше за 15 років не досягла заявленої мети (Пекін заповідав 7,5 %). Цього року зростання буде лише 7 %. Це найнижчий показник для Китаю від часів фінансової кризи 2009 року.
Тим часом лідерські позиції перейняла на себе Індія, де сподіваються зростання в 7,5 %. Саме індійський прорив дав можливість світовій економіці загалом втриматися на пристойному рівні.
Одним з найпроблемніших випадків серед країн з перехідною економікою сьогодні є, звісно, Росія. МВФ прогнозує їй рецесію на рівні 3,8 %. Та Кіркеґор вважає, що навіть такий прогноз є занадто оптимістичним. «Мені здається, що рецесія там буде глибшою, ніж прогнозоване неґативне зростання в 3,8 відсотка», — запевняє він.
Ще одним великим неґативним сюрпризом стала Бразилія, де цього року МВФ також прогнозує рецесію. Кіркеґор пояснює це браком реформ і політики консолідації бюджету за правління президентки-популістки Ділми Руссефф. «Щоб змінити ситуацію, бразильський уряд мусить вдатися до цілої низки жорстких заходів», — радить американський економіст.
Нині ми спостерігаємо суттєве посилення долара на тлі інших світових валют, передовсім євро. Кіркеґор не радить це сприймати, по-перше, як річ постійну, по-друге, як річ позитивну для господарки США. Він пояснює свою думку так: «Той факт, що МВФ протягом трьох місяців знизив свій прогноз щодо економіки США на піввідсотка, звичайно, досить істотний. Це говорить про те, що завдяки занадто сильному долару економіка США буде слабшати. І падіння ціни на нафту, на відміну від єврозони, не є надто позитивним фактором для американської економіки. Сполучені Штати також належать до великих експортерів нафти, і падіння цін неґативно відбивається на ситуації в таких реґіонах США, як Техас чи Північна Дакота. Прогнози, зроблені раніше, як виглядає, недостатньо враховували цей чинник».
Тим часом у єврозоні, хоч зростання й залишається досить слабким, усе ж чітко вимальовується позитивна тенденція. Адже і дешева нафта, і сильний долар грають Європі на користь, нарощуючи її експортний потенціал.
«Мені здається, що зона євро перебуває зараз в циклічній фазі досить сильного піднесення. Припускаю, що прогнози МВФ у розмірі 1,5 відсотка на цей рік і 1,6 відсотка на наступний — досить занижені. За моїми підрахунками, цього року зростання становитиме радше 1,8 відсотка, а наступного року я сподіваюся на економічне зростання у два відсотки».
І в цій ситуації навіть Атени не зможуть сильно погіршити ситуацію. Не треба чекати відчутного неґативного впливу й від стрімкого обмеження співпраці з Росією, певен Якоб Кіркеґор.
17.04.2015