У Львові, дня 26 н. ст. марта 1890.
Вчера в великій сали "Народного Дому" відбула ся довірочна нарада тїснїйшого круга дїятелїв руских зі Львова і з провінції, спрошених клюбом соймовим послів руских.
Исторія і значінє сего збору ось такі: Клюб соймових послів руских перед закритєм торічної сесії соймової застановляючись на однім засїданю своїм над сумним станом Русинів в Галичинї, прийшов до того пересвідченя, що головними причинами лиха суть:
по перше: роздор межи Русинами, котрий з одної сторони шкодить самим Русинам, а з другої сторони єсть на руку противникам Руси;
по друге: недостача одної ясної а всїх Русинів обовязуючої проґрами політичної, через що акція Русинів не може на цїлій лінії проявити потрібної і відповідної сили;
по третє: недостаточність орґанізації сил руских до трудів на поли політичної, економічної і просвітної дѣяльности, через що результати доброї волї і патріотичних подвигів поодиноких дїятелїв скрізь по краю не суть такі, як би могли і повинні бути;
по четверте: нинїшна система правительственна, схарактеризована уже в памятній интерпеляції внесеній рускими послами в соймі.
Вияснивши собі так причини нинїшного сумного стану Русинів галицких, клюб соймових послів руских однодушно постановив взяти иніціятиву до усуненя висше наведених причин лиха і узнав, що поперед всего средством до того буде широкій а поважний зїзд знаних патріотів-дїятелїв з цїлої галицкої Руси. Зїздови тому представить клюб руских послів свої внесеня з способами заради на всї повисше указані причини лиха нашого, а коли зїзд потвердить і ухвалить ті внесеня, то постанови зїзду мають обовязувати кождого Русина.
Зїзд сей відбуде ся в недалекім уже часї, а поки-що клюб соймових послів руских спросив письменно на вчерашній день тїснїйшій круг дїятелїв руских зі Львова і з провінції (около 60 осіб) на довірочну нараду. Сей зїзд мав значінє немов тїснїйшого видїлу будущого зїзду загалу дїятелїв руских з цїлого краю, т. є. зі всїх повітів замешканих Русинами, а задачею єго було виска зати свою гадку о тих внесенях клюбу, які мають бути предложені великому зїздови. Скликанє сего тїснїйшого збору уважав клюб руских послів за річ конечно потрібну з огляду на то, що великій зїзд мабуть не міг би тревати довше, як один день, а коли-б тогдї прийшлось вести ширші дебати над кождою точкою внесень клюбу, могло би так стати ся, що той зїзд не вичерпав би цїлого порядку дневного, а на тім вага єго могла би утерпіти. Инше-ж уже дїло, коли клюб руских послів ще перед великим зїздом почує гадку і погляди поки-що, так сказати-б, мужів довірія тих Русинів, що мають опісля прибути на зїзд загальний.
Отже вчера о 10-ій годинї рано зібрало ся кількадесять Русинів — очевидно без різницї сторонництв — зі Львова і з провінції в сали "Народного Дому". З провінції прибули навіть з подальших сторін знані дїятелї, духовні і світскі. З послів явили ся пп. Романчук, Рожанковскій, о. Гаморак, о. Сїрко, Герасимович, д-р Савчак, д-р Король, д-р Окуневскій, Гурик і Барабаш. Прочі посли оправдали свою неприсутність всякими перешкодами.
Наради під проводом послів Романчука і Рожанковского тревали від 10—2 години а потім від 4—8, і були дуже оживлені.
Розуміє ся, як хід дискусії так і ухвали сего довірочного збору не надають ся до прилюдного голошеня, — оголошені будуть аж постанови великого зїзду руских дїятелїв з цїлого краю, — однак годить ся из сего тїснїйшого збору довірочного піднести то одно, що весь хід дискусії і ухвали всїх зібраних стреміли до одної мети — до улекшеня клюбови руских послів піднятої спасенної гадки і забезпеченя повного успіху в переведеню єї в дїло.
[Дѣло]
26.03.1890