Страйк мулярів у Відни довів скорше до катастрофи, як того можна було сподївати ся. За приміром мулярів пійшли були пекарі, токарі, а також і робітники в Зінґера фабрицї машин до шитя в Фльорісдорфі під Віднем. Великодні свята дали очевидно добру нагоду всїм робітникам порозуміти ся і то мабуть було причиною, що они хотїли вчера нарадити ся громадно і в тій цїли зібрали ся на Шмельцу, широкім вільнім поли, де відбувають ся звичайно войскові вправи. Робітників явило ся тут звиш 3000 всїлякої катеґорії: мулярі, пекарі, шевцї, токарі і т. д. Поліція побачивши так велику товпу людей, не хотїла нїяк дозволити нараду і стала людей розганяти. Одна часть робітників пійшла тогди до Фінфгавс, а друга около 1000 людей до Лєрхенфельд і задержалась там на улици Гафнерштрасе. Тут хотїли робітники масами вступити до шинків, але поліція не допускала і мабуть з того прийшло тут до розрухів. Робітники підняли страшний крик, а далї стали кидати камінєм на поліцію та порозбивали кільком поліціянтам голови. Також і на Лєопольдштадтї були перед полуднем збори робітників, але відбули ся досить спокійно.
По полудни стали робітниви знов збирати ся і то в різних сторонах міста, а вже найбільше на Гернальзї, Лжрхенфельдї і в Фінфгавзї. Сим разом прилучили ся до робітників вже і другі люде так, що на Гернальзї зібрало ся було около 5 до 6 тисячів людей, а розрухи прибрали характер антисемітскій. Поліція стала знов розганяти людей і почала вже стріляти з револьверів, але слїпими набоями та рубати шаблями. Робітники стались боронити і кидали камінєм. Около 3 год. пo полудни надійшов якійсь похорон, перед котрим поступала також і музика. Робітники пустились масами за музикою, а поліція стала знов их розганяти. Робітники підняли тогди страшний крик і стали кидати камінєм, а поліція рубала шаблями і арештувала кількох смілїйших.
Опісля розійшли ся робітники і стали збирати ся в більші то менші громади по різних улицях, а около 6 год. стали знов сходити ся в Найлєрхенфельдї так, що до кількох мінут зібрало ся там було яких 8000 людей. Ледви явилась поліція, як товпа підняла страшний крик і стала кидати камінєм. Всї в оден голос закричали "Проч з жидами!" і кинулись тогди на жидівскі шинки і склепи розбиваючи і руйнуючи все, що им впало в руки. Малий віддїл поліції став тогди знов рубати шаблями і стріляти слїпими набоями на пострах, але робітники ховались поза купи розложеного дерева та кидали камінєм. Поліція видячи, що не дасть собі ради стала уступати, а робітники пустились тогди за нею в погоню аж до Віндґасе і приперли єї під самою стацією поліційною. Поліція обернулась тут і стала вже без пардону рубати і калїчити. З стації стала поліція стріляти острими набоями і ранила кількох людей і мабуть одного робітника, якогось Фляйшмана, убила. Розлючена товпа кинулась тогди на стацію поліційну, повибивала всї вікна, поломила двері, повиганяла поліцію, а відтак кинулась знов на жидів. В всїх домах, де лиш можна було догадуватись, що мешкають жиди, вибивано вікна, виважувано двеpi до склепів і шинків і все розбивано та викидувано на улицю. Напитки або випивано або виливано на улицю. В шинку жида Перльберґера вилито оковиту на землю, а хтось єї підпалив, з чого заняв ся огонь. Надбігли пожарники і огонь угасили. Коли відтак став падати дощ, зробилось на улицях трохи спокійнійше, але около пів до 9 год. вечером почались знов розрухи. Тепер призвала поліція войско на поміч. На улици явили ся дві шкадрони кавалерії, роздїлились на дві части і стали рубати шаблями в лїво і в право не питаючи нїчого. Множество людей покалїчено. Мимо того товпа не уступала і боронила ся камінєм. О 9 год. явили ся знов дві шкадрони гузарів і тепер аж удалось им розігнати товпу. Покалічених, між котрими єсть і богато поліціянтів, відвезено до шпиталю. Арештовано також 37 людей, котрі нинї мають бути приставлені до висшого суду краєвого, де будуть судити ся за злочиньство нарушеня публичного спокою.
Рух робітничій у Відни прибирає взагалї чим раз більші розміри. До страйку мулярів, тоуарів, пекарів і машиністів в Фльорісдорфі приступають тепер ще і другі страйки. Так заповіли віденьскі керничники і канальники страйк а мабуть застрайкують також і шевскі челядники. В великодний понедїлок відбули ся численні збори робітників на котрих раджено над справою страйків, а відтак в загалї над поправленєм долї робітників і над робітничим святом першого мая. Так на зборах робітників в Обердеблінґу, де було звиш 3000 людей ухвалено одноголосно домагати ся зменшеня часу роботи а робітниця Шльосарек жадала рівноуправненя робітниць з робітниками. За святкованєм першого мая, були всї робітники але клали велику вагу на то, щоби того дня не робити нїяких демонстрацій, лиш щоби то була поважна і импонуюча маніфестація робітничого стану.
Здає ся, що розрухи робітничі не вибухли нї з сего нї з того, але що робітники лагодились до них поволи, бо вже в недїлю і в понедїлок на них заносило ся. В понедїлок зібралось було множество мулярів на улицях в Найлєрхенфельдї а по хвили прилучились були до них і челядники шевскі. На двох улицях зібралась була така товпа людей, що затамувала була весь рух і поліція мусїла робити порядок. Робітники тогди розійшлись були вправдї спокійно, але між ними слїдно вже було грізний настрій. Подібно дїялось і на зборах фахового товариства токарів. Товариство се числить всего лиш 450 членів а мимо того явило ся на зборах більше як 1500 робітників а між ними і богато страйкуючих мулярів. Комісар правительственний розвязав був з тої причини збори, але робітники все таки не хотїли розходити ся. Тогди явило ся 40 поліціянтів, хоч их не потреба було, бо робітники по довшій застанові розійшли ся зовсїм спокійно.
Характеристичним для цїлого сего руху єсть, що Віденцї симпатизують з страйкуючими робітниками і хто як може, так их запомагає, особливо же родини мулярів, межи котрими панує велика нужда. Мимо тої нужди постановили мулярі витревати до кінця а завтра мають відбути ся збори их, на котрих повномочники их здадуть справу з переговорів з будівничими, котрі нїяк не хотять підвисшити платнї.
[Дѣло]
09.04.1890