Під знаком Майдану
Майдан 2013–2014 років став одним з найважливіших політичних та соціальних явищ у житті Львівщини так само, як і в житті всієї країни. Сотні тисяч учасників, сотні тисяч жертводавців і добровільних помічників, два десятки загиблих на Майдані Незалежності та вулиці Інститутській у столиці — все це стало справжнім соціальним зрушенням, яке до невпізнання змінило людей.
Мітинґ на львівському Майдані
Сала «викинули» на вулицю
23 січня кілька тисяч мешканців Львівщини мирно зайняли приміщення обласної державної адміністрації і примусили написати заяву про відставку тодішнього голову ЛОДА, одіозного Олега Сала. Провідну роль у тому процесі відіграв відомий профспілковий діяч Андрій Соколов, який очолив роботу неформальних структур, завдання яких полягало в тому, щоб передати приміщення представникам обласної ради. Біля будівлі ОДА виросли барикади та сцена.
Того ж таки дня було порушено кримінальне провадження за фактом захоплення урядової будівлі та перешкоджання роботі чиновників, а Олег Сало відкликав свою заяву про відставку. 25 січня Львівська обласна рада оголосила про те, що не підпорядковуватиметься вказівкам офіційного Києва, і створила виконком обласної ради замість ЛОДА.
Захоплення будівлі ЛОДА
Вирок для «Доктора Пі»
14 лютого Андрія Слюсарчука, більше відомого як «Доктор Пі», у Львові засудили до 8 років ув'язнення. На судовому процесі йому довели два випадки вбивства з необережності та 5 випадків незаконної лікарської діяльності, хоча у ЗМІ писали про набагато більше число випадків, коли дії Слюсарчука призвели до загибелі людей. Захист подав апеляцію, і справа триває досі.
«Ніч гніву»
Увечері 18 лютого, після загибелі та травмування десятків людей внаслідок кривавих подій у Києві, де силовики безжально розправлялися з мітинґарями, у Львові (й у решті великих міст Галичини) відбулися події, що отримали назву «Ніч гніву». Сотні людей захопили будівлю ЛОДА, однак там минулося без руйнувань. Натомість будівлі, де розміщені правоохоронні органи: міліція, прокуратура та СБУ — у прямому сенсі відчули на собі, що таке народний гнів. Досі не відновлено будівлю, в якій містилися Франківський РВВС та Франківський районний суд. Одне з приміщень частини внутрішніх військ на вулиці Рубчака спалили. З приміщень районних відділків зникло майже півтори тисячі одиниць вогнепальної зброї, більшість якої так і не знайшли.
«Нейтралізація» прокуратури
Наступного ранку більшість міліціянтів практично зникли з вулиць Львова, тож охороняти громадський порядок взялися самі містяни — структури Самооборони та волонтери. Пізніше з'явилася інформація, що серед осіб, які підбурювали львів'ян до штурмів міліційних відділків, були провокатори, а метою таких дій було створення «картинки», яка могла б стати підставою для впровадження воєнного стану.
Вибух на базі «Беркуту»
20 лютого внаслідок вибуху та пожежі на базі спецпідрозділу «Беркут» загинули два бійці. Цю справу розслідують досі. У процесі до дисциплінарної відповідальності притягнуто 8 посадовців колишнього спецпідрозділу, а до кримінальної можуть притягнути лише одного — Сергія Голуба, який переховується у Росії. До речі, за дії львівського «Беркуту» на Майдані було відкрито 97 кримінальних проваджень.
Ірина Сех сіла на два стільці
2 березня головою Львівської ОДА призначили народного депутата від ВО «Свобода» Ірину Сех, яка не складала свого мандату протягом всього часу перебування на посаді у виконавчій владі. Це спричинило тривале протистояння між нею та представниками низки громадських організацій. Після виборів президента т.в.о голови ОДА став Юрій Турянський, якого аж під новий рік замінив Олег Синютка.
Протест проти призначення Сех намісником в області
Суд присяжних
4 березня у Львові скандалом закінчився перший в Україні суд за участю присяжних. Попри впевненість представників обвинувачення у зібраних доказах, присяжні визнали невинуватим марокканця Шакіба Отмана у вбивстві відомого хірурга Леона Фрайфельда. Однак прокуратура подала апеляцію на вирок, і в суді другої інстанції марокканця засудили до 15 років ув'язнення.
Переселенці з Криму
5 березня на Львівщину почали прибувати перші втікачі з Криму, де влада переходила в руки прихильників Росії з допомогою «зелених чоловічків». До кримців пізніше приєдналися вимушені переселенці з Донбасу. За офіційними даними, на Львівщині тепер мешкають до 10 тисяч «внутрішньо переміщених осіб», а неофіційно називають цифру вдвічі більшу.
Акція на підтримку кримських татарів у Львові
Повернення Кобзаря
На початку березня повернувся на батьківщину, у село Сопошин Жовківського району, пам'ятник Тарасові Шевченку. За три роки перед тим місцевий підприємець разом з нерухомістю «приватизував» і пам'ятник, а потім подарував його зятеві, який був міським головою Новодністровська на Буковині. Там Шевченка, трохи оновивши, урочисто відкрили, однак сопошинці забили на сполох після зникнення пам'ятника і розшукали пропалий монумент.
Вигнання прокурора
7 березня активісти не допустили представлення нового прокурора Львівщини Володимира Гураля, що мало відбутися в Палаці культури залізничників. Один з активістів, Ігор Коцюруба, просто вивів з приміщення Гураля, а потім пояснив, що коли такі люди, як Гураль, очолюватимуть прокуратуру, то це буде плювком в обличчя всім учасникам Майдану. Попри те Гураля таки представили, спровокувавши нове протистояння. Під час однієї з акцій протесту її учасники вибили двері в прокуратуру, щоби потрапити на прийом до очільника, а невдовзі на вході з'явилася капітальна «вертушка». Та навіть вона не вберегла Гураля — спочатку його понизили у посаді на одну сходинку, а згодом взагалі звільнили після ухвалення закону про очищення влади.
Гураля не пускають на роботу
ДАІвця закидали грішми
Ганебним було повернення на роботу начальника львівського міського відділу ДАІ Богдана Мицака. Відбувши на лікарняних майже рік, він вирішив повернутися на посаду після Революції гідності. Ця новина спричинила не менше обурення, аніж повернення до Львова Гураля, і 3 квітня під будівлю міської ДАІ прийшли активісти, запалили шини. Коли ж виявилося, що цього попередження замало, люди зайшли до кабінету Мицака й закидали його дрібними грішми. Тоді пан Мицак написав рапорт про відставку і про звільнення з міліції.
Імені Небесної сотні
На початку квітня Львівська міська рада вирішила перейменувати вулицю Ґвардійську на вулицю Небесної Сотні. Саме ця вулиця була обрана внаслідок голосування у мережі «Фейсбук».
Похорон Андрія Дигдаловича, одного з Небесної сотні
Маршрутки по три гривні
Від 1 травня львів'яни почали платити по три гривні за проїзд в автобусному громадському транспорті. Новий тариф запровадили так стрімко і несподівано, що громадськість навіть не встигла зреагувати — жодних помітних протестів не відбулося. Натомість у сусідів з Тернополя та Івано-Франківська підвищення плати за проїзд супроводжувалося гнівом громади та кількаденними страйками перевізників.
Росіяни палять паспорти
6 травня подружжя Кузнєцових з Росії привселюдно спалило свої російські паспорти біля підніжжя пам'ятника Тарасові Шевченку у Львові. Вони вчинили так на знак протесту проти російської аґресії в Україні.
Перші загиблі в АТО
У травні Львівщина вперше за багато років ховала убитих вояків. Спочатку загинули п'ятеро вертолітників з бродівського полку армійської авіації, потім поблизу гори Карачун було збито гелікоптер, в якому летіли генерал Кульчицький та одинадцятеро вояків 24-ї окремої механізовної бриґади і 80-ї аеромобільної бриґади.
Панахида у Гарнізонному храмі
Волонтерський рух
Початок АТО показав те, в якому жалюгідному становищі опинилися українські військовики. Їхнє матеріальне та технічне оснащення виявилося набагато гіршим, аніж сподівалося суспільство. Відтак виник волонтерський рух допомоги війську, який сьогодні об'єднує тисячі осіб. Зокрема, у Львові це Сергій Глотов, подружжя Дідичів, Любов Возняк, Андріан Кліщ, Валерій Веремчук, Андрій Салюк та багато-багато інших людей, які досі щодня допомагають війську.
Львівщина обрала Порошенка
Львівська область найчисельніше проголосувала на виборах президента України 25 травня — на виборчі дільниці прийшли 77% виборців і понад 60% з них проголосували за Петра Порошенка.
Порошенко у Львові: завищені очікування закінчуються розчаруванням
Протести родичів військовиків
2 червня родичі вояків 24-ї окремої механізованої бриґади заблокували виїзд з частини у Яворові, протестуючи проти того, що мобілізація до війська відбувалася нечесно, а їхніх близьких виряджають в зону бойових дій без належного спорядження. Улітку протести родичів військовиків були реґулярними. Передовсім учасники пікетів вимагали ротації вояків частин, дислокованих на Львівщині.
Бойкот російських товарів
Бойкот «реґіоналів», що набув масового поширення під час Майдану й після анексії Криму та війни на Донбасі, перетворився на бойкот російських товарів. Великий скандал спалахнув у зв'язку з проведенням у Львові фестивалю «Альфа джаз фест», спонсором якого виступила українська «дочка» російського «Альфа-банку». Врешті концерти фестивалю було припинено 14 липня, після того як в країні оголосили жалобу за понад 40 військовими, що загинули у збитому сепаратистами транспортному літаку поблизу луганського аеропорту.
Ініціатори бойкотного руху домоглися, щоб російські товари маркували окремо, і влаштовували акції протесту біля російських банків, зокрема біля відділень «Сбербанку Росії». Відділення цього банку реґулярно замальовували червоною фарбою або ж били там вітрини.
«Сбєрбанк» під бойкотом
Телефонічний терор
З початком Антитерористичної операції на Донбасі Львівщина зіткнулася зі справжньою епідемією фальшивих повідомлень про замінування розмаїтих об'єктів — від вокзалів та лікарень до обласної адміністрації та стадіону «Арена-Львів». Зокрема, 26 липня за півтори години у Львові «замінували» 10 об'єктів. Загалом зафіксовано вже понад 100 таких повідомлень, і чимало з них надходить з Донбасу.
Обстріли будинку Садового
Вночі 25 липня невідомі обстріляли з ґранатомета будинок міського голови Львова Андрія Садового. Бурмистр з родиною під той час перебували на відпочинку в Карпатах. Зловмисника не знайшли, справу розслідує СБУ. За п'ять місяців історія повторилася — уночі 26 грудня будинок Садового знову обстріляли, коли там нікого не було вдома. Обидва випадки об'єднано в одне провадження за статтею «теракт».
Підтримка українського війська
Наприкінці липня Львівська міська рада ухвалила комплексну програму підтримки учасників АТО та членів їхніх родин. Йшлося і про одноразові виплати, і про встановлення пільг з оплати за комунальні послуги, забезпечення юридичного, медичного та соціального супроводу воякам АТО та їхнім родинам.
Зустріч із фронту
Російський шпигун
30 липня у Львові працівники СБУ затримали громадянина РФ, який за завданням російської військової розвідки збирав таємну інформацію про сили та засоби, задіяні в АТО.
Усю таємну інформацію зловмисник передавав своїм кураторам у Криму. Шпигун оселився у Львові два роки тому й активізував свою діяльність в березні — «зливав» інформацію за гроші. Його затримали на «гарячому», коли він намагався отримати дані про відрядження військовиків у зону АТО. Справу вже передано до суду.
Справа з панцерожилетами
У жовтні прокуратура Львівської області передала до суду справу двох мешканців Львівщини, які продавали в зону АТО панцерожилети з підробленими документами щодо їх якості. Під час слідства виявилося, що підозрювані продали 150 панцерожилетів, які за своїми характеристиками не відповідали супровідним документам: у паперах було вказано, що це панцерожилети 5-го класу, однак вони не відповідали вимогам державного стандарту на таку амуніцію.
«Електрон» — це трамвай і тролейбус
Корпорація «Електрон» передала Львову другий сучасний низькопідлоговий трамвай і показала тролейбус власного виробництва на виставці «Львівський товаровиробник». За даними керівництва «Електрону», підприємство може виготовляти до 100 таких тролейбусів на рік.
Нові мажоритарники
На парламентських виборах наприкінці жовтня виборці Львівської області обрали 11 нових депутатів у 12 мажоритарних округах. Серед сенсацій — програш усіх мажоритарників від «Свободи» та високий рівень голосування за «Народний фронт» і «Самопоміч».
Вибори у Львові
Затримання диверсійної групи
4 листопада працівники УСБУ у Львівській області затримали терористів, які називали себе «Загін імені Кузнєцова». До складу групи входили п'ятеро громадян України, завербованих спецслужбами Російської Федерації. Члени угруповання відбули диверсійний вишкіл у таборі для найманців на території Російської Федерації. Їх затримали перед тим, як зловмисники готувалися підірвати за допомогою саморобного вибухового пристрою об'єкт транспортної інфраструктури Львова. Зловмисники мали завдання дестабілізувати ситуацію, залякати населення і спровокувати паніку в реґіоні. Їхню роботу координували представники ГРУ ГШ ЗС РФ.
«Свобода» йде з влади
Представники ВО «Свобода», які обіймали посади у виконавчій владі на Львівщині, 12 листопада заявили про складення повноважень. Зокрема, заяви про відставку написали перший заступник голови ЛОДА Йосиф Ситник та вісім голів РДА на Львівщині. Ці заяви було підписано вже у 2015 році.
Львівські школярі готують листівки для українських солдатів
Паспорт — тільки українською
Львів'янин Святослав Літинський в суді домігся від Державної міґраційної служби України, щоб йому видали паспорт громадянина України з усіма написами лише українською мовою. Водночас у ДМС заявили, що таку вимогу буде неможливо виконати, не порушуючи чинне законодавство України.
Суцільний ГАВ
Початок зими для мешканців львівщини запам'ятався аварійними вимкненнями електропостачання, для яких складали графіки аварійних вимкнень (ГАВ). Українська енергосистема не могла задовольнити попит на електроенергію з низки причин: ремонти на електростанціях, нестача енергетичного вугілля та безголів'я чиновників, які кілька місяців перед тим закликали всіх відмовлятися від російського газу й переходити саме на електрику.
09.01.2015