Будапешт крок за кроком намагається перетворити себе на парію в ЄУ. Ще одна зміна Конституції Угорщини, яку схвалив парламент 12 березня, на думку деяких експертів, скерувала країну на битий шлях до авторитаризму.
Попри широкий громадський протест у країні, а також критику Брюсселю, Вашинґтона та безлічі міжнародних правозахисних організацій, за 15-сторінковий текст поправок проголосували 265 депутатів Національних Зборів, 11 висловилися проти, ще 33 утрималися. Щоправда, голосування бойкотували соціалісти — головна опозиційна сила до керівної нині партії Fidesz.
А ще недавно та ж таки молодіжна партія Fidesz була улюбленкою демократичного світу. Вона зібрала у своїх лавах проґресивних студентів і молодих фахівців, лідерів молодіжних середовищ, які кипіли ентузіазмом, прагнучи подолати наслідки тривалого комуністичного панування в Угорщині. Як показав час, проґресивність і проєвропейськість цієї партії поступово випаровувалася разом з її закріпленням у владі.
Варто зазначити, що до своєї Конституції , ухваленої після падіння Берлінського муру, мадярські парламентарі вже тричі вносили різні поправки. Остання з них набула чинності щойно минулого року. Що ж такого екстраординарного містить у собі четвертий пакет поправок? Чому він спричиняє стільки критики й несприйняття?
Передовсім ним суттєво обмежено вплив Конституційного Суду, який раніше часто-густо ухвалював постанови всупереч політиці, яку провадив прем'єр Віктор Орбан. КС тепер зможе переглядати Основний закон тільки з погляду процедури. І не зможе відхилити закону, що отримає підтримку двох третин депутатів парламенту (а коаліція Fidesz+KDNP володіє такою більшістю). До кола осіб, які мають право ініціювати конституційний перегляд законів, завдяки поправкам увійдуть голова Верховного Суду і Головний прокурор Угорщини.
Міжнародні правозахисні організації дуже обурив пункт про карне покарання для волоцюг. Безхатченкам відтепер загрожують тюремні терміни. Водночас поправки зобов'язують центральну і місцеву владу потурбуватися про житло для людей, які не мають даху над головою. Проте критики поправки переконані, що через неї практично всіх волоцюг можна буде засадити за ґрати.
Ще в одному пункті, який критикують правозахисники, йдеться про те, що умовою виплати соціальної допомоги стає виконання примусових суспільно-корисних робіт. До того ж особи, що претендують на допомогу, мають дати згоду на реґулярні перевірки за місцем проживання.
Мадярські й міжнародні ЛГБТ-спільноти зчинили галас щодо пункту, який стосується до родини. Відтепер в Угорщині громадські та одностатеві шлюби не будуть визнавати леґітимними, хоч їх не заборонятимуть. У цьому пункті поправок підкреслено, що держава має підтримувати виключно традиційні сім'ї, головне завдання яких — народжувати й виховувати дітей.
Студентська молодь, своєю чергою, найбільше невдоволена пунктом, за яким державні стипендіати будуть зобов'язані після закінчення навчання працювати певний час в Угорщині. Якщо абсольвент все ж украй прагне податися світ за очі, то буде змушений відшкодувати батьківщині вартість навчання у виші.
Поправками внесено певні зміни й у релігійне законодавство. Відтепер парламент самостійно вирішуватиме, які релігійні організації визнавати Церквами (і ґарантувати їм державне співфінансування), а яким такого статусу не надавати. До речі, щойно місяць тому КС визнав таку пропозицію неконституційною, оскільки вона порушує принцип рівності релігій.
Мас-медіяльну спільноту нівроку засмутила поправка, якою приватні ЗМІ позбавляють права публікувати політичні заяви кандидатів перед виборами, включно з виборами до Європарламенту. Цю милу кишені функцію підпорядковують виключно громадським медіям. Але й вони мусять чітко стежити за тим, щоб для всіх партій, які беруть участь у виборах, були забезпечені рівні інформаційні можливості.
Є й така поправка, яка для нас, свідомих мешканців пост-радянського простору, видається вельми корисною. Нею запроваджують конституційну норму, яка засуджує комунізм. Саме цей пункт збудив чи не найбільше обурення опозиційної Соціалістичної партії. Соціалісти, що є наступниками політичних діячів доби комунізму, побоюються, що ця поправка спрямована на боротьбу з ними.
Під час ухвалення змін до Конституції в Угорщині відбувалися масові акції протесту. Зокрема, в день голосування кілька тисяч людей взяли участь у демонстраціях перед будівлею Національних Зборів. Демонстранти несли транспаранти з написами: «Конституція — це не гра», «Справедливу Конституцію!», «Конституція, демократія, влада закону!».
Чимало критики щодо поправок висловлено в експертних середовищах Угорщини та за її межами. Наприклад, мадярський фахівець з питань безпеки Отто Кало впевнений, що поправки до Конституції фактично завершили процес ліквідації ліберальних інститутів, які виникли після падіння комунізму 23 роки тому. «Такі масштабні зміни в конституції Угорщини зробили практично неможливими демократичні вибори в 2014 році. Опозиція фактично не зможе на рівних брати участь у політичних процесах», — застерігає аналітик.
Міжнародні експерти, критикуючи угорський парламент, зазначають, що поправки обмежують в країні виборче право, свободу віровизнання, права сексуальних меншин та автономію університетів. Бундесканцлер Німеччини Анґела Меркель на зустрічі з президентом Угорщини Яношем Адером зазначила, що «стурбованість європейських партнерів і друзів Угорщини з приводу обмеження повноважень Конституційного Суду належить сприймати серйозно». Офіційний представник Єврокомісії Олів'є Байлі повідомив, що ЄК може вдатися до «леґальних заходів», щоб узгодити конституцію Угорщини з європейськими нормами й цінностями. Екс-премєр Бельґії, а нині євродепутат Ґі Фергофшадт поставив питання руба: «Ми не можемо дозволити собі завершити засідання у Страсбурзі без ухвалення рішення щодо "угорського" питання. Ми не можемо бути бездіяльними. Пан Орбан сміється з нас — ось що відбувається насправді».
Варто також зазначити, що Fidesz під орудою Орбана зважилася на такий контроверсійний крок, знехтувавши погрозами з Брюсселю заморозити фінансові субсидії ЄУ. Попри те, що, приміром, за минулий рік 97% коштів на розвиток економіки Угорщини надійшло саме з унійної каси. Прем'єр Орбан гордо заявляє: «Наша країна ніколи не дозволить, щоб їй щось диктували — з Брюсселю чи ще звідкись!»
13.03.2013