Греція невпинно наближається до дефолту. Новий ліворадикальний уряд країни поки що не зміг домовитися з представниками Єврогрупи про умови продовження програми фінансової допомоги. Атени зажадали зміни умов кредитування. Брюссель, звісно, відповів відмовою.
Прихід до влади в Греції уряду євроскептиків і популістів під керівництвом Алексіса Ціпрас викликав у Західній Європі справжній шок. Панікери в Берліні й Парижі заговорили про загрозу розвалу єврозони, а можливо і порушення цілісності Європейської Унії. Проте тверезомислячі люди вважають, що все не так страшно.
У чому полягає суть проблеми? Греція після зміни уряду вперто не дає згоди на продовження колишньої угоди з кредиторами – найбільшого в історії пакету фінансової допомоги на суму € 240 мільярдів євро. Угода завершується 28 лютого.
Ціпрас мав би погодитися на нову програму фінансової допомоги і, відповідно, прийняти умови її надання. Єврогрупа зі свого боку готова до певного компромісу, який міг би полягати в продовженні термінів двосторонніх кредитів до 50 років, у звільненні Греції на перші 10 років від необхідності виплачувати відсотки і в подальшому зниженні цих і без того вже низьких відсотків. Щобільше, ЄУ навіть готова піти на те, що б зняти свою вимогу щодо прискорення приватизації і подальшого скорочення чиновницького апарата, за умови, що новий грецький уряд на чолі з коаліцією радикальних лівих СІРІЗА доб'ється реальних успіхів у боротьбі з корупцією та ухиленням від податків . Тим більше що під час передвиборчої кампанії СІРІЗА саме це й обіцяла своєму електорату.
Частиною загальної домовленості могло б стати і надання Атенам останнього траншу попередньої програми допомоги обсягом 1,8 мільярда євро. Ці гроші були заморожені після того, як новий уряд оголосив про відмову виконувати узгоджені з кредиторами умови.
Всі ці пропозиції щодо компромісу пролунали під час наради міністрів фінансів ЄУ в Брюсселі, що закінчилася в ніч на 12 лютого. Міністр фінансів Греції Яніс Варуфакіс вже практично погодився й готовий був поставити підпис під спільним документом. Але далі він провів телефонну розмову (очевидно з прем’єр-міністром) і весь консенсус полетів шкереберть. Домовленість було зірвано.
«У нас відбулася інтенсивна дискусія, ми домоглися певного поступу, але недостатнього, щоб прийти до спільного рішення. На цій стадії ми не бачимо підстав для підготовки спільної заяви», - заявив за підсумками неформальної зустрічі в Брюсселі міністр фінансів Нідерландів Єрун Дейсселблум, котрий на даний час є головою Єврогрупи.
Чи це вже кінець? Ні. Нині фахівці Європейського Центрального Банку оцінюють вірогідність дефолту в Греції чи її виходу з єврозони у 25 відсотків. Вони вважають, що, незважаючи на безрезультатність шестигодинного екстреного засідання Єврогрупи досягнення компромісу все ще можливе. Тобто дофолт точно наступить, якщо Греція не домовиться з Єврогрупою, а шанс домовитися оцінюється у 75 відсотків.
Грецький прем’єр Алексіса Ціпрас, попри свої безглузді лівацькі заяви, не може не розуміти, чим обернеться дефолт для країни. У такому випадку знеціняться всі ті державні облігації, які тримають грецькі банки. А це змусить Європейський Центральний Банк призупинити щойно запущений ним же механізм екстреного надання ліквідності ELA (Emergency Liquidity Assistance). Адже ЄЦБ не має право підтримувати життєдіяльність банківської системи, яка втратила свою платоспроможність. Тим самим Греції просто перекриють доступ до свіжої ліквідності, і вона фактично опиниться за межами єврозони.
Тобто за такого сценарію Атенам раніше чи пізніше доведеться вийти з єврозони й повернутися до драхму. Є чимало експертів, які вважають, що саме це і дозволить грекам вирішити свою наріжну проблему – підвищити низьку конкурентоспроможність національної економіки. Адже за введення драхми відбудеться її девальвація як мінімум на 50 відсотків, і ця нова грошова одиниця, значно гнучкіша за євро. На думку цих експертів, це, своєю чергою, зробить для іноземців, приміром, більш вигідним відпочинок в Греції, підвищить міжнародну конкурентоспроможність грецької експортної продукції.
Щоправда, асортимент цієї продукції не такий вже широкий. Одночасно різко здоржчає імпорт, причому такий життєво необхідний, як енергоносії, ліки і промислове обладнання, електроніка, без якого ні про яку модернізації грецької економіки не може бути й мови. Але не це для Греції може стати найстрашнішим.
Боргові проблеми країни після переходу на драхму не зникнуть, не зменшаться, а, навпаки, стрімко загостряться. Адже міжнародні кредитори вимагатимуть повернути їм гроші в євро, тоді як доходи грецької держави і грецьких фірм відтак обчислюватимуться в драхмах, які ще доведеться конвертувати в тверду валюту.
Та й грецькі банки вимагатимуть від своїх боржників усередині країни повернути надані раніше кредити в євро, і місцеві боржники перетворяться на валютних позичальників. Цілком очевидно, що банківський сектор країни зіткнеться з неймовірною хвилею неплатежів. Окрім того, якщо виникне реальна перспектива виходу країни з єврозони, то вкладники зграєю ринуться знімати свої заощадження. В країні виникне так звана «банківська паніка», котра добре відома громадянам України.
Таких ударів не витримала б навіть найпотужніша фінансова система світу, не кажучи вже про доволі слабкі на тлі ЄУ грецькі банки. Вони просто луснуть один за одним. Таким чином Греція ще задовго до появи драхми зіткнеться з паралічем грошового обороту.
Не розуміти цього може лише цілковитий дурень, а Ціпрас на такого не виглядає. Під час передвиборної кампанії СІРІЗА обіцяла виборцям, що вони збережуть любу їм тверду валюту євро. Так що новий уряд Греції виходити з єврозони аж ніяк не планував.
Зрештою і європейці не палають бажанням виганяти греків з валютної унії, але вимагають від них дотримання чинних правил і виконання взятих на себе зобов'язань. Тому можна передбачити, що на нараді Єврогрупи у понеділок Греція ще трохи покремпується для порядку, а потім погодиться на запропоновані їй умови відновлення фінансування.
14.02.2015