Гетеборзький книжковий ярмарок

Книжковий ярмарок у Гетеборзі (Bokmässan «Bok & Bibliotek») – найбільша у Скандинавії літературна подія як для письменників, видавців, літературних агентів, так і для зацікавлених літературознавців та працівників бібліотечної сфери (професійно заангажована аудиторія становить 37% відвідувачів). Цьогорічний, уже тридцятий, ярмарок тривав чотири дні, 25-28 вересня, і традиційно відбувався у Шведському виставковому комплексі й конгрес-центрі (Svenska Mässan).

Історія Гетеборзького книжкового ярмарку почалась у 1985 році з ініціативи адміністративного директора міської бібліотеки Гетеборга Бертіля Фалька та Конні Якобссона – підприємця, у минулому також директора муніципальної бібліотеки. Якобссон і Фальк вирішують організувати семінари для працівників бібліотечної сфери з робочою назвою «Бібліотека 2000». Їм вдається запросити до участі у програмі відомих персон бібліотечної сфери, а кілька компаній виявилися зацікавленими у проведенні виставки. Захід, який початково планувався як семінар для професійного кола бібліотекарів, тривав упродовж трьох днів; його відвідали 5 тисяч осіб.

Заохочені успішним стартом, організатори залучають нову аудиторію, запрошують представників книговидавничої індустрії. Наступного року на ярмарок прийшли вже вп’ятеро більше відвідувачів – 26 тисяч, а інтерес ЗМІ виявився рекордно високим. Відтоді книжковий ярмарок у Гетеборзі відбувається щорічно. З бібліотечного книжкового заходу для професійного кола він перетворився на найбільшу в Північній Європі подію книговидавничого світу – в останні роки показники відвідуваності ярмарку сягають позначки майже 100 тисяч осіб.

З роками Гетеборзький ярмарок став важливим місцем зустрічі для видавництв, їхніх представників та агентів з усієї Європи. В окремому залі виставкового комплексу, Міжнародному центрі прав (International Rights Centre) видавці, агенти та перекладачі налагоджують контакти, тут продаються та купуються авторські права на видання перекладів книг.

Програма ярмарку пропонує широкий вибір заходів – від зустрічей з авторами світової величини до мистецьких виступів. Щороку Гетеборг приймає більше двох тисяч письменників, дослідників літератури, журналістів. Цьогорічний ярмарок називають найбільш інтернаціональним: понад 2300 учасників з 46-ти країн. Проте центральне місце на ярмарку залишається за літературою країн Північної Європи, презентаціями нових книг скандинавських авторів, дискусіями з культурних та освітніх питань, а також обговоренням трендів і актуальних тенденцій книговидавничої сфери Скандинавії.

Програма сформована з трьох блоків: семінари, програма на сценах та програма на стендах видавництв. Перелік семінарів оголошується уже наприкінці травня, тоді як програма заходів на сценах та видавничих стендах формується упродовж літа до початку осені. Таким чином, уже за три тижні до початку ярмарку відвідувач може формувати власну програму – на що піти і кого послухати. Тематично програма ярмарку поділена на 11 розділів («Діти та молодь», «Бібліотека», «Науково-популярна література та історія», «Суспільство і дебати», «Здоров’я та спосіб життя» «Філософія» та ін.), що значно спрощує пошук «своїх» заходів.

Семінари – основа програмної складової книжкового ярмарку. Цьогорічний перелік пропонував близько 400 подій, у яких взяли участь 800 гостей з понад 30 країн. Теми на будь-який смак: від «Чи добре дітям у початковій школі?», «Містика у наш час» та «Секс для всіх» до «Історія культури у Біблії», «Ідентичність та національність» і «Якою є успішна бібліотека?». Серед різноманіття та великої кількості семінарів легко згубитися або купитися на заманливу назву. Тому найкраще орієнтуватися на учасників – як правило, цікаві спікери гарантують добру розмову. Додатково до загальної програми для зручності випускаються також окремі брошури з переліком семінарів на кожен день ярмарку.

На інших майданчиках – шістнадцяти сценах, розташованих у тематичних відділах виставкових залів –  відбуваються окремі дискусії, доповіді, презентації. На стендах деяких видавництв час розпланований кожні 20 хвилин; тут презентують як художню та науково-популярну літературу, так і підручники, дитячі книги, комікси, журнали, організовують читання, інтерв’ю, конкурси та прямі трансляції на радіо чи телебачення. До слова, за подіями ярмарку стежать понад тисяча журналістів.

Для 25 закордонних перекладачів шведської літератури та майже 20 іноземних видавців поїздка на Гетеборгзький книжковий ярмарок стала можливою завдяки запрошенню Шведської ради з культурних питань (Kulturrådet) – державної інституції, підпорядкованої міністерству культури Швеції, і відповідальної за інформування та фінансування проектів у сфери культури.

Рада зосереджує свою діяльність у сферах культурних життя та політики, опікується перформативним мистецтвом, музикою, літературою, візуальними мистецтвами, музейними та виставковими проектами, збереженням культури національних меншин Швеції. Окрім підтримки внутрішньої, рада також займається промоцією шведської літератури назовні, у світ, надаючи гранти на переклад шведської художньої літератури, драматургії, підтримку міжнародних проектів з популяризації шведської культури.

Книжковий ярмарок у Гетеборзі відбувався через два тижні після Форуму видавців у Львові, де взяли участь дванадцять гостей зі Швеції – письменники, літературні критики, поети, перекладачі, редактори. Шведсько-українська літературна програма готувалась спільно зі Шведським інститутом (Svenska Institutet) і за значної фінансової підтримки шведської сторони. Також у акціях були задіяні відомі українські, польські та білоруські письменники, перекладачі, журналісти. Серед величезного масиву подій Форуму заходи шведсько-української програми завоювали свою аудиторію, і на жодній з дискусій та зустрічей не бракувало уважних слухачів.

Присутність України в Гетеборзі виявилася не до порівняння меншою. З програми семінарів «українськими» були усього три заходи, два з яких – за участі Оксани Забужко. Про стенд Союзу українців у Швеції навіть згадувати не випадає – тут як завжди не обійшлося без віночків-рушничків.

Хорошим стартом можна було б вважати участь України у Гетеборзькому ярмарку у 2005 році, коли за сприяння Шведського інституту і фотографа-журналіста Марії Сьодерберг вперше організували українсько-білорусько-румунський стенд. Проте, сталого продовження для України цей візит не мав. Якщо повертатися тепер – доведеться усе починати ледь не спочатку. До прикладу, Румунія двічі була відтоді у центрі уваги Гетеборзького ярмарку – у 2008 та 2013 роках. Шведською мовою видано більше 40 перекладів румунської літератури. Цього року їхня програма налічувала понад двадцять заходів, організованих Румунським культурним інститутом – власне, тим культурно-дипломатичним центром, про створення якого ми поки що тільки говоримо в Україні.