Одним з найважнїйших законодательних внесень, з якими виступило правительство на теперїшній сесії соймовій, єсть проєкт закона о организації санитарної служби в Галичинї. Правительство внесло сей проєкт хотячи тим способом зарадити дуже невідрадним санитарним відносинам Галичини, котрі проявляються в загальнім числї недужих тай померших і спроваджують необчислені економичні шкоди для нашого краю.
Коли в инших краях Австрії в рр. 1880—1885 виносила смертельність 2.93 прц., 3.06 прц., 3.21 прц., 3.17 прц., і 3.20 прц., то в Галичинї виносила в тім самім часї смертельність в відношеню до людности 3.46 прц., 3.54 прц., 3.60 прц., 3.59 прц., 3.41 прц., і 3.66 прц. На хороби епидемичні умирає в Галичинї тілько людей, що у всїх инших краях коронних разом, а вся вина того лежить в великім занедбаню справ санитарних. На сам тифус утратила Галичина в послїдних 10 лїтах 84.950 людей, а хорих на тифус було що-року пересїчно 106.200. Коли зважимо, що в хорих було найменше 70 прц. дорослих людей і що з них кождий пересїчно оден місяць був неспосібний до праці, то покажеся з того обчисленя і річна страта 2,230.000 робучих днїв, котру і то страту спроваджує лиш оден рід епидемичної хороби. Як би почислити так страти, які виходять зі всїх епидемичних хороб, то одержали-б ми загальну страту на кілька миліонів зр. річно. Невідрадні відносини санитарні спроваджують у нас богато калїцтв, з віспи маємо богато слїпих, з шкарлятини богато глухих, смертельність дїтей нечувана, в деяких повітах умирає половина уроджених дїтей в однім році, а все з великого занедбаня. В деяких повітах виступає в страшних розмірах сифилис, котра взагалї в Галичинї більше розширена, як в котрім-будь другім краю короннім, а так само дуже значно шириться в нашім краю єгипетске запаленє очей.
Щоби тому злу зарадити предкладає правительство проєкт закона, після котрого має весь край бути подїлений на 345 округів санитарних і 21 самостійних громад санитарних. Округи санитарні мають творити громади разом з належачими до них двірскими обшарама так, щоби один громадскій округ санитарний не містив на своїй території більше як 15.000 людности і не перевисшав обємом 200 кильометрів квадр. Самостійними громадами санитарними мають бути громади, котрі числять висше 10.000 жителїв, а з громад числячах низше 10.000 жителїв лише ті, на котрих власне жаданє позволить намістництво в порозуміню з видїлом краєвим.
Кождий такій громадскій округ санитарний і кожда громада санитарна мусить мати свого лїкаря громадского, котрого в дорозї конкурсу заіменує в громадї санитарній сама громада, в округах санитарних, покриваючих самостійно удержанє лїкаря, начальна репрезентація округа т. є. т. зв. збір делегатів, а в округах, побираючих на удержанє лїкаря оплати з Фонду краєвого, видїл краєвий на підставі предложеногo збором делегатів терна. Однакож як громади санитарні, з виїмкою міст маючих власні статути, так і самостійно именуючі лїкарїв округи санитарні суть обовязані перед виданєм номинаційного декрету для лїкаря переслати акти справи староству, котре може зборонити номинацію, коли она противна законови.
Репрезентацію громадского санитарного округа творити має т. зв. збір делегатів, складаючій-ся з одного делегата ради повітової і шістьох делегатів вибраних репрезентаціями находячих-ся в тім окрузї міст, сел і двірских обшарів, в відношеню до висоти безпосередних податків оплачуваних кождою з тих груп. Збір делегатів вибирає собі предсїдателя і єго заступника і скликує свої засїданя правильно два рази на рік. Збір делегатів має свою осїлість усе там, де єсть осїлість лїкаря громадского. О виборї місця того, як і о складї громад і двірских обшарів, маючих творити один санитарний округ, рїшає на внесенє збору делегатів намістництво в порозуміню з видїлом краєвим. Крім згаданих уже задач належать до збору делегатів ставати за посередництвом власти политичної внесеня: що-до поборів лїкаря, ричалтових датків на подорожи і заосмотреня емеритального; що-до введеня слїдства дисциплинарного против лїкаря а що-до видїленя деяких громад і обшарів двірских з даного округа і придїленя их до иншого. Дальше обовязаний збір делегатів: розслїджувати санитарні відносини свого округа і предкладати полиційній власти повітовій відповідні внесеня і представляти внесеня що-до установленя потрїбного числа акушерок для несеня безплатної помочи для убогих положниць і що-до винагороди тих акушерок.
Лїкарї громадскі мають уважатись громадскими урядниками. Они підпадають в містах зверхности міста, в округах санитарних предсїдателеви збору делегатів, однак з застереженєм атрибуцій политичної власти повітової. Лїкарї громадскі мають обовязок: вести реферат всїх справ санитарних свого округа, давати фахові опинії, ставити внесеня з огляду на средства маючі зарадити ширеню недуг, повідомляти власть политичну о появі епидемії, дїлати для усуненя єї, оглядати трупів, щепити віспу, лїчити безплатно тих хорих, котрих им укаже именно уряд громадскій або обшар двірскій, і приписувати для тих хорих лїки на кошт громади або обшару двірского.
Платню тих лїкарїв установити має для громад санитарних сама репрезентація дотичної громади, в округах санитарних, на підставі внесеня збору делегатів, видїл краєвий в порозуміню з краєвою властію политичною. Платня тая не може в містах і округах з обємом до 200 кильом. квадр. виносити менче, як 500 зр., в округах з більшим обємом менче як 600 зр. річно. Кромі того належиться лїкареви винагорода за подорожи службові не низша як 12 зр. від кождих 10 кильом. квадр., так однак, щоби загальна сума не перевисшала річно 400 зр. За лїченє в урядовім обємі дїланя не буде лїкареви належатись нїяка винагорода від сторін.
Кошти удержаня громадских лїкарїв мають поносити громади і двірскі обшари, однакож так, щоби видатки на тую ціль не перевисшали в тих громадах і двірских обшарах 2% безпосередних податків. Решту має покривати фонд краєвий.
Кромі лїкарїв має кожда громада разом з належачим до неї двірским обшаром, або сама для себе або спільно з иншими громадами і двірскими обшарами, постаратись о безплатну поміч для убогих положниць а то через установленє громадских акушерок.
В місци осїлости лїкарїв громадских має бути будинок для поміщеня хорих не маючих дома нїякої опіки і не могучих дістатись до шпиталю, а кромі того має кожда громада разом з двірским обшаром постаратись о відповідний притулок для безприютних поліжниць. Кошти на той видаток мають покрити громади і двірскі обшари з власних фондів.
В громадах більше як 6000 мешканців має установитись окрема комисії санитарна, яко дорадчій орган в справах санитарних, котрої круг дїланя означить маюча видатись пізнїйше инструкція.
То суть основні постанови проекту правительства. Коли-би проєкт той мав стати законом, треба-би до обсадженя місць лїкарїв громадских 375 кандидатів. Сили лїкарскі, які має нинї Галичина, суть по думці правительства як-раз достаточні, щоби заповнити тоті місця. В р. 1888 було всїх лїкарїв в Галичинї 844, а з тих до 400 треба відчислити на професорів медицини, лїкарїв на посадах державних, шпитальних, спеціялистів і взагалї реномованих лїкарїв по великих містах. Прочі сили як раз вистають, щоби заняти посади, маючі установитись проєктованим законом, котрий буде мати ще й тую добру сторону що стягне лїкарїв сконцентрованих нинї в великих містах, до місць, де их доси зовсїм не було.
Річний видаток від громад і обшарів двірских на удержанє тих лїкарїв обчисляє правительство на 150.965 зр.: фонд краєвий мав-би доплатити 126.589 зр., а властиво лише 71.589 зр., бо 55.000 зр. платить і тепер за само щепленє віспи.
Що-до скарбу державного, то правительство заявляє з гори, що з того жерела не дасть на згадані ціли анї крейцаря.
[Дѣло]
16.10.1889