Вже тиждень, як Уряд запровадив надзвичайний стан на території областей, захоплених терористами, а решту країни перевів у «стан підвищеної готовності». Прем'єр-міністр Арсеній Яценюк пояснив, що рішення ухвалене відповідно до Кодексу цивільного захисту і має за мету повну координацію діяльності всіх органів влади для ґарантування безпеки громадян і цивільного захисту населення. «Прошу не плутати це з надзвичайним станом і воєнним станом, які вводяться рішенням Парламенту. Наше рішення спрямоване тільки на одне — всі повинні працювати 24 години на добу і сім днів на тиждень», — уточнив Яценюк. «Z» довідався, як ця анонсована прем'єром цілодобова робота «всіх» виглядає у Галичині.
Отже, в країні створено Державну комісію з надзвичайних ситуацій, яку очолив сам голова уряду. Такі самі комісії мають бути створені і в областях. Однак, станом на нині, доконаним фактом це стало лише на Львівщині — тут комісію створили 27 січня й очолив її голова ЛОДА Олег Синютка. В решті Галичини, на Франківщині й Тернопіллі, таку комісію створювати тільки збираються, проте чим вона має опікуватися — кажуть, що добре собі уявляють.
Виконувач обов'язків голови Тернопільської ОДА Іван Крисак розповів, що головне завдання комісії — інвентаризація всіх об'єктів цивільного захисту, а також формування єдиного запиту на постачання матеріально-технічних цінностей для них.
До речі, за інформацією начальника управління цивільного захисту облдержадміністрації Євгена Лукавого, в Тернопільській області вже інвентаризовано 70% захисних споруд. Однак їхній стан на території області дуже різний і в багатьох випадках не відповідає вимогам. Начальник управління Держслужби з надзвичайних ситуацій в Тернопільській області Віктор Маслей уточнив, що 5% бомбосховищ області у повній готовності, 6% — обмежено готові, а 35 % — узагалі не готові прийняти обтяжених потребою.
Тернопільська влада закликає людей доводити до пуття підвали — розчищати їх, обладнувати необхідними технічними засобами, матеріалами, щоб коли буде небезпека, мати змогу там перебувати.
Щось подібне робитимуть і на Івано-Франківщині. Населенню треба знати про місця укриття в разі виникнення надзвичайної ситуації. На сайтах органів місцевого самоврядування вказано, де є ці об'єкти для цивільного населення. Крім того, у громадським місцях з'являться вказівники, що скеровуватимуть громадян до найближчого такого сховку.
Але є проблема: майже третина приміщень, які, згідно з документами, є захисними спорудами, перебувають у приватній власності підприємств або фізичних осіб.
Наприклад, у Коломийському районі налічується 79 захисних споруд. З них на сьогодні перевірено лише 40. Представник коломийських «надзвичайників» Андрій Витвицький заявив, що найскладніше працювати зі спорудами, які є у приватній власності, адже самі власники відмовляються опоряджати бомбосховища. З'ясувалося, що в Івано-Франківській області лише Верховинська РДА щодо одного об'єкта передала справу до прокуратури.
Дещо про «стан підвищеної готовності» розповів і начальник Управління ДСНС в Івано-Франківській області Володимир Чернецький: «Необхідно здійснити перевірку і уточнення всіх планів залучення сил і засобів, здійснювати постійний моніторинґ ситуації. Постійно доводити до керівників відповідних служб та до населення про можливі загрози. Слід відпрацювати всі мобілізаційні плани». Це означає, що «еменесники» отримали більше прав щодо перевірок різних об'єктів господарювання. Перевірятимуть і захисні засоби, і пункти керування об'єктами цивільного захисту. Перевірки почнуться 2 лютого і триватимуть щонайменше два місяці.
Спокійніше до особливого стану ставляться на Львівщині. Директор департаменту з питань цивільного захисту Львівської ОДА Олексій Титаренко пояснив, що режим підвищеної готовності в області запроваджують не вперше — так у минулому робили на час свят чи до якихось важливих подій, в яких було залучено багато людей та великі ресурси.
Але тепер йдеться про довший відтинок часу, протягом якого влада має здійснити низку заходів. Як розповів Титаренко, заплановано перегляд планів дій місцевої влади на випадок надзвичайних ситуацій та їх ліквідації, перегляд планів на особливий період, перевірку та підготування захисних споруд, зокрема на хімічно небезпечних об'єктах. Зі слів Титаренка, 35% захисних споруд потребують серйозної роботи, щоб їх довести до належного стану. Сьогодні опрацьовують пропозицію про оренду нечинних промислових підприємств, площі яких можна було б використати як сховища для населення, якби сталося лихо.
Крім того, структурам МНС та Міністерства охорони здоров'я доручено перевірити запаси ліків та матеріальних ресурсів і в разі потреби подати відповідні заявки до Києва. Аналогічно керівники районів мають виконати інвентаризацію ресурсів. Водночас у медзакладах мають перевірити генератори на випадок аварій електропостачання.
Ще одним важливим елементом роботи влади під цей час є інформування населення та навчання цивільних осіб. Директор департаменту з питань цивільного захисту ЛОДА наголосив, що люди мають знати, як їм поводитися і куди збиратися у випадках надзвичайних ситуацій. Ці навчання мають провадити жеки, також навчання мусять відбуватися за місцем праці.
На Тернопільщині, зокрема, планують створити центр інформування населення на базі обласної державної адміністрації. Ще мають намір встановлювати камери відеоспостереження у місцях масового скупчення людей та на об'єктах життєзабезпечення краю. Як повідомили силовики Тернопілля, наразі збільшується база даних камер відеоспостереження, що належать приватним підприємцям. Це камери, які встановлені в супермакетах, на СТО тощо.
А на Франківщині працівники ДСНС готуються до масштабних навчань у дошкільних закладах, школах, вишах, а також установах та організаціях. Рятувальники навчатимуть населення основ безпеки життєдіяльності. Насамперед проінструктують керівників згаданих закладів. Особливу увагу заплановано присвятити інформаційному оповіщенню населення через інтернет-ресурси, телебачення і FM-станції. Також закуплять мегафони, які за потреби встановлюватимуть на автомобілях для попередження про загрозу виникнення надзвичайної ситуації.
Проте найважливішим блоком проблем є захист стратегічно важливих об'єктів. Так, на Львівщині особовий склад міліції вже переведено на посилений режим відбування служби. Зокрема, міліціянти взяли під охорону понад 60 об'єктів — від будівель органів влади до об'єктів інфраструктури. Посилено патрулювання: замість 400 працівників міліції тепер на вулиці області виходять до 900 правоохоронців.
Як зазначив Олексій Титаренко, покликаючись на дані міліціянтів, за кілька днів такого патрулювання число зареєстрованих злочинів зменшилося майже удвічі.
Крім того, міліція провадить перевірки автотранспорту на великих трасах. Пости встановлено на в'їздах до Львова та інших міст. Загалом їх поки що 11, і разом з інспекторами ДАІ там чергують бійці батальйону спеціального призначення «Львів».
Натомість на Тернопіллі та Франківщині така робота наразі лише у планах. Тернопільське обласне управління МВС щойно звернулося до тамтешньої обласної ради з проханням виділити кошти для закупівлі обладнання на блокпости, які хочуть встановити на в'їздах у Тернопіль. За попередніми підрахунками, як повідомив т. в. о. начальника УМВСУ в Тернопільській області Олександр Богомол, на один такий пост рекомендують витратити близько 60 тисяч гривень. Сюди входять камери спостереження (вартість близько 25 тисяч гривень), матеріали для спорудження блокпосту, також ноутбуки, військові намети, бензин, світловідбивачі, під'єднання до лінії електромереж тощо.
Що ж до життя пересічних громадян, то воно не зазнало якихось радикальних змін. Адже поки що немає надзвичайного чи воєнного стану, ані не йдеться про запровадження військової адміністрації, цензури чи комендантської години. Обмеження у пересуванні можливі хіба на режимних територіях у Донецькій та Луганській областях, де йдуть воєнні дії. Та попри те урядовці й силовики просять людей бути пильними і повідомляти про підозрілих людей та підозрілі речі.
31.01.2015