Засїданє комісії шкільної.

В середу по заслїданю палати панів відбуло ся засїданє комісії шкільної тої палати, на котрім кард. Шенборн відчитав заявленє підписане ним і епископом Міссією яко репрезентантами цїлого австрійского епископату. В заявленю тім, подають епископи раду, в якім напрямі треба би перевести реформу законів з 1869 і 1883 р., щоби вдоволити справедливим жаданям католицкої церкви. Епископи уважають примус шкільний лиш в тім случаю можливим і відповідним, коли він не буде обмежати прав і свободи віри і совести католиків, заґарантованого им основними законами державними. Але обмеженє то настає тогди, коли не дає ся можности давати католицким дїтєм в школах народних такого вихованя і такої науки, які відповідають засадам віри, а чого католики жадають. По тій причинї, змушені католики підносити безустанно свій голос і домагати ся устроєня шкіл народних в дусї католицкім. Ще в більшій мірі суть обовязані епископи домагати ся такого устроєня шкіл народних, щоби дїти в них виховували ся реліґійно і морально після незмінних засад віри, щоби школа народна була підставою до вихованя добрих членів суспільности державної і церковної.

В виду сего обовязку мусять підписати домагати ся для католицких дїтей католицких шкіл народних і означують близше свої жаданя в слїдуючих точках:

1) Публичні школи народні треба так устроїти, щоби католицкі дїти могли до них учащати і не мішали ся там з дїтьми других віроісповідань.

2) При всїх католицких публичних школах народних мусять всї учителї належати до католицкої церкви, мусять для тих шкіл образуватися в католицких семінаріях учительских і мусять бути уздібнені удїляти науку католицкої релігії.

3) Орґанам католицкої церкви треба дати при обсадї посад учительских при католицких школах такій вплив, якій єсть потрібний, щоби они могли забезпечитись, що убігатель буде відповідно дїлати.

4) Науку реліґії треба в тих школах розширити, уживаючи до того учителя а всю прочу науку, пляни наукові і всї помічні средства до науки треба так устроїти, щоби в них не було нїчого соблазняючого католицкі дїти, лиш щоби все стояло в згодї з кaтолицким характером школи.

5) Що-до надзору католицких шкіл народних і семінарій учительских, то треба дати церкві можність зберігати і розвивати их конфесійний характер у всїх напрямах установленими нею до того орґанами.

Наконець заявляють підписані, не тикаючи тут політичних взглядів, що они готові в справі сих жадань порозумівати ся дальше з компетентними чинниками.

На то заявленє відповів міністер просвіти д-р Ґавч: "Позаяк преосв. епископи дали повисше заявленє не лиш яко члени палати панів, але також і в имени епископату, котрого обовязком єсть стерегти реліґійні интереси католицкого населеня, то зі взгляду на то, що зміст сего заявленя вимагає розважного і точного розслїду, повідомлю о тім раду міністрів і зажадаю від неї ухвали. Тому прошу п. предсїдателя, щоби зволив закрити засїданє комісії і скликав єї аж тогди, коли я буду в силї подати їй відповідь правительства." По сїм заявленю міністра просвіти закрив предсїдатель комісії кн. Чарторийскій засїданє а бюро палати панів постановило оголосити протокол сего засїданя в урядовій ґазетї.

До исторії оголошеня сего протоколу подав N. fr. Presse таку звістку: Комісія шкільна палати панів мала своє перше засїданє ще 25 лютого с. р. На тім засїданю розпочалась була дискусія над предложенєм правительства, котре містить в собі головно розширенє пільги для шкіл в малих місточках і дає міністрови більшу власть в призволюваню закладаня приватних шкіл. Та дискусія була великої ваги, бо показала ясно становище партій в комісії до предложеня правительства, а заразом і становище правительства до жадань епископату. Вже бо на першім засїданю піднесли представителї епископату жаданя в справі шкіл віроісповідних, а члени правицї в комисії, особливо-ж ґр. Р. Клям-Мартініц заняли були таке саме становище. Міністер просвіти виступив був против сих жадань в знаменитій бесїдї, в котрій вказував на велике значінє теперішної школи для цїлого житя економічного і для армії і не полемізуючи вправдї з епископами, старав ся до казати хибність погляду, вказуючи на успіхи теперішної школи. По сїй дебатї не було вже сумнїву, що правительство не схоче згодити ся на жаданя епископату що-до віроісповідної школи. Після реґуляміну палати панів мають члени комісії і без того держати строго в тайнї все, що там говорить ся. Мимо того завізвав ґр. Фалькенгайн, — як то пізнїйше показало ся, против наміреня епископів — ще раз торжественно всїх членів комісії шкільної, щоби они о ходї першого засїданя комісії нїчого не розголошували. Все держало ся отже в тайнї і нїхто не довідав ся нїчого о заявленю епископів. Коли-ж в середу скликано засїданє комісії по засїданю палати панів, можна було догадати ся з того, що дїє ся в палатї послів, що розходить ся о загальне заявленє епископів в справі шкільній. То заявленє було отже формально поставлене а епископи самі зажадали вписаня свого заявленя до протоколу і прилюдного оголошеня того протоколу. Комісія пристала на жаданє князїв церкви а міністер просвіти дав з своєї сторони заявленє, котре стоїть в звязи з єго бесїдою, виголошеною на першім засїданю, а котре члени комісії так само поясняють, як ту бесїду. Цїле засїданє тревало дуже коротко, не більше, як чверть години.

В комісії буджетовій заявив міністер просвіти, що 233 суплентам признано додатки службові; з тих суплентів авансовано 79 на учителїв, 3 умерло а 2 зрезиґнувало з посади, 5 перенесено до инших шкіл. В школах середних побирає тепер отже 144 суплентів додатка службові. Для заступленя тих професорів, що стали инспекторами окружними, именовано цїлий ряд суплентів провізоричними учителями. Таких учителїв єсть 31. Крім того утворено 40 нових посад понад статус в тих ґімназіях, де показала ся потреба кляс паралельних. Позаяк число тих посад не єсть достаточним, то міністерство збільшить число тих посад в найблизших роках в міру средств фінансових. Що до службових відносин суплентів на случай мобілізації, то ведуть ся тепер наради над відповідним проєктом до закона. Розпорядженє, котре управильняє обсаду посад суплентів піддасть ся на підставі зробленого досвіду ревізії, а по скінченю сеї роботи покаже ся, чи і о скілько правне управильненє сеї справи єсть потрібне. З новим системізованєм посад — казав міністер — треба поволи поступати, бо могла би дуже легко настати недостача учителїв, котра вже і тепер бодай до денекотрих предметів показує ся.

Пос. Черкавскій вказував на потребу збільшеня числа гімназій в Галичинї промовляв за вибудованєм ґімназії в Перемишли і за доповненєм ґімназії в Бучачи або основанєм цїлої ґімназії в Чорткові. Міністер д-р Ґавч відповів на то, що тепер веде ся нарада над поміщенєм перемискої ґімназії, але предложений операт показав ся недостаточним. Переговори в справі низшої ґімназії в Бучачи не перервали ся, але потреба ще якогось часу, щоби виказати ясно правні відношеня Василіян до сеї гімназії.

З Відня доносять, що оногдашне заявленє епископів в справі віроісповідної школи, буде мати ті наслїдки, що оден клюб центра відлучить ся зовсїм від правицї, а то потягне за собою в недалекім часї часткову зміну кабінету.

[Дѣло]