З судової салі.
Перед звичайним трибуналом карним, зложеним з совітників пп.: Богданього, яко предсїдателя, Финкля, Кунцека і адюнкта д-ра Стебельского яко вотантів, почалася в середу розправа головна против обжалованих: Болеслава Вислоуха, родом з Россії, приналежного до Львова римо-кат., співластителя Kurjer-a Lw. і литерата; Александра Климашевского, родом з Россії, римо-кат., студента львівскої политехники; Станислава Козловского, родом зі Львова, греко.кат., бувшого студента львівскої политехники; Ивана Гомулицкого, родом з Россії, римо-кат., студента видїлу философичного в Кракові; Вильгельма Єльского, родом з Россії, римо-кат., ученика школи рільничої в Дублянах; Маркила Вильчевского, родом з Россії, римо-кат., ученика школи дубляньскої; Здзислава Янушевского, родом з Россіи, римо-катол., ученика школи дублянскрї і Казимира Іосифа Ґуржицкого, родом з Станимира, римо-кат., академика, апликанта при видїлї краєвім. Ґуржицкій утїк і розписано за ним гончі листи. Прокураторія внесла такій акт обжалованя: І Вислоух, Козловскій і Ґуржицкій, приналежні до Галичини, були проводирами тайного товариства соціялистичного, существуючого у Львові, Кракові, Дублянах і Варшаві, і крім того Вислоух посередничив в переписці галицкого товариства соціялистичного з варшавским а Козловскій і Ґуржицкій устроювали в своїх помешканях, першій при ул. Клепарівскій, другій при ул. Сакраменток, збори членів сего тайного товариства — і тим провинилися против публичного порядку і супокою з §. 205—286 а), 287 с) з. к., надто що-до Вислоуха з §. 287 d) а що-до Козловского і Ґуржицкого з §. 287 е), f) з. к. а за то визначена кара від 3 місяців до одного року вязниці. П. Климашевскій, Гомулицкій, Єльскій, Вильчевскій і Янушевскій, приналежні до Россії, будучи членами товариства соціялистичного в Галичинї, удержували звязь з членами такого товариства в Варшаві і тим причинялися до зміцненя сеї звязи, чим провинилися з §§ 285, 286 а) і 292 е) з. к., за що визначена кара від одного до 6 місяців а по відбутій карї мають бути видалені зі всїх країв австрійскої монархії. Виводи прокуратора п. Ґиртлера, котрий сам вносить обжалованє, такі: Перша пропаґанда соціялизму проявилась в Галичинї в р. 1877, по сім наступив цілий ряд процесів карних у Львові, Кракові і Станиславові, але від р. 1882 не виказують архиви львівского суду нїяких познак соціялистичної пропаґанди, хотяй можна вносити, що єї потайними товариствами ширено і дальше. Аж на весну 1889 появились перші познаки сеї агитації, а то в способі устроєня віча львівских академиків (?!). До комитету, маючого ввести в житє рїшеня віча, війшли крім Козловского, котрий проводив на вічи, ще Климашевскій, Єльскій і Вильчевскій. Становище, яке заняв що-до сего віча Kurjer Lw., відтак се, що майже 100 студентів устроїло публичну овацію редакції сеї газети, а відтак тенденції Вислоуха, звістні від часу, коли він видавав соціялистичну часопись Przegląd społeczny, вказували на се, що Вислоух причинився посередно до сего руху молодїжи, а що найменше єго патронизував. Почала полиція слїдити Вислоуха, а коли зробила ревизію в єго бюрку в редакції Kurjer-a, найшла лист від якогось Михайла з Варшави з датою 19 мая, де також дописано: "Залучений лист віддайте Клим... (щоби не було, похибки), котрою я пізнав у вас і у котрого я ночував. Лист доручити до власних рук." Полиція догадуючись, що сим вказаним єсть Климашевскій, зробила у него ревизію і найшла лист без коверти, з датою Варшава 19 мая, такого змісту: "До заряду групи львівскої і дубляньскої. А що слабий розвиток галицких груп вимагає докладного розслїду причин того факту і обдуманя радикальної та успішної реформи, що деякі братя приватно висказували гадку, що теперїшна организація в Галичинї єсть невідповідною і треба зарядити иншу, що до загальних зборів єсть ще більше як пів року, а розширенє союза в Галичинї єсть пильною справою, щоби обдумати властиві средства реформи треба докладно знати галицкі відносини, а на загальних зборах, в котрих представителї Галичини беруть відповідно нечисленну участь, було-би трудним основно долагодити сю справу, тому з тих всїх причин предкладаємо устроїти збори представителїв галицких груп с. є. Kpaкова, Дублян і Львова. Було-би пожаданим, щоби зібралися всї братя з тих груп. Але щоби такі збори мали успіх, треба зїхатися вже з готовими проектами реформи, добре умотивованими і беручими під розвагу загальне значенє союза яко одної цілости. Піддаємо вам сю гадку цілком згодно з статутом, розважте єї. Рівночасно робимо сю препозицію в Кракові. Єсли признасте, що се буде пожиточним і дасть виконатися, в тім взглядї ви більше компетентні чим ми, то уложіться з групою краківскою що до місця зборів і що-до часу, так щоби всї братя взяли в них участь та дайте нам знати, а ми вишлемо нашого представителя, щоби зборам надати в той спосіб характер законних зборв. Єсли приймете проєкт, возміться сейчас і совістно приладїть матеріяли на збори, с. є. до критики теперїшної организації в приложеню до Галичини і до проєкту нового типу відповіднїйшого организації. В забраних краях россійских союз розвиваєся значно, від сїчня утворились три нові групи. При кождій відповідній нагодї присилайте нам книжки, певно на вакації буде їхати много студентів. Лист пишемо звичайний, бо нагода цілком певна. Централизація." Відтак найдено нотатки Климашевского, де вписані дати від 27 цвітня, вказуючі на місця зборів у Козловского і Ґуржицкого, та вкладки по 50 і 20 кр., які зложили поодинокі обжаловані. У Гомулицкого Ґуржицкого, Єльского, Вильчевского і Янушевского не найдено нїчого підозрїлого, у Козловского чотири окремі карточки, на котрих записані точки з нарад над поодинокими параграфами статутів. Акт обжалованя вказує, що вправдї слїдство не могло викрити всїх членів галицкого товариства соціялистичного, але можна вносити, що була звязь з товариством в Варшаві і вже відбувались наради над зміною статутів товариства. Обжалованих боронять: д-р Єкелес Козловского, д-р Лилієн Вислоуха, д-р Острожиньскій Климашевского і д-р Лїсевич прочих обжалованих. Справу Ґуржицкого, яко неприсутного і слїдженого листами гончими, вилучено з сеї розправи.
До нинї переслухано Климашевского, Козловского і Гомулицкого. Всї обжаловані заперечують мов-би то они належали до якогось тайного товариства соціялистичного а кажуть лиш, що хотїли навязати товариство наукове і лагодили до того статути, котрі мали бути відтак подані до намістництва до потвердженя. При ревизії найдено дїйстно один такій статут вже остемплеваний і він лежить тепер перед трибуналом яко corpus delicti.
[Дѣло, 27.09.1889]
(Дальше.)
Перед відчитанєм акту обжалованя поставив прокуратор Ґиртлер внесенє, щоби розправа відбувалася тайно а то зі взгляду на молодїж шкільну, котра при явній розправі буде прислухуватися обговорюваню твореня тайних товариств і зі взгляду на то, що газети схотять відтак обширно давати справозданя з сеї розправи. Тому спротивився д-р Єкелес а трибунал ухвалив відтак, що розправа має бути явна. По відчитаню акту обжалованя розпочалося переслухованє обжалованих.
Насамперед розпочалось переслухованє обжалованих Александра Климашевского. Він не признався зовсїм до вини і заявив, що не єсть соціялистичних пересвідчень; він належав лиш до товариства Братної Помочи академиків і до товариства Oświata ludowa але до нїяких тайних товариств. До Вислоуха мав він лист рекомандаційний від одного з своїх товаришів в Варшаві і пізнав єго минувшого року у Львові, а з Козловским познакомив ся на политехниці. Він скінчив гимназію в Сандомирї і Радомі, був півтора року на университеті в Варшаві, перебував на вакаціях у свого батька в Радомі, де той має свій дім, а до Львова приїхав, щоби виобразоватись основнїйше в хемії. Обжалований заявив, що безусловно не буде подавати имен осіб з Россіі і казав відтак, що оден з єго знакомих в Варшаві казав єму, що післав Козловскому статути товариства науково-суспільного для Галичини, в котрім національне становище було виразно зазначене. Козловскій сказав єму відтак у Львові, що проєкт тих статутів єсть невідповідний для Галичини і потребує реформи. Дальше казав Климашевскій, що того "Михайла" о котрім згадуєся в акт обжалованя, пізнав в зимі сего року у Вислоуха, він привіз був єму лист від єго своячки. По вечери запросив обжалований того Михайла до себе на ніч і той на другій день виїхав. Статут — каже Климашевскій — прочитали ми з Гужицким і Козловским, предкладали деякі зміни, і постановили замітки кождого з нас нотувати, а відтак мав той статут бути відчитаний в ширшім крузї. Козловскій заявив менї, що має иншій проєкт товариства наукового, до котрого крім молодїжи могли-би належати також і люде старші. У него відбулося кілька засідань а на одно з них запросив Козловскій Вильчевского, Єльского і Янушевского з Дублян. На однім з тих засїдань проводив Климашевскій і робив собі замітки, щоби так міг відповідати своїм передбесїдникам.
Лист з Варшави о групах галицких і підписаний "Centralizacya" надійшов доперва пізнїйше, по тім, коли вже велися дебати над статутом. Лист сей єсть для него незрозумілий; він писаний в Варшаві а наданий був в Галичинї. Обжалований заперечує, щоби "Сеntralizacya" мала бути якимсь товариством соціялистичним. Під централизацією мали розумітися осередки як Львів, Краків і Черновці, де єсть головне житє молодїжи а провинції то були Галичина і Буковина. Центральний заряд мав занятися видавництвом наукових дїл. Дальше поясняв обжалований, що назва "товариш" мала означати степень менше образованих членів товариства а "брат" членів більше образованих. Предсїдатель каже, що в статутї єсть поправка, після котрої мали бути "товаришами" ті, що годяться на "коллективизм". Обжалований відповів на то, що то була поправка Козловского і що він на ню не годився.
Дальше казав предсїдатель, що у Вислоуха найдено статут "Лиґи польскої", регулямин і відозву "Комитету париского" і другі подібнї рїчи а там єсть також бесїда о "централизації", о "групах" і т. д., словом і ті товариства мають подібну организацію. Обжалований не умів сего пояснити.
Климашевскій переписувався з Гомулицким і посилав єму складки на товариства польскі. Лист Гомулицкого яко непотрїбний кинув він до печи а при ревизії найдено кусники з него і позлїплювано: В листї тім просив Гомулицкій вистаратися єму в якій редакції о карту вільної їзди на зелїзницях і згадав в нїм о "Михаїлї".
Підчас дальшої розправи заявив адв. д-р Лилієн, що прокураторія відступила від слїдства против Вислоуха за "Лиґу польску", котрої цілею мало бути відбудованє Польщі і длятого ставив внесенє, щоби при переслухуваню других обжалованих не тикати сеї справи та щоби не читати дотичних актів. Прокуратор Ґиртлер домагався, щоби декотрі акти з сеї справи були відчитані, бо они характеризують Вислоуха а трибунал застерїг собі порїшити сю справу пізнїйше. Відтак переслухувано Климашевского дальше. Він поясняв справу списаних вкладок в календарику і казав що то були дрібні вкладки на перші потреби, котрі мали сплатитися місячними ратами по 20 кр. Відтак пояснював він лист від Гомулицкого тим, що була проєктована спільна подорож до Парижа на виставу, куди вибиралися молоді люде з Варшави, Кракова і Львова. Дальш доказував обжалований, що нотатка в єго календарику не має значити "Red." (redakcya) але "Rad." (Radom), що і судові знатоки сконстатували а мимо того каже прокураторія, що та нотатка мала означати "redakcya", де нїби-то мало відбуватися засїданє. Обжалований пояснював також, що студенти з Дублян були лиш случайно на их засїданю; що він займався переводом дїла Кавцкого, котре єсть витягом з дїл Маркса, не значить ще нїчого, бо то книжка строго наукова не надаєся до агитації; що обжаловані не думали поступати спільно з Русинами, то — каже обжалований — вже сам прокуратор запримітив, що рускі соціялисти поступали окремо і годї их було притягати. На питанє адв. д-ра Острожиньского казав обжалований, що они мали статути предложити намістництву до твердженя і поручили то Козловскому а навіть мали надїю, що намістництво их потвердить Климашевскій зреасумував ще раз всї точки своєї оборони і на тім закінчено єго переслуханє а розпочалося переслуханє Козловского.
Доси переслухано обжалованих Гомулицкого, чоловіка дуже слабосильного, котрий ледви що може говорити, Янушевского, Вильчиньского і Єльского студентів з Дублян, а відтак і головно обжалованого Вислоуха.
Защитники обжалованих Климашевского, Гомулицкого і Козловского поставили внесенє, щоби підсудимих випустити на волю а трубунал постановив предложити сю справу палатї радній.
[Дѣло, 28.09.1889]
(Дальше.)
В дальших зізнанях своїх доказував Вислоух, що він не опікувався вічем академиків; що він не доручав Климашевскому листу підписаного "централизація" і що в листї, котрий до него писав Михайло єсть вправдї бесїда о "зарядї" і "групах," але прокураторія схопила ті слова і сполучила их після своєї вподоби. В листї тім єсть бесїда о "зарядї спілки видавництва" і о "групі видавничій," котрої коштом видаються книжки. З молодїжею він не знався, знав лиш тих академиків, що належали до видїлу товариств а з Дублян лиш тих, що купували Kurjer-a Lwowsk-oгo. На питанє прокуратора, чи Przegląd społeozny, редагований обжалованим, був часто конфискований, каже обжалований: "Всего вийшло 18 чисел. За Вашого попередника конфисковано рїдко, але за Вас дуже часто." Вислоух признав, що єсть властителем Przyjaciel-а ludu і займаєся єго редакцією, що діставав гроші з Россії для друкаря в Городку через банки і казав, що Михайло Борковскій привозив лиш длятого листи з Россії, що они на тамошних почтах часто пропадають. При кінци переслуханя Вислоуха заявив прокуратор, що одержав згадуваний вже нами анонимний лист дуже важний для сеї справи.
В дальшім ходї розправи поставив д-р Лилієн внесенє, щоби відчитати метрику хресту Вислоуха і статейку з францускої газети Justice, в котрій Вислоух єсть представлений яко чоловік занадто льояльний супротив Австрії. — Опісля відчитано протоколи ревизій у арештованих, деякі листи і т. и. Відчитано також найдений в редакції Kur. Lwowsk-oгo статут польско-рускої спілки для Галичини. Статут сей не стояв в нїякій звязи з сим процесом; мало то бути лиш товариство для оборони економичних интересів селян на взорець демократичного товариства у Відни. Відчитано також картку Климашевского, писану з вязниці, котру кс. Стояловскій випустив з кишенї в канцелярії вязничій і анонимовий лист, предложений прокуратором. В листї тім сказано, що обжалований В. Вислоух, позістаючій на службі россійскій (na żołdzie moskiewskim) в 1863 р. зрадив повстанє і видав в руки россійского правительства членів народного правительства, що в 1879 р. зорганизував в Варшаві молодїж, аби єї відтак видати за юдиний гріш Москві; що 1885 дорогою зради завів кількох соціялистів на шибеницю. Відтак виїхав він за границю і одержав при помочи Милковского австрійске горожаньство, але позістає на московскій службі і т.д. Предсїдатель трибуналу сконстатував, що перша вже точка в сїм листї єсть неправдива, бо Вислоух мав в 1863 р. ледви 8 лїт; з метрик сконстатовано, що він родився в 1855 р. Вислоух назвав сей лист підлою клеветою і додав, що горожаньство виробив єму не Милковскій а якійсь Станислав Левицкій.
Опісля відбулося ще тайне засїданє, на котрім відчитано акти що до лиґи польскої і деякі манускрупти та листи. На явнім засїданю зізнали свідки Платон Костецкій, редактор Gaz. Narodow-ої, і Бронислав Коморовскій, Gazet-ої Lwowsk-ої, що і им надсилано з заграниці статути лиґи польскої та всїлякі заказані письма а они кидали их до коша і не посилали на полицію. По кількох ще менших важних епизодах розправи закінчено поступованє доказове а нинї відбуваєся плєдоає прокуратора і защитників.
[Дѣло, 01.10.1889]
(Конец.)
Вчера промовляв прокуратор і в своїй бесїдї, котру опирав головно на найденім листї з підписом "централизація" і на записках обжалованих, старався виказати, що обжаловані суть людьми небезпечними і допустилися такої вини, що их належить засудити як найострїйше, особливоже головного виновника Вислоуха. Прокуратор домагався отже, щоби сего виновника укарати вязницею від 6 місяців до року а прочих щоби засудити на кару вязниці від 1 до 6 місяців. Защитники обжалованих доказували безосновність виводів прокуратора, котрі суть лиш комбинацією опертою не на фактах а на якімсь фальшивім листї і на поодиноких словах. Д-р Острожиньскій доказував, що не було нїякого тайного товариства, що найбільше був проєкт якогось товариства. Виступаючи в оборонї Климашевского зазначив д-р Острожиньскій, що єго клієнтови не можна анї на волос зробити закиду, що він єсть соціялистом, що прокураторія не дала доказу, щоби він удержував звязь з яким тайним товариством заграничним. Впрочім на підставі §§. 287 і 293 з. к. заграничний член тайного товариства не підпадає в Австрії під кару. Д-р Єкелес доказував, що прокураторія ялася лиш длятого соціялизму, бо не мала достаточно матеріялу. Впрочім в Австрії вільно бути соціялистом і за то не можна нїкого потягати до одвічальности. Тайного товариства не було нїякого. Д-р Лисевич доказував, що лист, на котрім прокураторія опирає головно своє обжалованє, єсть просто фальсификатом, підсуненим чієюсь злобною рукою, щоби скомпромитувати дублянців, а д-р Лилієн, защитник Вислоуха сказав, що против єго клієнта велося слїдство в иншім напрямі а в актї обжалованя закинено єму що иншого.
Нинї велося плєдоає дальше, а по полудни о 5 год. запав такій вирок: Станислав Козловскій засуджений на 14 днїв строгої вязниці і поношенє коштів поступованя карного, а всї прочі, Вислоух, Климашевскій, Єльскій, Янушевскій, Гомулицкій і Вильчевскій увільнені від обжалованя. Публика приняла засуди вельми прихильно.
[Дѣло, 02.10.1889]
02.10.1889