Сойм краєвий.

Перша сесія нового сойму почалася ceгo дня рано богослуженями в архикатедральній церкви св Юра і в латиньскій катедрї.

В церкви св. Юра о год. 10½ рано почав ВПреосвящ. митрополит Сильвестер архієрейску службу Божу в сослуженю крилошан оо. Сїнгалевича, Петрушевича, Білецкого, Пакижа і Комарницкого, вице-ректора о. Мільницкого, катедральних сотрудників оо. Грушки і Филиновского а при асистї о. д-ра Мишковского і питомців.

Підчас богослуженя співав хор питомців.

В лавках по правім боці церкви заняли місця наші посли: д-р Антоневич, Барабаш, о. Гаморак, Герасимович, Гурик, д-р Король, д-р Окуневскій, Охримович, сов. Рожанковскій, Романчук, д-р Савчак, о. Сїрко, о. Сїчиньскій, Телишевскій, а також о. Тит Ковальскій.

Церков була доволї заповнена вірними.

В катедрї латиньскій почалося богослуженє о год. 11-тій. Богослуженє відправив архіепископ Моравскій в сослуженю трех священиків. В костелї кромі послів було значне число польскої аристократії, переважно женщин. На хорах відспівало галицке товариство музичне разом з орхестрою службу Божу композиції Г. Ярецкого і инші твори музичні.

На ратуши і будинку соймовім вивішено хоругви о народних красках. Перед будинком соймовим дожидала прибувших послів музика "Гармонії".

По богослуженю явилися посли в досить повнім числї в сали а галерії заняла дуже численна публика. По 12 год. явився і намістник з двома урядниками в сали а незадовго відтак наступило і відкритє нової сесії. Намістник гр. Бадені повідомив насамперед палату, що цісар именував маршалком сойму краєвого гр. Тарновского а вицемаршалком Впреосв. митроп. Сильвестра Сембратовича і відобрав відтак від маршалка посольске приреченє а опісля промовив до него: Дух вирозуміня і згоди, трудолюбивости і ревности в якім Ти вів наради в соймі вже попереднїйших сесій зєднали Тобі загальне признанє і поважанє; желаю Тобі і тепер того признаня а з моєї сторони заявляю, що я готов завсїгди і буду підпирати Твої змаганя.

Маршалок заняв опісля місце в президії і покликавши на тимчасових секретарів наймолодших віком послів Адама Єнджейовича, Б. Водзицкого, Конст. Телишевского і Волод. Козловского, відкрив засїданє довшою промовою, в котрій зазначив, що теперїшний сойм збираєся на наради по 30-лїтнім періодї соймової роботи a билянс за той час виказує значний поступ як під взглядом національними тав і економичним. Дальше вичисляв маршалок роботи, якими сойм буде займатися і що прилагодив видїл краєвий, а лиш конечностею був змушений підвисшити буджет через додаток 1 кр. до податків. Сю часть бесїди виголосив маршалок по польски а відтак промовив по руски: Остаєсь менї ще повитати руских пп. послів і висказати надїю, що будемо всї в згодї і мирї без взгляду на народність і политичні погляди працювати для добра краю.

По маршалку промовив намістник і насамперед зазначив, що сам о собі не буде говорити, бо він не змінився і приступаючи відтак до дальшої рїчи говорив намістник о дїяльности правительства. Насамперед згадав про справу пропинаційну і зазначив, що всї управнені ще з кінцем сего року дістануть свої вироки а вже дня 2 сїчня 1890 р. будуть могли відбирати свої капитали. Справа емисії залагоджена щасливо. Переходячи на поле шкільництва заявив намістник, що рада шк. кр. уважає за рїч потрібну закладати нові семинарії учительскі і гимназії, що паралельки при гимназіях показались недогідні, що треба буде молодїж звертати на инше поле, що деякі будинки шкільні як в Перемишли, Кракові і Львові будуть ставитися і т. д. Напослїдок заявив намістник, що в наслїдок розпорядженя цісарского з 6 с. м. постановило центральне правительство в виду грозячої краєви нашому нужда в наслїдок неурожаїв дати для Галичини 300.000 зр. беззворотної запомоги а 600.000 з р. запомоги, за котру край має заручити.

По сїм наступило справдженє виборів, но заким ще до того прийшло, зажадав пос. Гурик голосу і ставив нагле внесенє, що-би в виду грозячої нужди в краю, сойм занявся чим скорше сею справою і вибрав до того окрему комисію з 15 членів. Маршалок звернув увагу посла на то, що внесенє се можна буде поставити доперва коли палата уконститууєся. По сїм наступило справдженє виборів.

При справджуваню виборів з Самбірского округа (пос. Бараньского), з Борщівского (пос. М. Борковсвого) і з Залїщицкого (пос. Хамца) прийшло було до дуже оживленої дебати, котру за кождий раз викликали рускі посли і домагалися відложеня верификацій, щоби можна добре акти виборчі перегляднуть. З руских послів забирали голос: сов. Рожанковскій, о. Сїчиньскій, д-р Антоневич, проф. Романчук і д-р Савчак. Особливо оживлена була дебата при верификації вибору пос. Хамца. Пос. Сїчиньскій зажадав, щоби верификацію сего вибору конче відложити, бо залїщицкій староста допускався страшних надужить а треба, щоби то все дійшло до відомости начальника краю. Пос. Антоневич вказав на то, що то першій раз практикуєся в соймі, що вибір, против котрого внесено протест, справджуєся зараз в самім початку. Нїчо не помогло; коли приступлено до голосованя, принято сей вибір, хоч з Русинами голосувала ціла польска лївиця а навіть часть центра. Характеристичним було, що мазурскі посли селяне не голосували анї за анї против вибору, і в загалї видко, що они держалися пасивно в як-би якось недовірчиво.

Вчера вечером відбули, о кілько нам звістно, засїданя два клюби — клюб рускій і клюб лївиці польскої.

Рускій клюб ще не уконституувався, позаяк вчера не було ще всїх послів. Доперва нинї явилися всї, крім о. Мандичевского, котрий нездужав і мабуть не скоро приїде. (Преосв. еп. Пелеш оправдав телеграфично свою неприсутність перед маршалком.) Сими днями наступить ухвала регулямину руского клюбу а відтак і клюб уконститууєся.

Клюб лївиці ухвалив регулямин из 9 точок, а потім уконституовався. Презесом вибрано одноголосно Гавзнера, заступниками єгo д-ра Вайґля і д-ра Ґросса, а секретарями д-ра Ґольдмана і Альбина Райского. Бюро се, разом з послами Романовичем і Щепановским, буде творити комисії парляментарні. Під конець клюб обговорював справи виборів до комисій і роздїлу праць.

[Дѣло]