На Загальних Зборах товариства "Академичне Братство у Львові", котрі відбулися 3 листопада с. р., здав уступаючій видїл справу з дїяльности за рік 1888/89, з котрого подаємо до відомости загалу слїдуюче:
Товариство числило в день зборів 73 дійстних членів, по відчисленю 3 вступивших до служби войскової. Переважна часть членів, бо 43, посвячуєся студіям правничим.
З початком минувшого року шкільного було товариство приневолене виступити в обоpoнї своїх прав на дорогу ракурсу до краєвої власти политичної. Коли бо ц. к. дирекція полиції візвала товариство, щоби повідомлювало єї о відчитах держаних на засїданях кружка научного, наложило товариство разом з другими товариствами академичними рекурс до ц. к. намістництва, котрий що-до відчитів був полагоджений користно. Позаяк ц. к. намістництво в своїм рїшеню приказало реґулямини завязуючих-ся в товариствах кружків научних предкладати ц. к. дирекції полиції до оцінки, чи они не виходять по-за статут дотичного товариства, товариство внесло рекурс против того рішеня до ц. к. министерства дїл внутрішних — і доси вижидає відповіди. — В році скликувано також загальні збори для принятя резигнації вибраного голови товариства а вибору нового. — В вічу академиків, що відбулося в марти 1889 р., товариство яко таке участи не брало — Сего року не устроювано вандрівки з хором як в лїтах попередних, бо пересвідченося, що тії вандрівки не відповідають ціли. Замість сего відбуло сего лїта кількох членів товариства успішну вандрівку етнографичну в околиці Долини, Сколього і Мункача. — Під конець місяця вересня 1889 була в товаристві судова ревизія, котру перевів ц. к. совітник суду п. Маєвскій в ціли найденя якихсь предметів належачих до приарештованих академиків кіївских Маршиньского, Кистяковского и Деґена, з котрими декотрі члени товариства були знакомі. Ревизія осталась без результату. — З другими товариствами академичними удержувало товариство дружні зносини, було однак приневолене зірвати з товариством польских академиків у Львові Czytelnia Akademicka по причинї оскорбляючого Русинів тону в письмі п. Лашовского, презеса згаданого товариства, "List otwarty", виданім до членів єго, котрий то поступок п. Лашовского загальні збори Czytelni Akademickiej одобрили.
Рух науковий розвивався в товаристві в році минувшім досить користно. Члени працювали сполучені в два кружки: правничій і научний. Кружок правничій розпоряджає окремою библіотекою і занимався розпозичуванєм межи своїх членів фахових дїл і підручних скриптів. Члени кружка научного виготовляли розправи і читали их на зібранях кружка, почім слїдували дискусії. Таких праць читано в протягу року 9 именно: 1. Про Запорожців по зруйнованю Сїчи (т. Величко). 2. Про Русалки в словесности народній (т. Колеса). 3. Критика праці Щепановского Nędza w Galicуі (т. Будзиновскій). 4. Про реализм в повістях І. Франка (т. Е. Левицкій). 5. Мужицкі типи в "Записках Охотника" Тургенева (т. Калитовскій). 6. Жіночій рух в Галичинї и на Україні (т. Колеса). 7. Пpo порівнаня і символичні образи в піснях народних (т. Маковей). 8. Про долю жінок на Всходї (т. Ганкевич). 9. Справозданє з твору Крафт-Еббинґа: Наш вік нервовий (т. Колеса). Ті відчити відзначувалися значною участію членів і причинялися богато до розбудженя охоти до читаня і праць наукових.
Змаганя в тім напрямі улекшує членам библіотека числяча 1524 томів. Сего року збільшилась она о 110 томів по більшій части подарованих. Рух в библіотеці був досить значний, бо визичено 770 томів, при чім замічаєся, що в великій мірї користають товариші з поважних россійских журналів "Русская Мысль", "Кіевская Старина", "Вѣстникъ Европы" и др. — В читальни товариства поміщеній в 2 комнатах находяться отсі часописи: a) рускі: Дѣло, Зоря, Правда, Червоная Русь, Часопись правнича, Батьківщина, Буковина, Учитель, Зеркало; б) россійскі: Вѣстникъ Европы, Русская Мысль, Кіевская Старина, Газета Гатцука, Новости, Русскія Вѣдомости; в) польські: Ateneum, Glos, Ognisko, Kurjer Warhzawski, Kurjer Lwówski, Gazeta Lwowska, Gazeta Polska, Iskra, Goniec, Djabel, г) ческі: Zlata Praha, Welehrad; д) нїмецкі: Kolnische Zeitung, die Woche, Arbeiterstimme.
Для розривки занималися члени товариства грою в шахи або варцаби. Також завязався був хор співаків, в котрім живійшу участь брало кількох членів знаних из своїх композицій. Хор товариства продуковався з добрим успіхом на вечерницях устроюваних товариством "Руска Бесїда" у Львові в часї мясниць и посту, на котрі Бесїда запросила до участи членів товариства "Академичне Братство" і призначила дохід з тих вечерниць в єго користь. На вечерницях в постї виступали члени товариства з відчитами популярними, деклямаціями, співом, продукціями на фортепяні и цитрї, а опісля проводили товариским забавам. Чистий зиск вправдї був невеличкій, але більшу вагу має обставина, що члени товариства причинялись тим до розбудженя житя товариского. Балю сего року не устроювало товариство по причинї смерти архикн. Рудольфа.
Маєток товариства виносить з кінцем 1888,89 року 1059 зр. 84 кр., а по порівнаню з роком попередним (976 зр. 44 кр.) о 83 зр. 40 кр. більше. Фонд корїнний єсть зложений в 5 листів довжних державних по 100 зр., в галицкій щадници у Львові 432 зр. 98 кр., в щадници Народної Торговлї 61 зр. 4 кр. і в удїлах Народної Торговлї 30 зр. До активів товариства належить також сума довгів з титулу позичок з давнійших лїт 730 зр. 58 кр. і вартість книжок призначених на продаж (по части видавництва товариства) кругло 900 зр. З фондів товариства одержали потребуючі помочи члени позичок безпроцентових на суму 78 зр. При тім товариство упросило пп. лїкарїв д-ра Сельского і д-ра Лебедовича, щоби безплатно лїчили убогих членів товариства, за що висказує им на сїм місци горячу подяку, і постаралося для товаришів о зниженє цін від білетів до театру, до купелї і від асигнат на нафту.
По удїленю уступаючому видїлови повного вотум довірія, вибрали загальні збори новий виділ, котрого склад уже був поданий в "Дѣлї", і ухвалили:
1. Видїл має віднестися з прошенєм до сенату академичного, щоби на рускі письма від видїлу товариства відповідав по руски.
2. Видїл має дати иниціятиву до скликаня збору академиків-Русинів в тій ціли, щоби постаратись у сенату, аби канцелярія университетска мала і рускі друки.
3. Має видатись Антольогія зложена з творів писателїв і народних пісень (без нот до пісень).
4. Видїл має устроїти вечерниці в память Ю. Федьковича і кілька инших меншої ваги.
За уступаючій видїл: Тиховскій Казимир, голова; Сабат Никола, секретар.
[Дѣло]
11.11.1889