Интерпеляція посла Озаркевича.

 

На 363-ім засїданю палати послів ради державної, дня 11. н. ст. лютого 1890 р., внїс посол о. Иван Озаркевич до гр. Таффого яко президента міністрів интерпеляцію такої основи:

 

Рускій посол до сойму краєвого і член видїлу краєвого в Галичинї, д-р Савчак, намірив перед своїми виборцями здати справу з своєї дїяльности в соймі краєвім дня 6 н. ст. лютого с. р. в Підгайцях.

 

Дня 3 лютого с. р. отже на короткій час перед зборами виборцїв, заказало ц. к. староство в Підгайцях не тілько самі збори, але і заборонило виборцям явитись і повідомило их о заборонї урядово.

 

Позаяк після основних законів державних з 21 грудня 1867 р. В. з, д. до ч. 142 о загальних правах горожаньских, артикул 12-тий, і після §.4. закона о зборах з дня 15 падолиста 1867 р., Д. з. д. ч. 135, австрійским горожанам служить право збиратись, то ся противозаконна заборона, хоч і була відкликана доперва в наслїдок рекурсу, зробила дуже прикре вражїнє на весь нарід рускій за-для того, що збори були заборонені.

 

Наколи при тім розберемо, що П.К. власти важились навіть нарушити основний закон державний, щоби лиш не допустити Русинів до их прав, то тим даний на ново доказ, що рускій народ в Галичинї дізнає систематичного угнету.

 

З тої причини позваляють собі підписані запитати Єго Ексц. ц. к. пана президента міністрів:

 

Як оправдає вис. ц. к. правительство так явну оскорбу конституційних прав, запоручених всїм в Австрії проживаючим народам, а тим самим і Русинам галицким?

 

Відень, дня 11 лютого 1890.

 

Ив. Озаркевич, Ковальскій, Верґані, Кайзер, Тірк, д-р Ґреґорец, д-р Кавніц, д-р Блажек, Айхгорн, Фіґль, Крайціґ, Кронаветтер, Праде, д-р Кравс, д-р Рус, д-р Дершата, Пернерсторфер, Фірнкранц, д-р Штайнвендер.

 

Зміст самої интерпеляції не потребує нїякого коментаря. Слова "рускій нарід в Галичинї дізнає систематичного угнету" вповнї гармоніює з заключенєм интерпеляції руских соймових послів, де бесїда про систему.

 

Межи послами, що підписали интерпеляцію, бачимо кромі двох Русинів — послів молодо-ческих, антисемитів, одного антисемита- священика, демократів, націоналів нїмецких і одного посла словеньского. Лише з недобитки так званого "руского клюбу" не бачимо на интерпеляції нї одного підпису. В справі підписів на интерпеляції одержали ми таки близші вісти від нашого дописувателя з Відня:

 

"Посол о. Озаркевич, виготовивши интерпеляцію в справі заборони послови і членови видїлу краєвого д-рови Савчакови здавати справу из своєї посольскої дїяльности дня 6 н. ст. лютого в Підгайцях, удав ся насамперед до свого бувшого товариша в т. зв. "рускім клюбі", посла з округа Бобрецко-Долиньско-Калуского, крил. о. Mиx. Сїнгалевича, просячи єго о підпис интерпеляції. [Обох товаришів о. Сїнгалевича, т. є. о. Мандичевского і п. Охримовича не було тогди у Відни.] Але посол о. Сїнгалевич, указав о. Озаркевичеви на сов. Вас. Ковальского, котрому якось скорше випадає світити підписом на передї. Коли-ж о. Озаркевич зібрав уже щось 18 підписів, удав ся тогди до о. Сїнгалевича, будучи майже певним, що тепер посол бобрецко-долиньско-калускій підпише интерпеляцію, бо вже не буде світити своїм підписом на передї. Але посол бобрецко-долиньско-калускій, взявши интерпеляцію в одну дрожачу руку, другою рукою почав чухати ся в голову, та й починає икаво слебезувати: "Е... та то... тото... там того... гм... уже маєте тілько... на що вже мене там... маєте досить..." і звернув о. Озаркевичеви петицію, не підписавши. Таким чином на интерпеляції знаходить ся всего лише два рускі підписи. Молодо-Чехи були би всї підписали интерпеляцію, але проводирі их виїхали були під той час на збори по причинї примиреня Чехів з Нїмцями."

 

[Дѣло]

 

 

17.02.1890