Parturiunt montes, naseitnr ridiculus mus.
B селї Бітли постановило кільканацять господарівъ заложити крамницю. Субскрибували они на сю цїль 240 зр., а имена их списав Олекса Ясенївка на послїдній картцї своєї податкової книжки. Жиди донесли се до староства, а п. Білиньскій вислав зараз жандарма, той перевів доходженє в тій справі, і картку, де були списані имена субскрибентів, сконфіскував. З того тріюмфують найбільше жиди.
Се все нагадує нам живо подїю, яка лучила ся в 1863 р. в часї повстаня польского. Подїю тую оповідав судья п. В. Арбесбавер, котрий в тім часї був авскультантом при авдіторіятї в Перемышли. Комісарем правительственним в Перемишли був тогдї И. Драк, що Поляків дуже переслїдував. Знаючи єго загорілість, роблено єму часто всякі пакости, щоби єго лише скомпрометувати. В дворі ґрафів Красицких в Лїську перебрали дванацятилїтного хлопця за ґенерала і донесли комісареви Дракови, що в тім дворі укриваєсь якійсь польскій ґенерал. Драк, "осторожний", велїв жандармерії се справдити. Служба, на питанє жандармів відповіла, що ґенерал дїйстно є, має шаблю, золотий ковнїр і ордери та хиба вечером виходить на подвірє і до огороду... Маючи такі дані, зїхав комісар п. Драк "ненадїйно" до двора в Лїську, перешукав всї комнати, але ґенерала не найшов; аж коли з довгим носом мав відїздити, привели єму того хлопця в повнім ґенеральскім уніформі і сказали, що то певно якесь непорозумінє, бо тут иншого ґенерала нема. Так отже самі комісарі компромітують власть, наколи хотять знайти там "бунт", де єго нема.
Староста яко педаґоґ.
Про шкільництво турецке знає цїла Галичина; по сто лїт є тут школи в деяких селах, а нїхто читати не вміє. Від часу, як инспектор Духович обняв надзір над школами, много змінило ся на лучше. Фреквенція збільшила ся, а учителї, котрі перше нїчого не вчили, повнять тепер свої обовязки належито. Але цїлий той поступ псує знов староста Білиньскій, котрий, не маючи фахового понятя о педаґоґії, хоче сам о всїм рішати. Реферат про фреквенцію шкіл і другі шкільні справи взяв собі та каже тепер, що нїкого не треба змушувати ходити до школи. Длятого фреквенція знов упадає. Се все робить ся очевидно лиш длятого, щоби хлоп все був дурний і щоби легко над ним панувати. П. Білиньскій зробив би найлучше, коли би не мішав ся до дїяльности такого фахового і досвідного педаґоґа як п. Духович та не псував того, що той через трилїтну систематичну тяжку працю здобув.
W najgorszym razie powiedzą, że nie umiem "rządzić" ruskim powiatem i przeniosą mnie...
Так п. Білиньскій сказав в часї виборів до ради повітової і ми єму за то дуже вдячні, бо признав ся до свого невластивого поступованя.
Найперше треба сказати, що п. Білиньскій яко староста має лиш пильнувати адміністрації, a "rządzić" не має нїчого, — а тогди певно в повітї був би лучшій порядок, сли-бы єму не захочувало ся "rządzić". Тимчасом п. Білиньскій вийшовъ цїлком з своєї ролї. Єму здає ся, що він має тут сповнити якусь важну патріотичну місію, і в своїй шовіністичній загорілости пійшов так далеко, що всьо хоче урядити після своєї самоволї, а навіть на справи чисто економічної натури глядить він з якогось уроєного патріотичного становища. Найгірша при тім єсть тая обставина, що ми в дїяльности п. Білиньского, кромі шовінізму, протеґованя жидівства і систематичного підкопуваня поваги духовеньства не видимо нїякої позитивної проґрами. Длятого також лучша часть польскої интеліґенції, особливо тая з академічним образованєм, відвернула ся від політика п. Білиньского, а другі Поляки підпирають єї лиш длятого, бо боять ся, аби им лїсів не позамикано.
Щоби в радї повітовій могти безвзглядно "rządzić", заименував п. Білиньскій лиш одного місцевого п. Брасевича членом видїлу повітового, підчас коли в попереднім видїлї засїдали три місцеві члени і взаїмно контролювали ся та працї межи себе роздїляли.
З усего-ж показує ся, що п. Білиньскій не доріс до свого становища; не тілько в рускім, але в нїякім повітї, хоч би навіть і в пільзненьскім на такі єгo "rządy" нїхто не скаже, що они добрі.
Дѣло
17.03.1896