Санкції щодо Росії залишаються

На засіданні Ради Європейської Унії на рівні міністрів закордонних справ одноголосно вирішено не знімати санкції проти Росії й навіть не пом'якшувати їх. Бо немає підстав: Москва й далі провадить аґресивну політику щодо України. Хоча напередодні багато європейських політиків подейкували про можливе пом'якшення санаційного режиму, аби «не допустити дестабілізації ситуації в Росії».

 

Федеріка Моґеріні

                       

Засідання міністрів закордонних справ ЄУ, присвячене антиросійським санкціям, відбувалося в Брюсселі за дуже непростих обставин. У Бельгії все ще тривала широкомасштабна антитерористична операція, пов'язана з ісламістською активністю й загрозою нових терактів. В країні посилили заходи безпеки, а до охорони «європейський кварталу», де розміщені будівлі органів Унії, навіть було залучено армійські підрозділи, посилені панцеротехнікою. Утім захід не скасували, і він навіть не зазнав якихось обмежень, оскільки питання порядку денного вимагали негайного розгляду.

 

 

За останні кілька тижнів від деяких європейських політиків високого ранґу не раз можна було почути про можливість скасування санкцій щодо Росії. Нарікають на санкції й багато західноєвропейських бізнесменів, котрі змушені відмовлятися від серйозних контрактів з російською стороною, а отже, втрачати мільйони євро.

 

От, приміром, міністр економіки Німеччини, соціал-демократ Зіґмар Ґабріель (Sigmar Gabriel) нещодавно заявив: «Надмірні санкції можуть дестабілізувати ситуацію в Росії. Санкції мали б лише сприяти тому, що Москва повернеться до переговорного столу, але аж ніяк не тому, щоб у країні запанував хаос. Деякі гарячі голови у Європі й США закликають до того, щоб посилити цю стратегію дестабілізації. Я переконаний, що така стратегія є вогненебезпечною. Європа зацікавлена у мирній і сильній Росії».

 

Верховна представниця ЄУ з питань спільної зовнішньої та безпекової політики Федеріка Моґеріні також висловлювалася напередодні про можливість пом'якшення санаційної політики. Вона навіть підготувала для зустрічі в Брюсселі меморандум, в якому, зокрема, пропонувалось поступове скасування санкцій, а також відновлення політичного діалогу з Москвою. Хоча в документі містилося суттєве застереження, що таке можливе лише за умови повного виконання Кремлем Мінських угод.

 

Всі ті балачки давали Москві підстави сподіватися на можливість зняття санкцій в найближчому майбутньому. Проте нарада в Брюсселі дуже швидко розвіяла такі надії. Фактично міністри закордонних справ ЄУ майже з перших хвилин зустрічі підкреслили, що підстав для скасування штрафних заходів немає. На переконання Заходу, під цей момент Росія не дотримується Мінських домовленостей і навіть не намагається цього робити. Щобільше, Брюссель услід за Вашинґтоном звинуватив Росію не лише у підтримці сепаратистів на сході України, а й в участі російських реґулярних військ у бойових діях на Донбасі.

 

Жорстку позицію щодо Кремля зайняли шефи дипломатій Польщі та Балтійських держав. Так, польський міністр Ґжеґож Схетина, вийшовши після зустрічі до журналістів, заявив: «ЄУ не може пом'якшувати свою політику щодо Росії. Якраз навпаки».

 

Його литовський колеґа Лінас Лінкевічус теж упевнено заявив, що  причин для скасування санкцій щодо Росії немає. «З боку Росії не проглядається політична воля до вирішення конфлікту. Ми не бачимо жодних зусиль на місцях. Зрештою, я не думаю, що зараз ми маємо думати, як відновити співпрацю. Це Росія має думати, як відновити співпрацю», — наголосив він.

 

                                  Лінас Лінкевічус

 

Аналогічну думку висловив і данський міністр закордонних справ Мартін Лідеґаард. «Зараз не час для того, щоб відмовлятися від будь-яких санкцій або посилати сиґнали, що ми готові це зробити. Ми маємо вивчити всі можливості, щоб знайти політичне рішення кризи», — зазначив Лідеґаард. Також і міністр закордонних справ Швеції Марґо Вальстрьом наголосила, що Євроунія має продовжувати санкційну політику щодо Росії. Хоча водночас вона зауважила: «Треба зберігати режим санкцій, і немає планів скасовувати їх зараз. Але якщо ми подивимося на довгострокову перспективу, коли буде, сподіваюсь, повернення до нормального співробітництва з Росією, тоді можна буде поговорити про можливу співпрацю з Москвою в майбутньому».

 

Але головними «доповідачами» були не міністри в Брюсселі, а гармати на Донецькому летовищі. Саме їх голос не залишав сумнівів щодо того, як належить вчинити з Росією.

 

Навіть досить прихильний до Москви міністр закордонних справ Німеччини, соціал-демократ Франк-Вальтер Штайнмаєр під звуки російської канонади мусив чітко заявити, що відмовляється від намірів домагатися пом'якшення штрафних заходів, спрямованих проти Москви. «З огляду на ситуацію в Східній Україні, про жодне скасування санкцій не може бути й мови», — запевнив він.

 

Отже, санкції проти Росії залишаються. І це добре. Навіть є досить підстав сподіватися на їхнє посилення, враховуючи, що Москва продовжує ескалацію на Донбасі, відряджає туди щораз більше військовиків, військової техніки і боєприпасів. Але посилення не відбудеться. І це погано.

 

Зрештою, в березні спливає термін дії перших санкцій, які було запроваджено у зв'язку з анексією Криму. І це теж зле. Хоча їх дія буде відновлена майже автоматично, оскільки повертати Україні Крим Росія не має ані найменшого наміру. І це добре (мова про санкції).

 

Саме до березня Європейська Унія відклала й загалом розмови про антиросійські санкції. І тут вже все залежатиме від поступу в реалізації Мінських домовленостей… або від спритності російської пропаґандистської й лобістської машин.

 

20.01.2015