відбули ся 23 н. с. марта під проводом голови товариства п. Василя Нагірного.
По відкритю зборів о 5 годинї відчитав заступник секретаря п. Иван Біленькій слїдуюче справозданє з чинности видїлу за минувшій рік.
"Світлі збори! На першім місци мушу зазначити, що мимо нападів на наше товариство, які приходилось єму зносити з початку минувшого року, так, що видїл замість радити над справами товариства, мусїв тратити дорогій для ремісника час на відпір починених товариству закидів, — товариство наше таки розвиває ся і маю надїю, що з розвоєм всїх институцій руских і всїх верств рускої суспільности, і наша "Зоря" позаду не останесь. Ми працюємо, правда, маленькими силами, але суть між нами люди щирої волї і повні посвяченя для нашого товариства. Між тими людьми стоїть на першім місци уступаючій нинї видїл, котрий щиро працював над розвоєм і для товариства нашого.
Видїл відбув в тім роцї, за котрий складаємо справозданє, 38 засїдань, на котрих обговорювано справи, які наведу понизше. Найбільше роздумував і радив видїл над придбанєм фондів для товариства, бо як довідаємо ся из справозданя видатки були сего року значні а спеціяльно видатки на запомоги для хорих членів досягнули, в порівнаню до наших фондів, досить значної цифри. В тій цїли уряджено прогульку до Рудна, фестин з фантовою льотерією в огородї Кисельки, вечерницї в сали "Народного Дому" (послїдні в спілцї з товариством "Академічне Братство"), вечерницї з відчитами і домашними забавами в льокали товариства і вечерницї в комнатах "Рускої Бесїди." Внесено також просьбу до Вис. Сойму о запомогу. Як прогулька до Рудна, так і фестин з фантовою льотерією удали ся нам і принесли товарискій касї досить гарний дохід; за то вечерницї, уряджені в сали "Народного Дому" принесли нам страту; вечерницї в комнатах "Рускої Бесїди" і в хатї самого товариства, хоть не приносили зисків, удавали ся досить добре, тай участники тих вечерниць виходили задоволені. Високій Сойм не відмовив також просьбі нашого товариства, бо призначив (першій раз) титулом запомоги 100 зр. — Як минувших лїт так і того року уряджувано в хатї товариства для членів просфору і свячене, а на тих торжествах були присутні представителї инних товариств ремісничих і члени почетні. На подібні торжества у побратимчих товариств ремісничих, висилало наше товариство своїх підпоручників.
Членів нових преступило 12, а один і то з найстарших, пок. Кипріян Гумецкій помер, одного-ж виключено з товариства. В похоронї пок. Гумецкого взяли члени численну участь, відпровадивши свого товариша на місце вічного супочинку.
Дальше старав ся видїл о то, щоби прикрасити, хоть скромно, нашу товариску хату, отже закуплено деякі потрібні меблї, годинник, образ і т. п., бо як тя видять, так тя пишуть" каже наша пословиця.
Товариство наше вписало ся в члени Народної Торговлї, тов. "Просвіти" і общества им. Мих. Качковского.
На сїм місци годить ся зложити прилюдну подяку тим нашим институціям і особам, котрі товариство наше підпомагають. І так на першім місци належить ся подяка Світлому Совітови "Народного Дому" за безплатне відступленє хати, в котрій містить ся товариство наше від хвилї свого заснованя; хвальному тов. "Руска Бесїда" за безплатне відступленє своїх комнат на урядженє вечерниць; их Високопреосв. митрополитови, Вп. ап. Аполонію Кульчицкому з Відня, д-ру Чайковскому з Босни, Косакевичеви з Риботич, Впр. оо. Іосифови Красицкому з Дернова, Василю Небилівцеви з Перегиньска і иншим Добродїям за их щирі датки в користь нашого товариства; як також Вп. д-ру Петрови Сушкевичеви, д-ру Щастному Сельскому і Д-ру Дубановичеви за безкористовве удїльованє лїкарскої помочи хорим членам товариства. Сердечна подяка належить ся також хв. Редакціям наших часописей, що віддають свої виданя нашому товариству безплатно, чим дуже причиняють ся до просвіти наших членів. Зарівно належить зложити сердечну подяку Впр. о. сов. Василю Ильницкому, Вп. пп. Анатолю Вахнянинови, д-ру Юліанови Целевичеви, Конст. Лучаківскому, д-ру Емиліянови Лебедовичеви і Д-ру Костеви Левицкому за их поучаючі відчити, які держали в нашім товаристві.
Се був би маленькій образок того, що дїяло ся в нашім товаристві. Пригляньтесь єму і судїть наші дїла, а тимчасом позвольте собі сказати, що лише спільними силами зможемо осягнути цїль нашу. А хотяй нас мало тут, але як візьмемо ся до працї щиро, то колись дорівнаємо иншим побратимчим товариствам ремісничим, а кождий справедливий чоловік, побачивши нашу бідність, нашу працю, і єї наслїдки, буде мусїв признати нам справедливість і не посміє легковажити анї нас ремісників, анї наше товариство.
Справозданє се приняли члени оплесками.
По тім наступило справозданє бібліотекаря п. А. Кучиньского. З сего справозданя показує ся, що бібліотека товариства числить 702 томів різних книжок і що члени радо користали з бібліотеки.
Загальні Збори, приймаючи се справозданє до відомости, порішили: а) візвати новий видїл, щоби постарав ся о збільшенє бібліотеки і скомплетованє деяких важнїйших дїл; б) щоби деякі дрібонькі книжочки, котрих члени не читають, з бібліотеки вилучити і дарувати якій потребуючій сельскій читальни.
Справозданє касове предложив касієр товариства п. Андрій Кобільник. Книга касова виказує, що крім 100 зр. запомоги признаної Високим соймом, було доходу 571 зр. 91 кр., а розходу 495 зр. З кр. отже остаєсь 76 зр. 88 кр. а взглядно 176 зр. 88 кр. надвижки. Тут належить піднести, що титулом запомоги для хорих членів в минувшім роцї (т. є. за часів 3 марта 1889 по 23 марта 1890) видано 95 зр.
Вибрана зборами комісія переглянула книжки і заявила устами п. Павла Мартинова, що знайдено все в порядку. Загальні Збори, приймаючи се справозданє до відомости, удїлили як касієрови так і цїлому видїлови абсолюторію за веденє дїл товариства і приступлено до вибору видїлу на рік 1890.
При голосованю картками на членів до видїлу вийшли: а) з міжь почетних членів: п. Василь Нагірний, о. Чапельскій і д-р Кость Левицкій; б) з між членів дїйстних: Димитрій Ковальскій, Павло Мартинів, Андрій Кобільник, Александер Кучиньскій, Григорій Васїка і Андрій Андрейчин; в) яко заступники видїлових: п. п. К. Федуньо, Борисевич і Прима.
По переведеню сих виборів приступлено до зміни статутів. В новім статутї змінено їй параґрафи, в котрих мова о членах почетних, а дальше принято в статутї запевненє похорону для членів і их жінок на случай смерти, введено членів спомагаючих, котрі схотїли би платити до каси товариства по 3 зр. річно, а наконець, що загальні збори можуть відбувати ся не тілько у Львові, але і в тих містах, де би заснували ся філії товариства.
По відчитаню і принятю змін статута і по патріотичних промовах членів і голови товариства, закінчено загальні збори за 1889 рік о годинї 9½ вечером.
Білянс товариства представляє ся ось як:
Доходи:
Перенесено з 1888 року — 677.78 зр.
Зворот запомог — 40.00 зр.
На святочне зложено — 22.50 зр.
Члени для себе — 38.00 зр.
Добровільні датки — 20.40 зр.
З вечерниць і фестину — 242.64 зр.
Від почетних членів — 10.00 зр.
Книжочки і вступне — 5.20 зр.
З тижднївок — 166.80 зр.
Процент від капіталу — 26.37 зр.
Усього — 1249.69 зр.
Розходи:
Запомога хорим — 95.00 зр.
Услуга в комнатї — 48.70 зр.
Канцелярійні видатки — 42.52 зр.
Видатки на свята — 68.89 зр.
Закупно меблїв — 34.20 зр.
Книжки, ґазети і друки — 45.57 зр.
На фестин, фантову льотерію і вечерн. — 122.15 зр.
Зворот заощадженого членам — 38.00 зр.
До переносу на 1890 рік — 754.66 зр.
Усього — 1249.69 зр.
Отже лишаєсь в касї товариства перенесенє в сумі 754 зр. 66 кр. окрім 100 зр. з соймової запомоги, котра то сума не була по день загальних зборів переведена через книги касові. З повисшої суми уміщено 217 зр. 5 кр. в цїнних паперах, а решту на щадничих книжочках "Народної Торговлї".
[Примітка Редакції. Поміщаючи повисше справозданє нашого єдиного ремісничого товариства в краю, уважаємо за річ потрібну додати від себе тую примітку, що загал интеліґенції нашої, як у Львові так і на провінції, повинен би більше анїж се було доси, интересувати ся сим товариством, дбаючи про духовий і матеріяльний розвій єго членів. Першій дасть ся осягнути тим, коли люде интеліґентні будуть близше стикати ся з членами товариства: бувати в товаристві, держати там відчити, спомагати товариску бібліотеку книжками a кaсу датками, являти ся на вечерки і забави устроювані товариством і т. п., а другій дасть ся осягнути в той спосіб, коли наші интеліґентні родини будуть своїм ремісникам, патріотам з товариства "Зорі", поручувати всякого рода роботи. Тим чином і товариство яко цїлість зможе розвивати ся і кождий поодинокій член товариства буде знати, що єго працю в товаристві рускім уміють оцїнити земляки єго, то й набере більшої охоти і ревности стояти за всї ті святощі рускі, за якими стоїть наша интеліґенція. Пізнаваймо ся, спомагаймо ся і єднаймо ся! В єдности наша сила, сила Руси!]
[Дѣло]
07.04.1890