В 1890 році припадають вибори до сойму буковиньского. Наші братя, буковиньскі Русини, заздалегідь почали думати о тих виборах, як о тім свідчать два факти: першій — скликанє загальних зборів политичного товариства "Руска Рада в Чернівцях", а другій — статья в "Буковинї" під заг. "О недалеких виборах до буковиньского сойму".
Справозданє из зборів "Рускої Ради" подаємо за "Буковиною" в инчій рубриці. На зборах предсїдатель о. Андрїйчук зазначив, що головною роботою Русинів буковиньских повинно тепер бути: підготовляти вибори до сойму (в 1890 р.) і до ради державної (в 1891 р.). а з дальшої дебати на той темат вийшли бажаня, щоби видїл "Рускої Ради" увійшов в близші зносини з патріотами на провинції і щоби до справ загально-народних, як вибори, не мішати квестії роздорів між самими Русинами. Оба ті піднесені на зборах бажаня заслугують тілько на похвалу.
Ширше справу виборів до сойму обговорила "Буковина" в згаданій повисше статьї, котру ми наводимо тут в повній основі:
"Десять лїт минуло, від коли граф Таффе з довірія корони став кермувати долею австрійских країв під окликом: рівноуправненє австрійских народів. Много, дуже много змінилося за тих десять лїт у внутрїшних відносинах Австрії; майже всїм народам австрійским пощастилось менше або більше дійти до уживаня запоручених им законами прав; одні тілько Русини остались по заду, одних тілько Русинів граф Таффе мов не добачає, одних тілько Русинів доля политична не полїпшилась, а навіть погіршилась, особливо у нас на Буковинї; бо коли передше панувала у нас Нїмота, то за графа Таффого розвинулась о много небезпечнійша румунизація; бо коли за давнїйшого правительства засїдали яко представителї буковиньскі прихильнїйші нам мужі, ба навіть рускі посли, то при виборах за ери ровноуправненя вийшли послами до буковиньского сойму і ради державної і з руских повітів не то що чужі, але навіть неприхильні Русинам люде, а на всїх а всїх впливових становищах станули такі самі особи. Не винуємо ми за се єдино або головно правительство державне, а передовсїм тогдашних тутешних дорадників єго, особливо-ж сумної памяти тогдашну голову буковиньского ряду. Таке несправедливе протеґованє одної народности, а властиво одної горстки людей, вийшло на шкоду не тілько буковиньским Русинам, але й цілому краєви. Ну, Богу дякувати, небавом кінчиться шкідливе для краю панованє сеї горстки, а на другій рік має рішитись доля Буковини на дальших шість лїт, чи має й надалї бути, як бувало, чи має оно змінитися на лїпше. Рїшенє сеї преважної справи зависить від многих чинників і то переважно від таких, котрі певно уважають дотеперїшний стан сеї справи за неприродний і интересам краю шкідливий, котрий отже потребує конечно зміни на природний і лїпшій.
Першим чинником, від котрого на Буковинї головно зависить переведенє виборів, є правительство. Від єгo волї зависить, особливо в громадскій клясї виборчій, вибір сего або того кандидата. Теперїшне правительство краєве, особливо ж єгo голова каже надїятись, що будучій сойм буде направду вірним представительством краю, отже що до него увійдуть з руских повітів рускі посли. Сю надїю плекають Русини буковиньскі тим більше, що правительство без сумнїву може числити на певно, що рускі посли вибрані з довірія буковиньских Русинів, котрі з цілої душі щиро годяться на правительственну програму рівноуправненя австрійских народів, підпирати-муть кожде змаганє правительства до осущеня сеї природної і для добра Австрії конечної ціли. Дбаючи про правні і конечні справи рускі старали-б-ся рускі посли завсїгди щиро о загальне добро краю. Що-ж може про-то стояти на завадї справедливому і для Русинів переведеню будучих виборів? Хиба одна неохота до Русинів або личні взгляди для историчних чужих кандидатів в руских повітах. Сеї неохоти не міг-би нїхто оправдати вже на підставі основних законів і головної засади теперїшного правительства, а зі взгляду на се і на добро краю не повинні входити в рахубу і нїякі впрочім зовсїм неоправдані, личні взгляди. Тому мають буковиньскі Русини певну надїю, що правительство при недалеких виборах не стане на перепонї виборови послів Русинів, а противно, підопре єгo своїм у нас ще рішаючим впливом.
Другій чинник, що в справі виборів входив в рахубу, то буковиньскі Русини самі. Святим обовязком а й моральним і матеріяльним интересом кождого Русина є взятися за справу виборів як найскорше і як найревнїйше. Першій крок зроблений вже порушенєм сеї справи на головнім зборї членів був. политичного товариства "Руска Рада". Обовязком нового видїлу є увійти в дотичні зносини з випробованими патріотами на провинції і з самим народом і з ними разом починити відповідні кроки у правительства, дальше завязати в свій час комитет виборчій, згодитись на найдостойнїйших кандидатів і предложити их виборцям, а устроюванєм виборчих нарад на відповідних місцях познакомити кандидатів з народом, подбати ревно за успішне переведенє правиборів а вкінци і самих виборів. Ся робота повинна розпочатись чим скорше, коли має мати пожаданий успіх, а кождий, хто забираєсь до неї, повинен уже від разу зречися всяких личних чи яких инших взглядів, а мати перед очима тілько народне і краєве добро.
Третим чинником в справі виборів є на конець прочі не-рускі жителї нашого краю. Их можемо на сміло в имени всїх бук. Русинів завірити о нашім щиро-сусїдскім успособленю для них. Готові відперти кождий замах на наші національні права, готові Русини і підперти кожде змаганє до піднесеня добра краю і всїх єгo жителїв. Надїємось про-то, що кождий, хто бажає добра краю, пійде разом з нами, підопре в руских повітах руских кандидатів, так само, як Русини готові, як се вже доказали, підперти их кандидатів там, де по справедливости се им належиться. Русини протестують і застерїгаються з гори проти всяких комитетів, що без Русинів хотять радити і над Русинами, та і против накидуваня Русинам кандидатів непрошених, отже Русинам немилих або навіть ворожих. Противно, Русини надїються, що хто бажає заложити якій загальний комитет виборчій, звернеся до признаного був. Русинам их представителя полит. товариства "Руска Рада" в Чернівцях о виделеґованє представителїв руских.
Сими короткими виводами зазначили ми погляд бук. Русинів на справу недалеких виборів, як він виявився і на послїдних зборах "Рускої Ради", і бажаємо в имени справедливости та добра краю і держави, щоби покликані до того сфери застановились над єгo управленєм."
[Дѣло, 26.12.1889]
26.12.1889