Нарешті це сталося: падіння ціни на нафту зі спорадичної метушні в межах ринкових коливань перетворилося на стійку тенденцію. Посприяло цьому поступове зняття нафтового ембарґо з Ірану.
8 жовтня світ облетіла новина: Європейська Унія скасувала санкції щодо компанії NITC, яка є найбільшим нафтовим трейдером і власником величезного танкерного флоту Ірану. Це випливає з того факту, що Брюссель не оскаржував судове рішення, яким раніше NITC було вилучено зі списку санкцій. Отже, вже зовсім скоро на світові сировинні ринки потрапить дешева іранська нафта.
Реакція не забарилася. Наступного-таки дня ціна ф'ючерсів на американську легку нафту марки WTI на нью-йоркській біржі NYMEX, впавши на $1,54, встановилася на рівні 87,31 доларів за барель. Вартість ф'ючерсів на північноморську нафту марки Brent на Лондонській біржі ICE впала на $0,73 — до 91,38 доларів за барель. Ф'ючерси на російську нафту Urals знизились у Лондоні до 89,34 доларів за барель.
Головний ціновий показник «чорного золота» — вартість «нафтового кошика» Організації країн-експортерів нафти (ОПЕК) — вперше від грудня 2010 року спустився нижче за 90 доларів, сягнувши $ 88,32 за барель. І це не лише перекрочення так званої психологічної мітки. Таке здешевлення — засадничий чинник ґлобального економічного, а отже, й політичного розвитку.
Нагадаємо, що ОПЕК, яка об'єднує провідних світових виробників нафти (за винятком Росії), забезпечує близько 40 % світового видобутку нафти. В абсолютному обрахунку це приблизно 30 млн. барелів або 4 млн. тонн за добу.
У «нафтовий кошик» ОПЕК входить 12 сортів нафти. Серед них є й так звані дисконтовані сорти: наприклад, іранська і венесуельська. Саме вони тягнуть донизу весь «кошик». Якщо ж починає падати ціна й на так звані дорогі сорти, то це є непомильним сиґналом про те, що увесь «кошик» неминуче полетить додолу.
Попередні цьогорічні нафтові падіння пояснюються зростанням видобутку нафти в Сполучених Штатах, а також поступовим відновленням нафтовидобутку в Лівії та Іраку. Видання Wall Street Journal в одній зі своїх статтей, присвяченій цій темі зазначає: «Пропозиція нафти від американських, іракських і навіть лівійських виробників "затопила" нафтові ринки, тимчасом як попит на їхню продукцію майже не зростає. Фінансові гравці втрачають інтерес до нафти, і якщо це падіння цін затягнеться, то спадаюча тенденція стане домінантною на нафтовому ринку».
Зрозуміло, що актуальні воєнні дії в Іраку, масштабний наступ «Ісламської держави Іраку та Леванту» на позиції, контрольовані іракським урядом та владою курдської автономії, трохи погіршили ситуацію з експортом тамтешньої нафти. Водночас формування антитерористичної коаліції зі західних та арабських держав для протистояння бойовикам ІДІЛ дає надію на те, що незабаром ситуація знову буде під контролем.
Проте основний тиск на ціноутворення «нафтового кошика» останніми місяцями чинить перспектива скасування санкцій щодо Ірану, який також може випустити на ринок свою нафту. Тому скасування штрафних санкцій з NITC не могло не посприяти дисконтному тренду.
Чи Захід разом з арабськими союзниками навмисне грають на обвал цін? Деякі російські експерти переконані, що так. І ця гра, на їхню думку, провадиться для того, щоб покарати Москву за аґресію в Україні.
Може, й так, а може, й ні, це не так вже і суттєво. А для самого Кремля передовсім має значення, що процес здешевлення, так би мовити, пішов.
Динаміка цін на Нафту Brent (ICE.Brent), USD/барель
Нафтова галузь, як і раніше, залишається основною статтею наповнення російського бюджету. За даними Федеральної митної служби Росії, від експорту нафти за попередній рік державний бюджет отримав 173,7 млрд. доларів.
Ще на початку поточного року російський уряд заявляв, що для збалансованого бюджету Росії вистачить ціни $107 за барель. Оскільки тоді нафта коштувала приблизно 110 доларів за барель і хоч повільно, але дорожчала, то видавалося, що Росії нема за що переживати.
Але наприкінці червня ціна на «чорне золото» на світових сировинних ринках почала невпинно падати. Тоді з Кремля вже пролунало, що для нормального життя росіянам вистачить і 96 доларів за барель. Утім нафта не зупинилась і на цій цифрі, ціна обвалювалася далі.
Бюджет Російської Федерації вже починає тріщати по швах. Навіть найлояльніші до Кремля аналітики висловлюють переконання, що без серйозного бюджетного дефіциту закінчити рік не вдасться. Тож російський уряд гарячково шукає сфери, де можна заощадити. Зрозуміло, що передовсім під фінансові урізання потраплять програми соціальної сфери і культурна галузь.
Остаточно добити Росію на цьому тлі може участь Ірану в постачаннях на європейські ринки іншого критичного для бюджету вуглеводню — природного газу. Нещодавно Тегеран вже заявив про готовість цілковито заступити «Газпром» у Європі. Тож треба лише з Ірану повністю зняти санкції й надати йому доступ до газогонів TANAP (Trans Anatolian Natural Gas Pipeline) і TAP (Trans Adriatic Pipeline).