ЛЕНІНГРАД, 1 грудня. (ТАРС). Сьогодні в місті Терріокі по згоді представників ряду лівих партій і повсталих фінських солдат створено новий уряд Фінляндії — Народний Уряд Фінляндської Демократичної Республіки. До складу Народного уряду війшли: Отто Куусінен — голова уряду і міністр закордонних справ, Маурі Розенберг — міністр фінансів. Аксел Анттіла — міністр оборони, Тууре Лехен — міністр внутрішніх справ, Армас Ейкія — міністр землеробства, Інкері Лехтінен — міністр освіти, Пааво Прокконен — міністр в справах Карелії.
Народний Уряд випустив Декларацію з викладом своєї програми.
Декларація Народного Уряду Фінляндії
(Радіоперехват. Переклад з фінської)
По волі народу, обуреного злочинною політикою презренного уряду Каяндера — Еркко — Таннера, сьогодні у Східній Фінляндії утворено новий уряд нашої країни, Тимчасовий Народний Уряд, який і кличе весь фінляндський народ на рішучу боротьбу за повалення тиранії катів і провокаторів війни.
Реакційна, жадібна плутократія, у 1918 році з допомогою військ іноземних імперіалістів, що потопила в морі крові демократичну свободу фінляндського трудового народу, перетворила нашу батьківщину в білогвардійське пекло для трудящих. Продавши інтереси самостійності країни, плутократичні заправили Фінляндії, разом з усякими імперіалістичними ворогами фінляндського і радянського народів, безперестанно складали плани антирадянських воєнних провокацій і зрештою, втягли нашу країну у горнило війни проти соціалістичного Радянського Союзу — великого друга фінляндського народу.
У цій критичній обстановці широкі маси фінляндського трудового народу, які завжди хотіли і хотять жити мирно з народами Країни Рад, вважають своїм елементарним правом і своїм священним oбовязком взяти долю батьківщини у свої надійні руки. У різних частинах країни народ вже повстав і проголосив створення Демократичної Республіки. Частина солдат фінляндської армії вже перейшла на сторону нового уряду, підтримуванного народом.
Радянський Союз, який ніколи не загрожував і не тревожив Фінляндію, який завжди поважав її незалежність протягом двох десятків років терпів підлі військові провокації з боку авантюристичних заправил білофінляндії, тепер став перед необхідністю силами Червоної Армії покласти край цим загрозам своєї безпеки. Ця мета цілком відповідає життєвим інтересам і нашого народу. Тому народні маси Фінляндії з величезним ентузіазмом зустрічають і вітають доблесну, непереможну Червону Армію, знаючи, що вона йде у Фінляндію, не, як завоюватель, а як друг і освободитель нашого народу.
Народний Уряд Фінляндії, будучи глибоко переконаний в тому, що Радянський Союз не має жодної мети, спрямованої проти незалежності нашої країни, повністю схвалює і підтримує дії Червоної Армії на території Фінляндії. Він розглядає це, як неоціниму допомогу фінляндському народу з боку Радянського Союзу для того, щоб спільними зусиллями можливо швидше ліквідувати найзагрозливіше вогнище війни, створене у Фінляндії злочинним урядом провокаторів війни.
Для найшвидшого виконання цього завдання Народний Уряд Фінляндії запрошує уряд СРСР надати Фінляндській Демократичній Республіці все необхідне сприяння силами Червоної Армії.
Для участі у спільній боротьбі рука-в-руку з героїчною Червоною Армією СРСР Народний Уряд Фінляндії вже сформував перший фінський корпус, який в ході наступних боїв поповнятиметься добровільцями з революційних робітників і селян і повинен стати міцним ядром майбутньої Народної Армії Фінляндії. Першому фінському корпусу надається честь принести в столицю прапор Фінляндської Демократичної Республіки і воодрузити його на даху президентського палацу, на радість трудящим і крах ворогам народу.
Наша держава повинна бути демократичною республікою, що обслуговує інтереси народу, — у відміну від плутократичної республіки Каяндера—Еркко, що обслуговує інтереси капіталістів і поміщиків. Але наша держава не є все ж державою радянського типу, бо радянський устрій не може бути встановлений силами одного лише уряду без згоди всього народу і зокрема селянства.
Відповідно з цим наш уряд являє Народний Уряд Демократичної Республіки Фінляндії. Він опиратиметься на широкий трудовий народний фронт. У теперішньому своєму складі Народний Уряд Фінляндії вважає себе тимчасовим урядом. Його склад буде зразу ж, як прибудуть у столицю країни Хельсінгі, реорганізовано і розширено представниками різних партій і груп, що беруть участь у трудовому народному фронті. Остаточний склад Народного Уряду, його повноваження і дії підлягають санкції Сейму, обраного на основі загального, рівного і прямого виборчого права, при таємному голосуванні.
Народний Уряд Фінляндії розглядає, як своє першочергове завдання повалення уряду фінляндських білогвардійців, розгром його озброєних сил, укладення миру і забезпечення незалежності безпеки Фінляндії шляхом встановлення міцних, дружних відносин з Радянським Союзом.
Народний Уряд Фінляндії звертається до уряду СРСР з пропозицією укласти пакт взаємодопомоги між Фінляндією і Радянським Союзом і задоволити вікову національну надію фінського народу на воз'єднання з ним карельського народу у єдину і незалежну фінляндську державу. Народний Уряд Фінляндії має всі підстави сподіватися, що його твердив курс, узятий на встановлення дружніх відносин з Радянським Союзом дасть уряду СРСР можливість задоволити таку пропозицію.
Народний Уряд бажає підтримувати дружні відносини і з усіма іншими державами. Він визнає господарські і фінансові зобов'язання Фінляндії по відношенню до інших держав, оскільки ці зобов'язання не протиречать суверенітету Фінляндії і оскільки будьяка з цих держав не вживатиме ворожих кроків проти Фінляндської Демократичної Республіки і її Народного Уряду.
У своїй внутрішній політиці Народний Уряд ставить собі слідуючі завдання:
1) утворення Народної Армії Фінляндії;
2) встановлення державного контролю над крупними приватними банками і крупними промисловими підприємствами і заходи по сприянню середнім і дрібним підприємствам;
3) проведення заходів для повної ліквідації безробіття;
4) скорочення робочого дня до 8 годин, забезпечення двохтижневого літнього відпочинку робітникам і зниження квартирної платні для робітників і службовців;
5) конфіскація земель крупних поміщиків, землевласників, не зачіпаючи земель і майна селян, і передача конфіскованих земель безземельним і малоземельним селянам;
6) звільнення селян від сплати недоплат по податках;
7) всемірна державна допомога для піднесення господарства маломіцних селян, у першу чергу шляхом відводу їм додаткової землі, пасовиська, а по можливості також і лісу для хатніх потреб, із конфіскованих у крупних поміщиків земель;
8) демократичного державного устрою, адміністрування і судової справи;
9) збільшення державної субсідії на культурні потреби і реорганізація шкільної справи, забезпечення можливості відвідування шкіл дітей робітників і інших маломіцних, а також всіляко дбати про розвиток народної освіти, науки, літератури і мистецтва в прогресивному дусі.
Ненависний народу плутократичний уряд Каяндера—Еркка, який зробив все можливе, щоб погубити нашу батьківщину, втративши будьяку підтримку в народі, виявляється, пішов у відставку. Цей ненависний уряд замінено урядом Таннера. Але Таннер такий же ворог нашого народу, як і Каяндер. Уряд Таннера ні на йоту не кращий, якщо не гірший уряду Каяндера. Він також ненависний нашому народу, як і уряд Каяндера.
Прогнати цих катів подальше від Фінляндії! Повалити усю збанкротілу урядову зграю!
Вставай багатострадальний трудовий народ Фінляндії! Іди на сміливу боротьбу проти тиранії своїх гнобителів і катів!
Вставайте всі громадяне, кому дороге майбутнє батьківщини!
Скинемо з плечей народу зграю чорної реакції!
Очистимо шлях для піднесення народного добробуту і культури) для здійснення вікових національних мрій нашого народу!
Да переможе кревна справа робітників, селян і трудової інтелігенції Фінляндії!
Під прапором вільної і незалежної Фінляндської Демократичної Республіки — вперед до перемог!
Голова Народного Уряду і Міністр Закордонних Справ Фінляндії Отто Куусінен.
Заступник Голови Народного Уряду і Міністр Фінансів Маурї Розенберг.
Міністр Оборони Аксел Анттіла.
Міністр Внутрішніх Справ Тууре Лехен.
Міністр Землеробства Армас Ейкія.
Міністр Освіти Іккєлі Лехтінен.
Міністр у справах Карелії — Пааво Прокконен.
У місті Терріокі, 1 грудня 1939 р.
[Вільна Україна]
03.12.1939