Чорнобильська зона відчуженням – досі небезпечна: все частіші лісові пожежі вивільняють радіонукліди, що потрапили до листя й ґрунту, а вітер розносить їх над Європою. Через три пожежі останніх років вивільнилася така кількість радіоактивного цезію, що відповідає майже 8 % того вмісту, що був в опадах безпосередньо під час Чорнобильської катастрофи, розповідають науковці в журналі ESA Journals.
Чоловік робить заміри у Чорнобильському лісі. Фото: Patrick Landmann/Getty Images.
26 квітня 1986 року вибухнув четвертий енергоблок Чорнобильської атомної електростанції. Величезна кількість радіоактивних матеріалів потрапила в атмосферу, вітер відніч їх до Північної Європи. Серед хімікатів лише радіоактивний цезій мав 85 петабеккерелів, розповідають науковці. Територія понад 3 тисяч квадратних кілометрів навколо реактора стала радіоактивною зоною відчуження, нею й залишається дотепер.
Ніколас Евангеліу (Nikolaos Evangeliou) та його колеги з норвезького Інституту досліджень атмосфери виміряли, що у верхніх шарах ґрунту й у старому листі сучасних здебільшого лісових територій все ще перебуває від 2 % до 8 % петабеккерелів радіоактивного цезію. Проблема полягає в тому, що через теплові хвилі, що посилюються, в районі Чорнобиля все частішими стають лісові пожежі. Вони можуть вивільняти законсервовану в листі й ґрунті радіоактивність.
Те, що це відбувається, науковці довели на прикладі пожеж 2002, 2008 й 2010 років. Для свого дослідження вони порівняли супутникові знімки пожеж з моделями повітряних потоків й показниками вмісту радіоактивного цезію-137 поблизу Чорнобиля й у середовищі віддаленому.
Результат: три пожежі вивільнили радіоактивний цезій із зони відчуження й поширили радіонукліди до Італії, Скандинавії й Туреччини. «Загалом вивільнена кількість цезію-137 відповідає майже 8 % того, який був в опадах безпосередньо після Чорнобильської катастрофи», – розповідають учені. Хоча це небагато, та вогонь зачепив лише близько 10 % зони відчуження.
У Києві пожежі призвели до зростання середньої дози опромінення на майже 10 мілізівертів – майже 1 % дозволеної річної дози, пояснюють науковці. Також ремобілізація радіонуклідів призвела до того, що рослини й лісові гриби за межами зони відчуження знову поглинають й накопичують цезій.
«Ці ліси все ще містять велику кількість цезію-137, – попереджають Евангеліу та його колеги. – Як і велику кількість інших небезпечних, довговічних радіонуклідів, їх можуть ремобілізувати наступні пожежі». З часом це може сильно відбитися на регіонах, що заселені густіше.
Ймовірність наступних пожеж – висока. Адже через зміну клімату змінюється клімат й у районі Чорнобиля: періоди засухи та теплові хвилі стають частішими. Через це ліси – чутливіші до пожеж, пояснюють учені.
Вони прогнозують пік пожеж на 2023 – 2036 роки, відповідно й пов’язану з ними контамінацію атмосфери. «Через зміну клімату зростають легкозаймисті площі й це призводить до великого ризику радіоактивної контамінації», – констатують дослідники. З огляду на те, що в лісах зони відчуження не ліквідовують ні мертву деревину, ні старе листя, там особливо легко накопичується легкозаймистий матеріал. Достатньо однієї іскри, щоби сухі рештки рослин запалали.
Загострює небезпечну ситуацію те, що саме в районі Чорнобиля пожежна охорона оснащена недостатньо, через брак грошей інфраструктура для гасіння пожеж – у незадовільному стані. На тисячу кілометрів пожежних частини тут у 7 разів менше, ніж будь-де в Україні, розповідають учені. «Наші результати повинні стимулювати прийняття рішень, які б захищали від подібних пожеж такі висококонтамінаційні території у всьому світі», – кажуть учені. Адже й у зоні відчуження Фукусіми лісові насадження – заражені, вони також можуть стати небезпечними в разі займання.
Зреферувала Соломія КРИВЕНКО
Джерело: http://www.scinexx.de.
12.02.2015