Вже буде з гори три тижднї, як гостять у нас наш руско-народний театр.
Читателям "Дѣла" уже з попередних дописей відомо, як наша Русь поняла свій патріотичний обовязок, як радо та щиро спішить громадно на представленя, щоби налюбуватись красою рускої пісни, руского слова. На особливу ж похвалу заслугує наше патріотичне духовеньство, котре милями зїзджає на представленя з своїми родинами. Се свідчить наглядно о тім, що несовістні агитації деяких органів проти нашого театру на тему "Арґонавтів" у здорово-мислячих Русинів не находять послуху. Театр в Станиславові заповнений все майже виключно рускою публикою. Поляки з виїмкою представлень підчас гостини п. Скальского, на котрих ми их бачили трохи більше як звичайно (хоч загально нашу трупу театральну хвалять), якось в дуже миніятурнімь числї відвідують наш театр. Длятого тим більша заслуга припадає самій рускій світскій та духовній интелигенції.
Гра артистів заслугує взагалї на повне признанє. Жаль лише, що як сцена, так і саля показуються надто невигідними и, як на Станиславів, за малими, бо бували такі представленя, від котрих много гостей з жалем відійшло, не могучи вже дістати білетів. Єсли-ж минувшого тиждня не випали представленя з огляду касового користво, то вже вину сего в більшій мірї припише дирекція сама собі. Бо по перше, виставляються штуки доволї обіграні; по друге, в невідповіднім часї (як н. пр. в понедїлок підчас загальних зборів Рускої Бесїди "Зелений Остров" на дохід п. Людкевичевої); по третє, инша штука буває анонсована в "Дѣлї" а инша виставляєсь, чим публика баламутиться (як н. пр. замість "Звонів корневильских" "Трійка гультайска") а вкінци н. пр о бенефисї так заслуженого артиста як п. Янович довідались ми доперва на передпослїднім представленю, так пізно, що не було вже й часу донести до "Дѣла" і нїхто з околиць о тім не знав. Ба нарештї панна К. Радкевичівна вибирає на свій бенефис на суботу знов по раз третій "Веселу війну", котра що ино недавно два рази була представлена перед заповненим театром. На всякій спoсіб тої "Веселої війни" вже трохи за богато...
Не хочу запускатися в подробиці властивої рецензії представлень театральних, бо о тім уже була бесїда свого часу в "Дѣлї". А все таки на деякі обставини хотїв-би я звернути бачну увагу дирекції і Хв. видїлу "Рускої Бесїди", а то лише з бажаня добра і доброї слави руско-народному театрови.
Передовсїм орхестра театральна показуєсь — кромі хиба одного капельмайстра — низше всякої критики. Така музика — як справедливо висказався о нїй один війсковий Katzenmusik — може була-би відповідна в якій будї цирковій, але абсолютно не для руского театру. При невеликій але добрій капели випадали-би хори і соля далеко ефектнїйше. П. Биберович сам узнав сю многоважну хибу і, як довідуємось, уже в короткім часї спровадить добру і гідну руско-народної сцени музику.
Декотрі декорації уже так зужиті, що ледви можна ще розпізнати, що они властиво мають представляти, бо більше видно витерті плїші, як фарби, котрими они колись були помальовані.
Особливій старанности режисерії мусимо поручити статистів на сценї, бо, нїгде правди дїти, ними нїхто, хоч-би і найменче вибагливий, не може бути вдоволений. Не видко по них розуміня штуки, анї нїякого заінтересованя акцією на сценї, стоять байдужно як кілки мальовані, часом наче з великої утоми позїхають, так, мов-би их виступ на сценї не обходив і они не интересувались, що дїєсь им на очех... Друга рїч знов, навіть смішна, що н. пр. три або чотири статисти мають (в оперетках) представляти ціле войско. А прецінь персонал театру досить численний, — для чого ж не можна тут ужити більше осіб?
Панї Клїшевска, — як де хто каже — була слаба і по тій причинї ми мали нагоду за весь час доперва третій раз бачити би на сценї. З не злим успіхом заступала єї в титулових ролях п-а К. Радкевичівна. Тій артистці радимо присвоїти собі більше свободи, невимушености і житя в рухах, а потім, щоби не лиш на сценї бесїдувала по руски, а тогдї позбулась би многих немило разячих на сценї польонизмів і фальшивого акцентованя слів. — Панї Клїшевска (як висше сказано) виступає дуже рїдко. Можна допустити, що часом може справдї перешкодити яка хороба, але-ж то повторяєсь у сеї артистки за часто, она більше не вистуапає як виступає. Шкода, бо тим чином панї Клїшевска сама підриває тую симпатію рускої публики, яку она їй усе заявляла. — П. Ольховому дирекція повірила відогранє так важної ролї, як Барінкая в "Баронї циганьскім". Роля тота на разї зовсѣм не квалификуєсь для сего артиста, котрий, не маючи ще потрїбної рутини, не може не то грати важнїйшої ролї, але і добре ступати по дошках сцени, хоч тенор має доволї високій і гарний. На гідне признанє публики заслугують такі сили, як пп. Стечиньскій, Янович, Гембицкій, Плошевскій і Ольшаньскій, а з женщин головно п. Осиповичева.
Милою вістею дїлимося з рускою публикою. Проби до опери "Різдвяна ніч", що відбуваються щоденно, вже суть на окінченю і в суботу перед Різдвом буде ся опера в перше виставлена в Станиславові.
Вкінци не менше годиться піднести, що п. Биберович половину доходу з послїдного представленя (даний буде имовірно "Глитай") призначив на дохід нашої станиславівскої "Рускої Бесїди". — Сподїваємося, що вся наша интелигенція поспішить охотно на се представленє, а причиниться тим значно до піддвигненя так важного для нас огнища руского житя в Станиславові.
Горожанин станиславівскій.
[Дѣло]